Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №444/3075/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 444/3075/26 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.

Провадження № 33/811/1617/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника-адвоката Панчука Ю.Г. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 14 липня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 29.06.2026 о 21 год. 06 хв., в с. Малехів, Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом Фольцваген Пассат н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Панчук Ю.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження; постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 14 липня 2026 року скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. У разі, якщо суд не знайде для цього підстав – закрити провадження у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника. Копію постанови ОСОБА_1 також не було скеровано. З текстом постанови захисник отримав можливість ознайомитися лише 08.09.2026 через підсистему «Електронний суд».

Внаслідок цього ОСОБА_1 був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, у тому числі відеозаписом, давати пояснення та подати докази.

На думку апелянта, матеріалами справи не доведено таку кваліфікуючу ознаку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність.

Зокрема, повторність суд обґрунтував виключно «довідкою щодо відсутності відомостей про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії та притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП протягом року. Вважає, що інформаційна довідка не є рішенням про накладення адміністративного стягнення та не може його замінити.

Також стверджує, що з врахуванням того, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення датоване 29.06.2026, отже строк накладення адміністративного стягнення спливає 29.09.2026, а відтак, оскільки постанова судді підлягає скасуванню з наведених вище підстав, а на момент апеляційного розгляду строку, визначений статтею 38 КУпАП, закінчиться, то провадження у справі підлягає закриттю.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав подану апеляційну скаргу, просив ї задоволити. Також не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі його захисника Панчука Ю.Г., подавши відповідну заяву.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з вимогами пункту 2.1а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 29.06.2026 о 21 год. 06 хв., в с. Малехів, Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом «Фольцваген Пассат», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 706413 від 29 червня 2026 року, складеному у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1);

відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що транспортним засобом марки «Фольцваген Пассат», номерний знак НОМЕР_1 керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 3);

рапортом інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП Шмагала Р. від 29.06.2026 згідно з яким, 29.06.2026 спільно з інспектором ОСОБА_2 під час здійснення контролю за швидкісним режимом з приладом «TRUCAM» на а/д М06-05 східний під`їзд до м. Львова, ним було виявлено транспортний засіб «Фольцваген Пассат», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 83 км/год., та який не виконав вимогу працівника поліції ОСОБА_2 про зупинку, та почав рух у напрямку населеного пункту Гамаліївка. Вони негайно почали переслідування, їм вдалось зупинити транспортний засіб шляхом блокування за адресою: а/д М06 Київ-Чоп 52 км. поблизу с. Гамаліївка на паркувальному майданчику поблизу магазину АТБ. Водієм виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що не виконав вимогу про зупинку, оскільки у нього відсутнє посвідчення водія відповідної категорії. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та був притягнутий 28.02.2026 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.5 ст. 126 КУпАП та постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 4);

довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Попович Х. від 30.06.2026 відповідно до якої згідно інформаційного порталу НПУ, підсистеми «Пошук посвідчення водія», відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5);

довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Попович Х. від 30.06.2026 відповідно до якої згідно інформаційного порталу НПУ, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягався 28.02.2026 ВП №2 (м. Жовква) ЛРУП ГУНП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 28.02.206 правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с. 7).

Тобто, наявність довідки інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Попович Х. від 30.06.2026, свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, та в подальшому повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення - керував транспортним засобом не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, висновок викладений у постанові Жовківського районного суду Львівської області від 14 липня 2026 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність наступає за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Згідно ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена та його дії вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Як на час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, так і на час апеляційного перегляду постанови Жовківського районного суду Львівської області від 14.08.2026 рішення суду про скасування постанови відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП відсутнє, що також вказує на чинність постанови за ч.2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті виключно безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Щодо доводів захисника про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Як зазначено у протоколі серії ЕПР1 №706413 датою вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, вказано 29 червня 2026 року і трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення фактично закінчився б 29 вересня 2026 року, судове рішення суддею суду першої інстанції у даній справі постановлено 14 липня 2026 року, тобто, адміністративне стягнення було накладено на останнього в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Поновити захиснику Панчуку Юрію Григоровичу строк апеляційного оскарження.

Постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 14 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Панчука Ю.Г. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк