Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №689/1315/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1315/26

Провадження № 2/689/848/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Соловйова А.В.

за участю секретаря судового засідання Цмикайло Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в с-ще. Ярмолинці цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення пені, інфляційних витрат за прострочення сплати аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені та інфляційних витрат за прострочення сплати аліментів. Позов мотивований тим, що рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, на виконання якого 20.03.2018 р. видано виконавчий лист №689/223/18, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.01.2018 р. і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач свій обов`язок зі сплати аліментів виконував неналежним чином, в результаті чого, утворилась заборгованість зі сплати аліментів. На підставі п. 1 ст. 196 СК України просить стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів. На підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача на її користь інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача подав заяву, в якій позов підтримав та просив розглянути справу без його участі та без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про час розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, на виконання якого 20.03.2018 р. видано виконавчий лист №689/223/18, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.01.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі зазначеного виконавчого листа відкрито виконавче провадження ВП № 56169039, яке перебуває на виконанні у Городоцько-Ярмолинецькому відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.07.2026 р. сукупний розмір заборгованості відповідача становить 297188,55 грн..

Ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України). Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. "Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вказано, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 р. в справі №636/3546/17, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

При перевірці правильності вказаного розрахунку, суд враховує, що за правовою природою аліментні зобов`язання це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісячно, несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред`явлення позову); A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред`явленням позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованістю по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Така правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.04.2019 р. у справі №333/6020/16-ц.

З огляду на викладене розмір неустойки (пені) становить 3494879,97 грн., з яких 2018 р. - 356187,18 грн., 2019 р. - 527624,20 грн., 2020 р. - 518546,92 грн., 2021р. - 637105,99 грн., 2022 р. - 563279,08 грн., 2023 р. - 421 113,72 грн., 2024 р. - 278375,04 грн., 2025 р. - 167 777,72 грн., 2026 р. (січень–червень) - 24870,12 грн..

З урахуванням позиції та роз`яснень Великої Палати Верховного Суду, загальна сума розрахунку пені становить 297188,55 грн..

За таких обставин справи та відповідно до зазначеної норми матеріального права, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач належним чином не виконував покладені на нього зобов`язання, то з нього підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів в сумі 297188,55 грн..

Крім того, позивачем, заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків за неналежне виконання грошового зобов`язання. Виходячи зі змісту ст. 625 ЦК України, дана вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Грошові зобов`язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, поширюється на зобов`язальні правовідносини, а не на ті, які виникають на підставі рішення суду. Судове рішення не породжує грошове зобов`язання та не змінює правовідносин сторін. Крім того, передбачена ст. 625 ЦК відповідальність не застосовується до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством. СК України встановлює спеціальний спосіб забезпечення майнових інтересів сторін – стягнення пені за несплату аліментів. Отже в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Згідно із ст. 141 ЦПК України та п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір" з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 78, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 297188,55 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1287,37 гривень.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловйов А.В.