Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №712/11131/26
Суддя: Чапліна Н. М.
Справа №712/11131/26
Провадження №2/712/5468/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
06 жовтня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді – Чапліної Н.М.,
за участі: секретаря судового засідання – Дрінясової П.О.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором за Кредитним договором №101836000 від 23.04.2024 в сумі: 35252,1 грн, судовий збір в розмірі 2662,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.04.2024 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №101836000 (надалі – Договір), відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором, однак зобов`язання за кредитним договором не виконав.
29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №№111-МЛ/Т, за яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі і до відповідача за договором №101836000 від 23.04.2024.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 35252,1 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 5000 гривень; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить – 805 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить – 23315,6 гривень; прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить – 0 гривень; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 6131,5 гривень.
12.08.2026 суд ухвалив відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів – у АТ «Акцент-Банк» інформацію, чи емітовано банківську картку на ім`я відповідача та чи зараховані кошти.
У судове засідання представник ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» не з`явився, у прохальній частині позовної заяви наявне клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повістки на зареєстроване місце проживання. Про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 23.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №101836000 (індивідуальна частина) (далі - Кредитний договір).
Відповідно до довідки про надсилання одноразового ідентифікатора, наданої ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 ТОВ «Мілоан» направлений одноразовий ідентифікатор у формі СМС на номер телефону позичальника.
Отже, договір про надання споживчого кредиту підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля).
Крім цього, того ж дня відповідач електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора підписала графік платежів, який є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту №101836000 від 23.04.2024.
Відповідно до п. 1.2, п.1.3 розділу 1 договору, сума кредиту складає 5 000,00 грн, строком на 345 днів.
Комісія за надання кредиту 805,00 грн, яка нараховується за ставкою 16,10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до пункту 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів нараховуються за ставкою 357,70 % річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (пункт 1.5.3 договору).
Згідно з пунктом 1.6 договору встановлено, що тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 4.1 договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного) виконання зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення сплати платежу триває більш ніж 6 днів.
Відповідно до пункту 6.1 договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно з п. 6.2 договору розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери. На Договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству. За зверненням Позичальника Товариство може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку Позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу Позичальника засвідчену Кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням Позичальника.
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №87532466 від 23.04.2024 про перерахування ТОВ «МІЛОАН» 5000,00 грн на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 101836000 та інформацією з випискою про рух коштів від 03.09.2026 вих № 60685/47-260902/418-БТ, наданими на виконання ухвали суду АТ «АКЦЕНТ-БАНК, відповідно до яких на ім`я ОСОБА_1 у банку емітована картка № 5169155152594758, 23.04.2024 на картку зараховані 5000 грн.
Нарахування ТОВ «Мілоан» відсотків за користування кредитними коштами за договором №101836000 від 23.04.2024 на умовах, встановлених даним договором, підтверджується наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №101836000 від 23.04.2024, яка надана позивачем, ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 35252,1 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 5000 гривень; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить – 805 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить – 23315,6 гривень; прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить – 0 гривень; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 6131,5 гривень.
29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №101836000 від 23.04.2024.
Укладення договору факторингу підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від № 1 та № 2 від 29.08.2024 та платіжною інструкцією №5483 від 29.08.2024.
Відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101836000 від 23.04.2024 у сумі 20 062,10 грн підтверджується витягом з реєстру боржників від 10.09.2025 до договору факторингу №111-МЛ/Т від 29.08.2024, причому до позивача перейшло право вимоги за заборгованістю за тілом кредиту в загальній сумі 5000 грн, за процентами в сумі 8 125,6 грн, комісією в сумі 805 грн та неустойці в сумі 6 131, 50 грн.
Згідно із п. 1.2 цього договору, фактор одержав право вимагати від боржника належного виконання всіх грошових зобов`язань за укладеними кредитними договорами які входять до портфелю заборгованості, право вимоги за якими передається.
Як встановлено ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк (ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) – ст. 610 ЦК України.
Суд вважає, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте неналежним чином виконував зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість.
Станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Оскільки, укладеним між сторонами кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо нарахування заборгованості за комісією.
Такий висновок відповідає правовому висновку, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Розмір заборгованості за основним зобов`язанням – 5 000 грн., комісією за надання кредиту в сумі 805 грн, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором за період з 23.04.2024 по 29.08.2025 в сумі 8 125, 60 грн суд визнає обґрунтованим.
Суд не погоджується із розміром процентів, нарахованих позивачем за період з 30 серпня 2024 року до 03 квітня 2025 року включно, за ставкою 1,4%.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 до 20.08.2024 включно); починаючи з 21.08.2024 та надалі - 1%.
У зв`язку із викладеним суд дійшов висновку, що за період часу із 30.08.2024 (початок нарахування процентів позивачем) до 03.04.2025 включно проценти за користування відповідачем як споживачем кредитними коштами підлягають перерахунку з призми щоденної відсоткової ставки в розмірі 1% замість 1,4%.
Тобто, за період з 30 серпня 2024 року до 03 квітня 2025 року включно (дати завершення строку кредитування за договором) загальна сума процентів за користування кредитом не може перевищувати 10 850 грн (50 грн (5000х1%) х 217 днів).
Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом, нарахованих з 24.04.2024 до 03.04.2025 включно становить 18 975, 60 грн (8 125, 60 (проценти нараховані первісним кредитором)+10 850).
Щодо вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у сумі 6 131, 50 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 4.1 договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного) виконання зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення сплати платежу триває більш ніж 6 днів.
Водночас, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповіднодо пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану`в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначене вище, стягнення неустойки у сумі 6 131, 50 грн за кредитним договором № 101836000 від 23.04.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у сумі 24 780, 60 грн, зокрема 5000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 805, 00 грн - прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту; 18 975, 60 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому суд враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 871, 54 грн.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 8000,00 грн, суд зазначає про таке.
На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012 на ім`я Усенко Михайло Ігорович, договір №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, ордер від 20.10.2025, акт наданих послуг №Д/28427 від 15072026, детальний опис наданих послуг до акту наданих послуг №Д/28427 від 15.07.2026 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, згідно з якими розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката Усенка Михайла Ігоровича становить 8000,00 грн.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 3 000,00 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
На підставі викладеного керуючись ст. 10, 12, 13, 141, 200, 206, 264, 265, 274 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №101836000 від 23.04.2024 у розмірі 24 780, 60 грн (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 60 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 871, 54 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, а всього 4 871, 54 грн (чотири тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 54 коп).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М Чапліна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua