Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №686/6838/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/6838/25

Провадження № 22-ц/820/1107/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Сурник І.О.

за участю: прокурора Нікітюка П.Г., представника відповідача – адвоката Савінського О.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», про зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року (суддя Козак О.В.).

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року перший заступник Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Фонду державного майна України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначав, що на території Чорноострівської селищної ради Хмельницького району від ГРС Хмельницький 1 ( ОСОБА_2 ) до м. Хмельницького прокладені два газопроводи: газопровід ДУ 200 км 0,00 - км 4,068 (інвентарний номер 13260020533000153389, рік введення в експлуатацію - 1957) та газопровід - відвід ДУ 350 км 0,00 - км 4,01 (інвентарний номер 13260020533000153388, рік введення в експлуатацію - 28.12.1989) (далі - газопроводи), які з часу введення в експлуатацію належали та обслуговувалися Красилівським ЛВУМГ УМГ «Київтрансгаз» АТ «Укртрансгаз».

Відповідно до паспортів об`єкта будівництва від 01.09.2021 призначення зазначених газопроводів - розподільчі газопроводи. Відповідно до інформації АТ «Укртрансгаз» газопроводи відносяться до розподільчих газопроводів високого тиску І категорії з робочим тиском понад 0,3 МПа до 1,2 МПа включно.

Згідно з наказом Міністерства енергетики України від 19.07.2021 №147 та Актом приймання-передачі газорозподільчих систем та їх складових зазначені газопроводи передані безоплатно на баланс ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання управління об`єктами державної власності» від 14.10.2022 №910 ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» передано до сфери управління Фонду державного майна України.

Слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Хмельницькій області під час розслідування кримінального провадження № 42023240000000032 від 11.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на підставі ухвал Хмельницького міськрайонного суду від 29.05.2024 із залученням спеціалістів проведено огляд земельних ділянок, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, які перебувають у власності ОСОБА_1 , за наслідками якого встановлено, що в межах охоронних зон шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу - ДУ 200 км 0,00 - км 4,068 (інвентарний номер 13260020533000153389) та газопроводу – відводу ДУ 350 км 0,00 - км 4,01 (інвентарний номер 13260020533000153388) розміщено генеруючі установки для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання (далі - генеруючі установки) та паркан.

Зокрема, на земельних ділянках, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, розташований паркан, фундамент якого знаходиться безпосередньо над газопроводами та в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішніх стінок газопроводів, чим обмежено доступ обслуговуючого персоналу до них.

Також, на згаданих земельних ділянках встановлені генеруючі установки у межах охоронної зони газопроводу - відводу ДУ 350 (інвентарний номер 13260020533000153388) та безпосередньо над ним.

Генеруючі установки змонтовані ОСОБА_1 та на підставі його заяв з ТОВ «Хмельницькенергозбут» укладені договори купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 24.02.2020 №1216 та від 24.02.2020 №1217.

За інформацією ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (лист від 12.02.2025 року №10-22-0.502-299/281-25), земельні ділянки, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, зареєстровані в Державному земельному кадастрі з 20.11.2019 року за заявою ОСОБА_1 .

В порядку інформаційної взаємодії між органами реєстрації речових прав на нерухоме майно та органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, відомості про реєстрацію речового права земельні ділянки, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, не надходили. Ці ділянки утворені шляхом поділу земельної ділянки, кадастровий номер 6825082200:05:005:2768.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6825082200:05:005:2768, зареєстровано 01.11.2019 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2019 № 9622 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 291542468250).

Таким чином, на земельних ділянках, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, які перебувають у власності ОСОБА_1 , в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішніх стінок газопроводів розташовані генеруючі установки та паркан.

Розташування генеруючих установок та паркану в межах охоронної зони газопроводів, обмеження до них доступу є небезпечним для цілісності газопроводів, а також їх безпечної експлуатації, оскільки перешкоджає, а іноді й робить неможливим проведення робіт з ремонту та обслуговування газопроводів, може значно збільшити збитки та ускладнити ліквідацію можливої аварії, призвести до людських жертв тощо.

