Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №607/3374/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 Справа №607/3374/26 Провадження №1-кп/607/1228/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12025211040001613 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, з вищою освітою, менеджера по ключових клієнтах ТОВ «МЕТІНВЕСТ», жителя АДРЕСА_1 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

в с т а н о в и в :

17 травня 2025 року o 11 год. 27 хв. в м. Тернопіль по вул. Микулинецька, буд. №116, ОСОБА_4 , керував транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та в ході проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення на останнього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №333155 від 17.05.2025 року, а постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/11004/25 від 02.06.2025, яка набрала законної сили 08 липня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

22.09.2025 у період часу з 18.00 по 21 год. 20 хв., у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на невиконання постанови суду, що набрала законної сили. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, 22 вересня 2025 року у м. Тернопіль по вул. Старий Поділ, керував транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами на один рік згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/11004/25 від 02.06.2025, яка набрала законної сили 08 липня 2025 року та о 21 год. 20 хв., керуючи вказаним автомобілем вчинив дорожньо-транспортну пригоду у м. Тернопіль вул. Старий Поділ, 4. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 не виконав постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/11004/25 від 02.06.2025, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та суду пояснив, що був обізнаний з постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про позбавлення його права керування транспортними засобами, усвідомлював обов`язок її виконання, однак умисно не виконав судове рішення та керував транспортним засобом у період дії заборони.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, раніше не судимого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро розкаявся у скоєному, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, обставини, що обтяжують покарання – відсутні, тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,–

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком один рік шість місяців.

Строк відбування призначеного судом ОСОБА_4 покарання рахувати з моменту звернення даного вироку до виконання.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1