Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №686/27772/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №686/27772/26

Суддя: Дзюбак О. В.

Справа № 686/27772/26

Провадження № 3/686/6086/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст.ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 18 серпня 2026 року близько 17 год. 57 хв., перебуваючи в громадському місці, а саме поруч будинку АДРЕСА_2 , здійснив пошкодження автомобіля «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого було зігнуто два повідки склоочисників, пошкоджене ліве зовнішнє дзеркало заднього виду та шестерні механізмів дзеркала заднього виду, повідки склоочисників та ліву бічну накладку рамки лобового скла автомобіля, чим порушив громадський порядок та завдав майнову шкоду ОСОБА_2 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 частково підтвердив обставини події, що відбулася і зазначив, що прибув у вказане місце, щоб здати до сервісного центру в ремонт кавомашину та припаркував свій транспортний засіб на останньому вільному паркомісці. Пробув в сервісному центрі орієнтовно 10-15 хвилин та після повернення виявив, що йому виїзд з паркомісця заблокував транспортний засіб «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 зазначив, що його вдома чекали малолітні діти, він поспішав та стукав по колесах, спробував розхитати транспортний засіб, щоб спрацював якийсь датчик, сподіваючись, що хтось вийде. Однак цього протягом 40 хвилин не відбулося, тому ОСОБА_1 , маневруючи та здійснюючи рух по газону та через бордюр з великими зусиллями та пошкодженнями його автівки виїхав заднім ходом із паркомісця. Через злість та стан афекту вийшов із автомобіля та відкрив складене бокове дзеркало зі сторони водія, завернув догори обидва склоочисники та поїхав додому. Пізніше йому зателефонував з невідомого номера як у подальшому з`ясувалось, потерпілий, повідомив, що йому заподіяно шкоду та запропонував вирішити указану ситуацію шляхом грошового відшкодування. ОСОБА_1 уважає, що вчинив «механічні дії» відносно транспортного засобу потерпілого, проте хуліганських дій не вчиняв. Уважав необхідним у такий спосіб висловити своє невдоволення ситуацією та неправомірним блокуванням виїзду його автомобілю водієм зазначеного транспортного засобу. Виклик поліції для виїзду із заблокованого транспортним засобом паркомісця уважав недієвим.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 і його представник – адвокат Бевза Ю.П. наполягали на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначивши, що потерпілий прибув з дитиною до лікаря амбулаторії практики сімейної медицини, перебував там близько 15 хв. За відсутності вільних паркомісць, транспортний засіб припаркував ближче до виїзду з прилеглої території, уважаючи, що вільного для виїзду місця буде достатньо. Після повернення до транспортного засобу виявив на автомобілі пошкодження: зігнуті два повідки склоочисників, пошкоджене ліве зовнішнє дзеркало заднього виду та шестерні механізмів дзеркала заднього виду, повідки склоочисників та ліву бічну накладку рамки лобового скла автомобіля та почав шукати свідків і з`ясовувати чи є відеокамери поблизу. У подальшому йому це вдалося та ОСОБА_2 вирішив владнати цю ситуацію без виклику поліції, проте ОСОБА_1 відмовився.

Потерпілий та його представник наголошували, що ОСОБА_1 незважаючи на переконання, що його права через заблокований виїзд порушені, не мав права вчиняти будь-які дії із майном потерпілого у ситуації, що склалася та мав можливість викликати поліцію для оцінки правомірності чи неправомірності дій ОСОБА_3 .

Всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена у судовому засіданні такими доказами: а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 221736 від 07 вересня 2026 року, заявою ОСОБА_2 про пошкодження автомобіля «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 ; зазначеними поясненнями ОСОБА_2 в судовому засіданні, відеозаписами з камер відеоспостереження, які узгоджуються із описаними у протоколі обставинами та поясненнями учасників провадження.

Усупереч позиції ОСОБА_1 обставини вчинення ним правопорушення частково підтверджуються і його поясненнями, хоча він описав свою поведінку «вчиненням механічних дій» щодо автомобіля потерпілого.

Статтею 7 встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У розумінні положень ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об`єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

При цьому, визначальним критерієм для усіх цих випадків є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення правопорушника нав`язати свою волю, а точніше свавілля. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, та особа, яка вчинила дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. При цьому, правопорушник усвідомлює, що його дії протиправні, він передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Згідно з ч. 1 ст. 324 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, дії ОСОБА_1 були спрямовані на порушення громадського порядку демонстрування власної оцінки ситуації, що склалася та ствердження наслідків, які на його думку мають настати за блокування проїзду транспортним засобом потерпілого.

При цьому, не перебуваючи у будь-яких конфліктних стосунках із ОСОБА_4 та не будучи з ним знайомим, ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії з малозначного приводу, не бажаючи звертатися до правоохоронних органів чи у інший правовий спосіб вирішити ситуацію, яка склалася. Невдоволення ОСОБА_1 блокуванням виїзду із паркомісця його транспортного засобу не спростовують наявність у його діях хуліганського мотиву та ствердження у такий спосіб власної оцінки ОСОБА_1 та наслідків дій невідомого йому водія, який заблокував йому виїзд.

Жодних відомостей про перебування ОСОБА_1 у стані , за якого він не міг усвідомлювати значення своїх дій чи керувати ними , а також перебування його у стані крайньої необхідності матеріали справи не містять.

Необхідність прибути додому до дітей не слугують підставою для визнання дій ОСОБА_1 правомірними. Стверджувати про те, що ситуація, яка склалася була виправданою для такої поведінки ОСОБА_1 , немає підстав.

А тому він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Таким, чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто вчинення дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суд дійшов висновку накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП у середній межі.

На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не встановлено.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68 грн. (шістдесят вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: УПП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Коцюбинського, 35/1;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, штраф по справі 686/27772/26.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5, судовий збір по справі 686/27772/26.

Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54 (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/27772/26» ).

Суддя Олександр ДЗЮБАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua