Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №570/1998/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1998/26

Номер провадження 2/570/1942/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в :

27 квітня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (далі по тексу – позивач, ТОВ "ФК "ЕЙС") звернулось в Рівненський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №141610024 від 24 квітня 2023 року у розмірі 28607,18 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 24 квітня 2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладений кредитний договір №141610024, відповідно до якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 2050,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, із обов`язком позичальника повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 6100,00 грн.

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався та вносились зміни та доповнення, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №141610024 від 24 квітня 2023 року.

27 травня 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу №27/0524-01, за яким до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №141610024 від 24 квітня 2023 року.

В подальшому, 15 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено Договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до якого до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №141610024 від 24 квітня 2023 року на загальну суму 28607,18 грн. Оскільки кошти відповідачем не повернуті у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача в поданій позовній заяві зазначила, що просить розгляд справи проводити без участі їх представника, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково.

24 квітня 2023 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідач уклали договір кредитної лінії № 141610024, невід`ємними частинами якого є: Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога", та Паспорт споживчого кредиту.

Договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора MNV42XK9.

Підписанням Договору № 141610024 відповідач підтвердив, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, передбачену ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" та ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, наведену в Паспорті споживчого кредиту та в Правилах (п. 14.10 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 141610024 кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Згідно з п. 2.3 Договору № 141610024 Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 2050,00 грн одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 01 травня 2023 року.

Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит) (п. 2.6 Договору № 141610024).

Відповідно до п. 2.5 Договору № 141610024 загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту, за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 7 (сім) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. (п. 3.1 Договору № 141610024).

Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка 5366-39XX-XXXX-7469, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. (п. 5.1 Договору № 911997251).

На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування – 01 травня 2023 року, а саме протягом 7 (сім) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником (п.7.1. договору)

Пунктом 7.2 договору визначено, що основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору.

Згідно із п. 8.2 Договору процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином. За період від дати видачі Кредиту до 01 травня 2023 року проценти нараховуються за процентною ставкою 748,25 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,05 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка). У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 01 травня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,05 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. (п. 8.3, 8.3.2, 8.4 Договору).

Кредитодавець має право у разі затримання позичальником сплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника (п. 9.1.1.7 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1 Договору).

Згідно з платіжними дорученнями від 24 квітня 2023 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало отримувачу ОСОБА_1 на рахунок 5366-39XX-XXXX-7469 грошові кошти у загальній сумі 6100,00 грн із призначенням платежу "Переказ коштів згідно договору № 141610024 від 24.04.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer".

Відповідно до інформації АТ "ТаскомБанк", наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 . 24 квітня 2023 року на дану банківську картку надійшли грошові кошти, а саме: у сумі 2050,00 грн та у сумі 4050,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", за період з 24 квітня 2023 року до 05 червня 2023 року за Договором № 141610024 виникла заборгованість у загальному розмірі 13519,44 грн, а саме: тіло кредиту 6100,00 грн; проценти за користування кредитом 7419,44 грн. Проценти нараховано за період з 24 квітня 2023 року до 05 червня 2023 року.

28 листопада 2018 року ТОВ "ФК "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку (п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01).

Додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2018 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року строк дії указаного договору факторингу неодноразово продовжувався.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 232 від 06 червня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ "ФК "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги у сумі 13519,44 грн за кредитним договором №141610024, боржником у якому є відповідач.

27 травня 2024 року ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" уклали договір факторингу №27/0524-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору факторингу № 27/0524-01).

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги у сумі 28607,18 грн за кредитним договором №141610024, боржником у якому є відповідач.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ "Таліон Плюс", за Договором №141610024 наявна заборгованість у загальному розмірі 28607,18 грн, а саме: тіло кредиту 6100,00 грн; проценти за користування кредитом 22507,18 грн.

15 липня 2025 року ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 (п. 1.2 договору факторингу № 15/07/25-Е).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року та акта прийому-передачі указаного реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 141610024 у розмірі 28607,18 грн, а саме: тіло кредиту 6100,00 грн; проценти за користування кредитом 22507,18 грн.

За даними виписки ТОВ "ФК "ЕЙС" з особового рахунка за НОМЕР_4 станом на 26 грудня 2025 року заборгованість у сумі 28607,18 грн відповідачем не погашено.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі по тексту - Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Суд встановив, що згідно з вимогами викладених вище положень закону ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідач уклали електронний договір кредитної лінії № 141610024 від 24 квітня 2023 року. Між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов договору та договір підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору відповідно до приписів ст.11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Позивач довів суду, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" виконало умови Договору та надало відповідачу кредит у сумі 6100,00 грн.

Відповідач покладені Договором № 141610024 зобов`язання не виконав, не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом. Докази зворотного суду не надані.

Також позивач довів, що унаслідок укладення зазначених вище договорів факторингу кінцевим кредитором з правом вимоги до відповідача за Договором № 141610024 станом на даний час є ТОВ "ФК "ЕЙС".

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 141610024 у сумі 6100,00 грн (сума кредиту) доведена позивачем належними та достатніми доказами.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене дає підстави дійти висновку, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначив суд вище, строк кредитування за Договором № 141610024 становить 7 днів. Відтак передбачені ч. 1 ст. 1048 проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише включно до 01 травня 2023 року.

З урахуванням строку дії кредиту 7 днів та розміру процентів 2,05% на день на суму кредиту сума процентів за період з 24 квітня 2023 року до 01 травня 2023 року становить 875,35 грн (6100,00 грн х 5,02% х 7 днів = 875,35 грн).

Нарахування процентів за користування кредитними коштами в період з 02 травня 2023 року до 28 серпня 2024 року здійснено поза межами узгодженого сторонами Договору № 141610024 строку кредитування.

Також відсутні підстави вважати, що у даному випадку мало місце передбачене п. 3.2 Договору № 141610024 продовження строку дисконтного періоду та строку надання кредитної лінії. Докази активації відповідачем в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду суду не надані.

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення зі відповідача на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованості за кредитним договором № 141610024 від 24 квітня 2023 року у сумі 6975,35 грн, з яких: заборгованість за кредитом 6100,00 грн; заборгованість за процентами 875,35 грн.

Вимога про стягнення процентів за користування кредитними коштами у сумі ще 21631,83 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідачки судових витрат суд виходить з наступного.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог (6975,35 грн від 28607,18 грн становить 24,40 %).

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в національній валюті №46823 від 24 квітня 2026 року. За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 649,63 грн (2662,40 * 24,40% = 649,63).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 7000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До матеріалів 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткову угоду № 25771161947 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року.

За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1708,00 грн (7000 * 24,40% = 1708,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 272, 273, 280, 282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №141610024 від 24 квітня 2023 року в розмірі 6975 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 35 коп, в тому числі: 6100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 875,35 грн - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" судовий збір у розмірі 649 (шістост сорок дев`ять) грн 63 коп та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 1708 (одна тисяча сімсот вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", місцезнаходження: м.Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.