Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №672/1074/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/1074/26

Провадження №2/672/900/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої – судді Пономаренко Л.Е.,

за участю секретаря судового засідання Моцної М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городку Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме – частку домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 . Після смерті батька, ОСОБА_1 , як син померлого, прийняв спадщину за заповітом, проте не може оформити право власності на домоволодіння, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нього.

В судове засідання позивач не з`явився, представником позивача в позові сформовано вимогу про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 , згідно технічної документації було збудоване в 1991 році та належало подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Після її смерті спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_3 . Рішенням Городоцького районного суду від 19.10.2011 по справі №2-393/11 за ОСОБА_3 в порядку спадкування було визнано право власності на частку домоволодіння по АДРЕСА_1 .

09.11.2018 ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Бубнівської сільської ради, №30, за умовами якого земельну ділянку розміром 4.01 га заповів своєму сину ОСОБА_1 та доньці ОСОБА_2 в рівних частках, а решту майна – сину ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Згідно витребуваної судом копії спадкової справи, після його смерті спадщину за заповітом прийняли син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 .

Дружина померлого ОСОБА_5 від спадкування обов`язкової частки відмовилася, про що подала нотаріусу відповідну заяву.

13.05.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4.013 га в рівних частках.

24.07.2026 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку домоволодіння по АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі рішення Городоцького районного суду від 19.10.2011.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу частку домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що встановлюють право власності спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно витягу з погосподарських книг, виданого Бубнівським старостинським округом Сатанівської селищної ради Хмельницького Хмельницької області головою двору за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом-на частку домоволодіння по АДРЕСА_1 для позивача є відсутність правовстановлюючого документа та відсутність реєстрації права власності на нього.

За життя ОСОБА_3 правовстановлюючі документи не отримував, державну реєстрацію частки спірного домоволодіння не проводив.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією права власності на збудовані об`єкти нерухомого майна, нерозривно пов`язані з законодавством у сфері містобудування, а саме із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, відповідно до норм вказаного Закону, обов`язковою умовою створення об`єкта містобудування як об`єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності з12 березня 2011 року. У пункті 9 Розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону передбачений певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження.

Зокрема, до таких об`єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Тому, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них збудовані у період до 5 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування такого об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Отже, до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на зазначений час, не пов`язувало виникнення права власності на садові будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права.

Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна й містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01 липня 2019 року у справі №206/6298/16-ц (провадження № 61-31398св18), від 26 лютого 2020 року у справі №607/16873/18 (провадження № 61-12451св19).

У матеріалах справи наявна копія технічного паспорту, складеного комунальним підприємством Городоцької міської ради «Городоцьке бюро технічної інвентаризації», в якому зазначено, що будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 здійснено у 1991 році. Тобто, спірний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами побудовано до 05 серпня 1992 року.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно звіту технічного стану спірного житлового будинку, будинок знаходиться в задовільному стані та придатний для проживання.

Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому наявні достатні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 89, 206, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів

з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Гризовський Ігор Сергійович, місце знаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя Л.Е.Пономаренко