Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №687/668/26 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/668/26

№2-а/687/13/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року селище Чемерівці Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування позову зазначає, що постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.03.2026 року №0007, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що остання порушила законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

При цьому зазначає, що отримавши як директор КП «Чемеровецька школа мистецтв Чемеровецької селищної ради» розпорядження №1267 від 11.03.2026 року про оповіщення військовозобов`язаних працівників Чемеровецької школи мистецтв Чемеровецької селищної ради, на виконання зазначеного розпорядження 11.03.2026 року видала наказ №12-г «Про проведення оповіщення військовозобов`язаних працівників Чемеровецької школи мистецтв».

Зазначає, що пункт 54 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року та Додатком 4 відповідно до Порядку правил ведення військового обліку Постановою Кабінету Міністрів від 30.12.2022 року №1487 не передбачає обов`язку щодо невідкладного повідомлення ТЦК та СП про звільнення працівника.

Водночас постанова № 0007 від 30.03.2026 року не містить належних відомостей, передбачених статтею 283 КУпАП, а також не містить посилання на протокол про адміністративне правопорушення, його дату, місце складення та інші відомості, передбачені статтею 256 КУпАП. Вказує, що відповідно до загальних засад адміністративної відповідальності особа може бути піддана адміністративному стягненню лише за наявності встановленої вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Водночас із резолютивної частини постанови № 0007 від 30.03.2026 року не вбачається, за вчинення якого саме адміністративного правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, які конкретно дії або бездіяльність позивача утворюють склад адміністративного правопорушення та якою нормою законодавства передбачено відповідальність за такі дії або бездіяльність

Позивач вважає оскаржувану постанову неправомірною через недотримання вимог чинного законодавства та недостатність доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить посилань на докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, при цьому просить поновити строк звернення до суду.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст.ст. 4, 257, 268-272, 286 КАС України дана адміністративна справа, як термінова незначної складності розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд, дослідивши позов, додані до нього документи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою тимчасово виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.03.2026 року №0007 було накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 34000 грн.

Згідно даної постанови, порушення полягає в тому, що директор Чемеровецької школи мистецтв Чемеровецької селищної ради (ЄДРПОУ 44272104) ОСОБА_1 порушила вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. №1487 не забезпечивши виконання розпорядження № 1267 від 11.03.2026 року та допустила наступні порушення: не повідомила письмово у триденний строк другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства; не видала наказ про проведення заходів оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце прибуття, відповідальної особи здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуття військовозобов`язаних, інші питання; згідно пункту 54 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року Додатку 4 відповідно до Порядку правил ведення військового обліку Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 при наявності розпоряджень і вручення повістки Підприємство зобов`язано «невідкладно» інформування ТЦК та СП про звільнення працівника. Цього здійснено не було. Військовозобов`язаного ОСОБА_2 , який вказаний у розпорядженні, звільнився 11.03.2026 року Повідомлення про зміну військово-облікових даних надане 19.03.2026 року; не надано копію наказу про звільнення працівника ОСОБА_2 , вказаний у розпорядження, а надано лише повідомлення про зміну облікових даних, чим порушила ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі від 08.07.2020 № 463/1352/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21241/18) звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211, (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку га мобілізацію, що вчинене в особливий період.

Відповідно до абз. 6, 7 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані:

6) сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;

7) забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою-п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 13 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2025 (далі Порядок), керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:

- видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

- організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

- повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;

- забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях;

- невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

11.03.2026 року директором Чемеровецької школи мистецтв ОСОБА_1 видано наказ №05-ТР відповідно до якого звільнено ОСОБА_2 , заступника директора з адміністративно-господарської роботи за угодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України.

11.03.2026 року директором Чемеровецької школи мистецтв ОСОБА_1 видано наказ №12-Г про проведення оповіщення працівників Чемеровецької школи мистецтв відповідно до якого зобов`язано відповідальну особу за ведення військового обліку ОСОБА_3 : здійснити оповіщення військовозобов`язаних працівників школи, зазначених у розпорядженні ТЦК та СП: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , шляхом вручення повісток під особистий підпис; ознайомити зазначених працівників із цим наказом під підпис; забезпечити явку військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 №1267 у терміни, визначені в розпорядженні (повістках), шляхом звільнення їх від виконання трудових обов`язків на час, необхідний для відвідування ТЦК, зі збереженням місця роботи та середнього заробітку.

При цьому на зворотній стороні вищевказаного наказу містяться підписи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про ознайомлення з наказом.

Разом з тим відповідачем до матеріалів справи долучено службову записку ОСОБА_1 від 19.03.2026 року на виконання розпорядження № 1267 від 11.03.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_4 був своєчасно оповіщений та забезпечено його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11:00 год. 11.03.2026 року. Щодо ОСОБА_2 у службовій записці зазначено, що він був оповіщений, однак з 11.03.2026 року звільнений із займаної посади в Чемеровецькій школі мистецтв, що підтверджується наказом № 05-ТР від 11.03.2026 року.

При цьому судом встановлено, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відповідачем не забезпечено повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, не встановлено та не доведено належними і допустимими доказами подію та склад адміністративного правопорушення, у тому числі вину позивача у його вчиненні.

Як встановлено судом, 11.03.2026 року директором Чемеровецької школи мистецтв Харкавлюк Л.Л. видано наказ № 12-Г «Про проведення оповіщення працівників Чемеровецької школи мистецтв», яким відповідальну особу за ведення військового обліку зобов`язано здійснити оповіщення військовозобов`язаних працівників, зазначених у розпорядженні ТЦК та СП, зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , шляхом вручення їм повісток під особистий підпис, а також забезпечити їх явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, визначені розпорядженням та повістками.

У даному випадку, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень, директором Чемеровецької школи мистецтв видано наказ від 11.03.2026 року про проведення оповіщення військовозобов`язаних працівників Чемеровецької школи мистецтв та вжито заходи щодо оповіщення ОСОБА_4 ..

Таким чином, позивачем було вжито передбачених заходів щодо виконання розпорядження № 1267 від 11.03.2026 року, зокрема щодо оповіщення військовозобов`язаних працівників.

Відповідно до довідки Чемеровецької школи мистецтв від 27.04.2026 року, станом на березень 2026 року у закладу були відсутні передбачені кошти на здійснення поштової кореспонденції, у зв`язку з чим виникла затримка у направленні відповіді на розпорядження № 1267 від 11.03.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, з наданих позивачем до суду доказів вбачається, що станом на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови, позивачем було вжито заходів на виконання розпорядження та повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати його виконання.

Отже, з огляду на відсутність належних доказів допущення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки в оскаржуваній постанові, відповідачем не висловлена жодна оцінка документам, що подавав позивач на виконання вищевказаного розпорядження, суд вважає, що відповідачем не наведено належного та достатнього обґрунтування прийнятого рішення про визнання винним позивача за ч.3 ст. 210-1 КупАП.

Також суд звертає увагу, що саме на відповідача покладено обов`язок доводити правомірність своїх дій, та належно підтвердити/довести невиконання/неналежне виконання ОСОБА_1 розпорядження №1267 від 11.03.2026 року.

Відповідач суду не довів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в належний спосіб не спростував позиції та доказів сторони позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено, а позицію позивача не спростовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому постанова підлягає скасуванню, із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку на оскарження, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Частиною 2 ст.286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а що дорішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, строк оскарження до суду постанови по справі про адміністративне правопорушення складає 10 днів.

Як вже зазначено вище, строк звернення до суду відповідно до ч.2 ст.122 КАС України обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до трекінгу поштового відправлення №3160101170509 від 10.04.2026 року вбачається, що копія постанови отримана позивачем 13.04.2026 року.

Відповідно до копії ухвали Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 03.06.2026 року вбачається, що 16.04.2026 року відкрито провадження у справі та позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, оскільки десятиденний строк на оскарження постанови сплив для позивача 12.04.2026 року, а до суду з позовом вона звернулася 16.04.2026 року, будь-яких клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску, позивачем заявлено не було.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем пропущено встановлений частиною другою статті 286 КАС України десятиденний строк звернення до суду. Разом з тим, оскаржувану постанову винесено без участі позивача, про час та місце розгляду справи її належним чином повідомлено не було, а копію постанови вона отримала лише 13.04.2026 року. За таких обставин суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними, у зв`язку з чим вважає за необхідне поновити позивачу строк на оскарження постанови № 0007 від 30.03.2026 року.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України. Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За умовами частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 5-11, 73-77, 90, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №0007 від 30.03.2026 року.

Постанову №0007 від 30.03.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 34000 грн - скасувати.

Справу щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 665 грн 60 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Суддя Борсук В.О.