Зважаючи на викладене, збудований ОСОБА_1 паркан та змонтовані генеруючі установки, які знаходяться в межах охоронної зони газопроводів та розташовані на земельних ділянках, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, підлягають невідкладному знесенню (демонтажу).

Враховуючи викладене, просив суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути загрозу газопроводу - ДУ 200 км 0,00 - км 4,068 (інвентарний номер 13260020533000153389) та газопроводу - відводу ДУ 350 км 0,00 - км 4,01 (інвентарний номер 13260020533000153388) шляхом невідкладного знесення (демонтажу) генеруючих установок для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та паркану, які розташовані в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішніх стінок газопроводів в плані на земельних ділянках, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував норми спеціального законодавства, які визначають правовий режим використання земель в охоронних зонах об?єктів магістральних трубопроводів та помилково застосував загальні підходи, не врахувавши специфіки спірних правовідносин.

Вказує, що всупереч вимогам чинного законодавства на земельних ділянках, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, що перебувають у власності ОСОБА_3 розташовані генеруюча установка та паркан, які знаходяться в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішніх стінок газопроводів, чим обмежено доступ обслуговуючого персоналу до них. Факт розташування генеруючих установок та паркану в межах охоронної зони підтверджується належними та допустимими доказами у справі.

Так, відповідно до протоколів оглядів від 29.05.2024 земельних ділянок, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, слідчим у межах розслідування кримінального провадження проведено огляд ділянок за участю відповідних спеціалістів, зокрема Красилівського ЛВУМГ УМГ «Київтрансгаз» АТ «Укртрансгаз» ОСОБА_4 (газопроводи раніше належали та обслуговувалися даним підприємство) та інженера землевпорядника ОСОБА_5 . Спеціалісти за допомогою спеціалізованого обладнання для пошуку трас газопроводів та геодезичних вимірювань встановили місце пролягання трас газопроводів та їх охоронних зон відносно земельних ділянок ОСОБА_1 . На флтотаблицях до протоколів оглядів зображено місце проходження газопроводу та фотографія зображення знаку, яким позначена охоронна зона газопроводу високого тиску.

Надалі, інженером землевпорядником ОСОБА_5 складено збірні кадастрові плани згаданих земельних ділянок, на яких зображено із прив?язкою до цих ділянок місце пролягання трас газопроводів, їх охоронних зон, паркану (у тому числі частина якого перебуває в охоронній зоні), а також існуючих споруд (сонячних панелей), які побудовані з порушенням передбаченої законодавством відстані від газопроводів.

Відповідно до цих збірних кадастрових планів можливо ідентифікувати місце пролягання газопроводу та відповідну охоронну зону, оскільки на ній зображені розміри земельних ділянок, місце пролягання газопроводу, охоронної зони, паркану, сонячних панелей та відповідний масштаб.

Окрім того, технічна документація щодо утворення земельних ділянок, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, містить координати, які є достатніми для ідентифікації розміщення земельних ділянок саме в охоронній зоні газопроводів.

З огляду на викладене вважає, що до позову долучені усі документи, які безсумнівно підтверджують розташування місця пролягання (труб) газопроводів, їх охоронних зон, паркану (у тому числі частина якого перебуває в охоронній зоні та безпосередньо стоїть на трубі газопроводу), а також генеруючих установок у межах охоронної зони газопроводу - відводу ДУ 350 (інвентарний номер 13260020533000153388), та безпосередньо над ним.

З врахуванням встановлених обставин, використання відповідачем своїх земельних ділянок з порушенням встановлених законом обмежень щодо правового режиму охоронної зони газопроводів - ДУ 200 км 0,00 - км 4,068 та газопроводу - відводу ДУ 350 км 0,00 - км 4,01 та порушення встановленої законодавством відстані від нього, створює реальну загрозу для газопроводу, який є об?єктом підвищеної небезпеки, виникненню аварій та надзвичайних ситуацій, а тому прокурор вимагає зобов?язати відповідача усунути цю загрозу шляхом знесення (демонтажу) частин генеруючих установок для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та паркану.

Вказує, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд фактично дозволив існування об?єктів, зведених у забороненому законом місці, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, мав усвідомлювати, що зведення таких сонячних панелей та паркану безпосередньо над газопроводом та в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішніх стінок газопроводу не відповідає вимогам закону та перешкоджає доступу відповідальних осіб до газопроводу, чим створюється ризики як заподіяння шкоди майну, так і життю та здоров?ю осіб, що в своїй сукупності складає суспільний і публічний інтерес, який перевищує інтерес відповідача на користування зведеним них об?єктами.

Зазначає, що подібного висновку Верховний Суд дійшов і у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 509/3712/16, в якій зазначено, що встановлення охоронних зон вздовж газопроводів та обмежень у використанні власниками таких земель спрямоване на забезпечення належної експлуатації трубопроводів, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об?єкти та довкілля в цілому.

Щодо не конкретизації, яку саме частину огорожі та генеруючих установок для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання необхідно знести, вказує, що в ході розслідування кримінального провадження інженером землевпорядником ОСОБА_5 складено збірні кадастрові плани згаданих земельних ділянок на яких зображено із прив?язкою до цих ділянок місце пролягання трас газопроводів, їх охоронних зон, паркану (у тому числі частина якого перебуває в охоронній зоні), а також існуючих споруд (сонячних панелей), які побудовані з порушенням передбаченої законодавством відстані від газопроводів.

Відповідно до цих збірних кадастрових планів можливо ідентифікувати місце пролягання газопроводу та відповідну охоронну зону, оскільки на ній зображені розміри земельних ділянок, місце пролягання газопроводу, охоронної зони, паркану, генеруючих установок та відповідний масштаб.

А тому, на думку скаржника, до позовної заяви долучені документи, які підтверджують розташування місця пролягання трас газопроводів, їх охоронних зон, паркану (у тому числі частина якого перебуває в охоронній зоні), а також існуючих споруд (сонячних панелей), які побудовані з порушенням передбаченої законодавством відстані від газопроводів

Крім того, зауважує, що прокурор у своєму позові чітко вказав як кадастрові номери ділянок, на яких розташовані споруди (сонячні панелі та паркан), так і їх конфігурацію, що підлягає демонтажу, а саме: в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішніх стінок газопроводу в плані (таким планом є збірний кадастровий план, складений сертифікованим інженером землевпорядником, який містить усю необхідну інформацію щодо розташування газопроводу та сонячних панелей, паркану на місцевості.

А тому, вважає, що позовні вимоги прокурора ґрунтуються безпосередньо на законі, який чітко забороняє зводити такі об?єкти у межах охоронної зони, а метою пред?явлення позову є захист публічної безпеки та попередження надзвичайних ситуацій.

Відзив ОСОБА_1 , який подано його представником Савінським О.П. на апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року, повернуто заявнику без розгляду ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 10 липня 2026 року.

В судовому засіданні прокурор Нікітюк П.Г. підтримав апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача – адвокат Савінський О.П. заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, який проєктний чи робочий тиск вказаних газопроводів, клопотання щодо призначення відповідної інженерно-технічної експертизи в суді не заявлено. Не надано прокурором і первинних техніко-графічних матеріалів розподільних газопроводів, частина яких перебуває на земельних ділянках відповідача, з метою усунення розбіжностей у визначенні типу газопроводу, зокрема, встановлення відповідного тиску: «середнього» або «високого», зон обмежень газопроводів та встановлення дотримання відповідачем будівельних норм. Крім того, протоколи огляду та збірний кадастровий план не містять: координат поворотних точок, як охоронних зон газопроводів ДУ 200 та ДУ 350, так і меж земельних ділянок належних відповідача, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, розмір огорожі (паркану), його конструкції, та розміру генеруючих установок для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, їх поворотних точок, частина яких перебувають у охоронній зоні, яка відстань від цих поворотних точок до осі газопроводу відводу та, відповідно, яка частина огорожі і генеруючих установок для виробництва електричної енергії сонячного випромінювання з визначенням протяжності від поворотних точок підлягає знесенню (демонтажу) відповідачем за власний рахунок. При цьому, позивачем на підтвердження вказаних обставин відповідне клопотання про призначення судової експертизи в суді не заявлялось. Суд вказав, що ні органи державної влади, ні ДП «Кременецьке УПРГ» не було вчинено жодних дій щодо внесення інформації про наявність відповідних охоронних зон газопроводів до Державного земельного кадастру.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися, з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 01.11.2019, набув у власність земельну ділянку, кадастровий номер 6825082200:05:005:2768, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2000 га ( т.1 а.с. 44-45).

Згідно з пунктом 1.6 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, не зареєстровані.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (лист від 12.02.2025 №10-22-0.502-299/281-25) земельні ділянки, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, зареєстровані в Державному земельному кадастрі з 20.11.2019 за заявою ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 53-54)

В порядку інформаційної взаємодії між органами реєстрації речових прав на нерухоме майно та органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, відомості про реєстрацію речового права на земельні ділянки, кадастрові номера 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, не надходили. Ці ділянки утворились шляхом поділу земельної ділянки, кадастровий номер 6825082200:05:005:2768, власником якої є ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 на вищевказаних земельних ділянках змонтовані генеруючі електроустановки та на підставі його заяв з ТОВ «Хмельницькенергозбут» укладені договори купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 24.02.2020 №1216 та від 24.02.2020 №1217. (т. 1 а.с. 34, 42, 47-51)

На території Чорноострівської селищної ради Хмельницького району від ГРС Хмельницький - 1 (Л. Гринівці) до м. Хмельницького прокладені два газопроводи: ДУ 200 км 0,00 км 4,068 (інвентарний номер 13260020533000153388) та газопровід відвід ДУ 350 км 0,00 км 4,01 Хмельницький район (інвентарний номер 13260020533000153389).

У паспорті об`єкта будівництва, який розроблений НВЦТД «Техдіагаз» 01.09.2021, на розподільчий газопровід від ГРС Хмельницький-1 (Л.Гринівці) до м. Хмельницький ДУ 200 км 0,00-км 4,068, визначено показник потужності об`єкта: тиск - середній. (т. 1 а.с. 72-75)

Також у паспорті об`єкта будівництва, який розроблений НВЦТД «Техдіагаз» 01.09.2021, на розподільчий газопровід від ГРС Хмельницький-1 (Л.Гринівці) ДУ 350 км 0,00-км 4,01, визначено показник потужності об`єкта: тиск - середній. (т. 1 а.с. 76-79)

Згідно з наказом Міністерства енергетики України від 19.07.2021 №147 та Актом приймання-передачі газорозподільчих систем та їх складових зазначені газопроводи передані безоплатно на баланс ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу». (т. 1 а.с. 63, 65)

За повідомленням ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» №675 від 13.12.2024, газопровід від ГРС Хмельницький-1 (Л.Гринівці) до м. Хмельницький ДУ 200 км 4,086 км та газопровід від ГРС Хмельницький-1 (Л.Гринівці) ДУ 350 км 0,00-км 4,01 Хмельницька область, Хмельницький район м. Хмельницький були передані на баланс ДП «Кременецьке УПРГ» по акту приймання-передачі від 01.01.2022, як розподільні газопроводи середнього тиску. (т. 1 а.с. 85)

В межах кримінального провадження № 42023240000000032 від 11.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 09.07.2024 із залученням спеціалістів проведено огляд земельних ділянок, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910, які перебувають у власності ОСОБА_1 , за наслідками якого встановлено, що в межах охоронних зон шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу - ДУ 200 км 0,00 - км 4,068 (інвентарний номер 13260020533000153389) та газопроводу – відводу ДУ 350 км 0,00 - км 4,01 (інвентарний номер 13260020533000153388) розміщено генеруючі установки для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання (сонячні панелі) та паркан.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

У позові прокурор посилався, зокрема, на те, що належні відповідачу майно (генеруючі установки та паркан) розташовані в межах охоронної зони газопроводу, що перешкоджає проведенню робіт з ремонту та обслуговування газопроводу, обмеження до них доступу є небезпечним для цілісності газопроводів, ускладнює ліквідацію можливої аварії, а також може призвести до людських жертв або заподіяти шкоди майну.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У частині п`ятій цієї ж статті законодавець виклав суть про відсутність у власника необмеженого обсягу правомочностей щодо свого майна. Такі обмеження полягають у тому, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Посилаючись на те, що встановлення генеруючої установки та паркану здійснено з порушенням вимог законодавства, прокурор зазначав, що земельні ділянки, на яких таке будівництво було здійснено, частково відносяться до земель трубопровідного транспорту, які передбачають встановлення відповідних охоронних зон, у межах яких не допускається будівництво будь-яких капітальних споруд чи об`єктів.

Відповідно до вимог ст. 73 ЗК України, до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Відповідно до статті 111 ЗК України, законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель: а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків; б) заборона на провадження окремих видів діяльності; в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту; г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги; ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку; е) обов`язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

За змістом статті 112 ЗК України, охоронні зони створюються: а) навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів; б) навколо споруд електронних комунікацій, у тому числі базових станцій мобільного зв`язку, земних станцій супутникового зв`язку, уздовж ліній електронних комунікаційних мереж, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Статтею 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» визначено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземніі надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Об`єктами трубопровідного транспорту є магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об`єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту (статті 1 наведеного Закону).

У справі встановлено, що через належні відповідачу земельні ділянки пролягають газопроводи, що покладає на нього як власнка додаткові обмеження, а саме: ведення своєї діяльності з урахуванням передбачених законом охоронних зон.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про будівельні норми», застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об`єкта нормування. Будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві. Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об`єкта нормування під час його експлуатації. У разі якщо будівельні норми містять посилання на національні стандарти, що стосуються вимог до виготовлення містобудівної, проектної, науково-проектної та робочої документації, методів проектування, процесів виконання будівельних робіт, методів випробувань, конструктивних та інженерних систем, такі стандарти є обов`язковими до застосування. Державний контроль за дотриманням суб`єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об`єктів, визначених п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідальність за недотримання вимог будівельних норм встановлюється законом.

Відповідно до вимог пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктами 4, 5, 7 глави 4 розділу І цього Кодексу власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу. Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Відповідно до вимог пункту 18 глави 4 розділу І цього Кодексу, межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил технічної експлуатації систем газопостачання.

У пункті 1.2 розділу І Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15 травня 2015 року №285, зазначено, що ці Правила встановлюють вимоги безпеки до систем газопостачання для забезпечення споживачів природним газом з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також зрідженим вуглеводневим газом з надлишковим тиском не більше 1,6 МПа.

Відповідно до вимог пункту 2.1 розділу ІІ цих Правил, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - це територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Пунктом 1.12 розділу V вказаних Правил встановлено, що з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових. Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про будівельні норми», застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об`єкта нормування. Будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві. Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об`єкта нормування під час його експлуатації. Відповідальність за недотримання вимог будівельних норм встановлюється законом.

Вимогами пункту 11.5.4. Державних будівельних норм України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» встановлено, що відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд необхідно приймати відповідно до додатка И.1., які від газопроводів горючих газів з високим тиском, тобто понад 0,6 та до 1,2 МПа, до фундаментів будинків і споруд складає 10 метрів, від газопроводів горючих газів із середнім тиском, тобто від 0,005 до 0,3 МПа, відповідну відстань до фундаментів будинків і споруд потрібно приймати в 4 м.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи, встановлено, що газопровід від ГРС Хмельницький-1 (Л.Гринівці) до м. Хмельницький ДУ 200 км 4,086 км та газопровід від ГРС Хмельницький-1 (Л.Гринівці) ДУ 350 км 0,00-км 4,01 є газопроводами середнього тиску.

При цьому, не беруться до уваги посилання прокурора на акт № 274 державної приймальної комісії закінченого будівництвом газопроводу від 28 грудня 1989 року, за змістом якого газопровід має показник робочого тиску 1,2 Мпа, оскільки зазначений документ з огляду на дату його складання не може відображати актуальні показники газопроводу щодо його робочого листа. Крім того, безпідставним є посилання прокурора на лист AT «Укртрансгаз» від 25 листопада 2024 року №1001ВИХ-24-7123, оскільки в цьому ж листі зазначено, що підтверджуючі документи щодо робочого тиску газопроводу передано до ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», яке, як уже зазначалося, повідомило про середній показник тиску відповідного газопроводу.

Крім того, згідно зі збірним кадастровим планом земельних ділянок, які розташовані по АДРЕСА_1 , розробленого інженером-землевпорядником ОСОБА_6 , можливо ідентифікувати місця пролягання газопроводів та відповідні охоронні зони, оскільки в ній зображені розміри земельних ділянок, місця пролягання газопроводу, охоронної зони, знаходження паркану, генеруючих установок та відповідний масштаб.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами розташування місця пролягання трас газопроводів, їх охоронних зон, паркану (у тому числі частина якого перебуває в охоронній зоні), а також існуючих споруд (сонячних панелей). На спростування вказаних обставин відповідач відповідних доказів не надав.

При цьому, слід зазначити, що на час набуття відповідачем у власність земельної ділянки обмежень, пов`язаних із розташуванням газопроводів, Державний земельний кадастр не містив. Проте, сама лише відсутність у Державному земельному кадастрі таких обмежень не свідчить про те, що вони не є чинним.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що матеріали справи підтверджують використання відповідачем земельних ділянок з порушенням встановлених законом обмежень щодо правового режиму охоронної зони газопроводу ДУ 200 км 0,00 – к 4,068 та газопроводу – відводу ДУ 350 км 0,00 – км 4,01 та порушення встановленої законодавством відстані від них, що створює реальну загрозу для газопроводу, який є об`єктом підаищеної небезпеки, виникненню аварій та надзвичайних ситуацій, ризиків як заподіяння шкоди майну, так і життю та здоров`ю осіб, що в своїй сукупності складає суспільний і публічний інтерес, який перевищує інтерес відповідача на користування зведеними ним генеруючою установкою та парканом. Тому, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача усунути загрозу шляхом знесення (демонтажу) частин генеруючих установок для виробництва енергетичної енергії сонячного випромінювання та частини паркану. У зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням задоволення позовних вимог прокурора в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8020,00 грн (3028,00+4992,00), який сплачено позивачем при подачі позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути загрозу газопроводу - ДУ 200 км 0,00 - км 4,068 (інвентарний номер 13260020533000153389) та газопроводу - відводу ДУ 350 км 0,00 - км 4,01 (інвентарний номер 13260020533000153388) шляхом невідкладного знесення (демонтажу) генеруючих установок для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та паркану, які розташовані в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішніх стінок газопроводів в плані на земельних ділянках, кадастрові номери 6825082200:05:005:2909 та 6825082200:05:005:2910.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (місцезнаходження: провул. Військоматський, 3, м. Хмельницький, Хмельницької області, 29005, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02911102) 8020,00 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай