Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №569/16014/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №569/16014/26

Суддя: Балацька О. Р.

Справа № 569/16014/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасників справи:

представника позивача адвоката Юсько І.М.,

представника відповідача Кирилюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» про скасування арешту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернулася ОСОБА_1 , в якій просить суд скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер обтяження 10857860, зареєстрованого 21.02.2011 року реєстратором Рівненська філія державного підприємства Інформаційний центри Міністерства юстиції України, накладений на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (раніше «Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції») про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника б/н від 10.02.2011 року.

В обґрунтування позову вказує, що вона є дружиною та спадкоємицею за законом першої черги померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Під час оформлення спадкових прав у приватного нотаріуса позивачці стало відомо про наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження у виді арешту всього майна померлого, зареєстрованого 21 лютого 2011 року за реєстраційним номером обтяження 10857860 на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 10 лютого 2011 року про відкриття виконавчого провадження. У зв`язку з цим позивачка зверталася до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному з заявою про зняття арешту, проте листом від 04 червня 2026 року їй було відмовлено через те, що в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості, які можуть ідентифікувати підстави накладення арешту, а підстави для його зняття у виконавчої служби відсутні. Позивачка зазначає, що виконавче провадження, в межах якого було накладено обтяження понад п`ятнадцять років тому, знищено за закінченням строків зберігання, а тому державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку. Наявність неліквідованого обтяження перешкоджає їй як спадкоємиці оформити спадкове майно та зареєструвати право власності, що порушує її конституційні права володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з позовом про скасування арешту нерухомого майна.

Представник відповідача у своєму відзиві вказує на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) неможливо однозначно встановити конкретне виконавче провадження, в межах якого було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 за реєстраційним номером обтяження №10857860 від 21.02.2011. Водночас у Відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 24325746 з виконання виконавчого листа про звернення стягнення на предмет іпотеки (однокімнатну квартиру на АДРЕСА_1 ), яке належало на праві власності боржникам, у тому числі ОСОБА_2 та позивачці ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Вказане виконавче провадження 13.05.2013 було завершене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з нездійсненням реалізації майна на третьому аукціоні, а виконавчі провадження наразі знищено за закінченням строків зберігання. Крім того, представник відповідача наголошує, що стягувачем у період з лютого 2011 року по вересень 2019 року виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання, відомості щодо погашення заборгованості відсутні, а в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна також наявна заборона за №6451561 від 24.01.2008 на підставі іпотечного договору. Оскільки чинним законодавством (зокрема ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень) чітко визначено перелік підстав і порядок зняття арешту державним виконавцем за відсутності відкритих проваджень, у державного виконавця були відсутні законні підстави для самостійного зняття такого обтяження у позасудовому порядку, а тому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що наведені відповідачем заперечення є необґрунтованими, суперечливими та такими, що фактично підтверджують позовні вимоги. Зокрема, представник наголосив, що позиція відповідача є непослідовною: з одного боку, вказується на неможливість встановлення виконавчого провадження за спірним обтяженням через знищення матеріалів за строками зберігання, а з іншого - відповідач самостійно посилається на конкретне виконавче провадження № 24325746, у межах якого 16.02.2011 року було винесено постанову про арешт майна. Крім того, 08 грудня 2025 року виконавчий лист № 2-1265/10 про звернення стягнення на предмет іпотеки було повернуто стягувачу (ПАТ «АКБ «Укргазбанк») на підставі заяви за до досягнутою домовленістю, що виключає необхідність подальшого існування арешту. Крім того, накладення арешту на все майно боржника є неспівмірним із розміром зобов`язань, оскільки належне забезпечення виконання кредитного договору вже гарантоване іпотечним обтяженням (забороною відчуження) на квартиру від 24.01.2008 року. Оскільки матеріали виконавчого провадження знищені, а виконавчий документ повернуто стягувачу, у позасудовому порядку зняти арешт неможливо, а його подальше перебування в Державному реєстрі речових прав безпідставно порушує конституційне право позивачки на володіння, користування та розпорядження спадковим майном. У зв`язку з цим представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у письмових поясненнях зазначила, що позовні вимоги підтримує та вважає їх обґрунтованими. Банк підтвердив, що між ним та позичальником ОСОБА_3 було укладено кредитний договір від 24.01.2008 року, виконання зобов`язань за яким забезпечено іпотекою квартири (предмета іпотеки) за адресою: АДРЕСА_1 , заставодавцями (іпотекодавцями) за якою є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , померлий ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 . У зв`язку з досягненням домовленості про врегулювання заборгованості між банком та позичальником, 28.11.2025 року виконавчі листи були відкликані з примусового виконання, а умови договору про врегулювання наразі виконуються в повному обсязі згідно з графіком. Третя особа наголосила, що померлий ОСОБА_2 виступав майновим поручителем, і відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека залишається дійсною, а спадкоємець набуває статусу іпотекодавця. Водночас арешт, накладений у 2011 році на все майно боржника, унеможливлює оформлення спадщини та реєстрацію прав позивачки на спадкове майно. Оскільки інтереси банку як кредитора надійно захищені чинним договором іпотеки та відповідною забороною відчуження, АБ «Укргазбанк» не вбачає правових підстав заперечувати проти задоволення позовних ОСОБА_5 про скасування арешту нерухомого майна.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 липня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 23-24)

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. (а.с. 27-34)

Представник позивача у відповіді на відзив просить суд задовольнити позов у повному обсязі. (а.с. 37-44)

Від представника позивача адвоката Юська І.М. надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк». (а.с. 45-47)

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 серпня 2026 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку «Укргазбанк». (а.с. 53-54)

Від представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» надійшли письмові пояснення, в яких представник не заперечує проти задоволення позовних вимог. (а.с. 59-72)

Від представника позивача адвоката Юська І.М. надійшло клопотання про долучення доказів, в яких представник просить долучити до матеріалів справи копію витягу № 89836549 від 16.06.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; копію витягу № 89840163 від 16.06.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с.73-79)

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, докази.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 вересня 1979 року, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 13)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, після його смерті приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Степурою О.В. 01 березня 2023 року заведено спадкову справу № 10/2023 за заявою дружини померлого - ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею першої черги за законом (а.с. 14-15).

Під час оформлення спадкових прав та перевірки відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було виявлено обтяження - арешт усього нерухомого майна ОСОБА_2 , зареєстрований 21 лютого 2011 року за реєстраційним номером обтяження 10857860 реєстратором Рівненської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Підставою для накладення арешту зазначена постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції б/н від 10 лютого 2011 року про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника.

Згідно з інформацією Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, викладеною у листі № 144304 від 04 червня 2026 року, у зв`язку зі знищенням виконавчих проваджень за закінченням строків зберігання, в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості, які можуть однозначно ідентифікувати підстави накладення вказаного арешту, а у державного виконавця відсутні підстави для його зняття у позасудовому порядку.

Водночас судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 24325746 з виконання виконавчого листа № 2-1265, виданого 16 лютого 2010 року Рівненським міським судом, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 09/08/І-Ф від 24 січня 2008 року - однокімнатну квартиру загальною площею 34,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 09/08/К-Ф від 24 січня 2008 року, укладеним із ПАТ АКБ «Укргазбанк».

13 травня 2013 року виконавче провадження № 24325746 було завершене на підставі пункту 3 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що реалізація арештованого майна на третьому аукціоні не відбулася через відсутність зареєстрованих учасників, а стягувач не скористався правом залишити майно за собою.

Надалі, 08 грудня 2025 року, за заявою стягувача ПАТ АКБ «Укргазбанк» виконавчий лист № 2-1265/10 було відкликано з примусового виконання та повернуто стягувачу у зв`язку з досягненням домовленості про врегулювання заборгованості за кредитним договором (укладенням договору про врегулювання заборгованості від 28.11.2025 року), умови якого наразі виконуються боржником у повному обсязі згідно з встановленим графіком.

Також судом встановлено наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна іншого обтяження, іпотечної заборони за реєстраційним номером № 6451561, зареєстрованої 24 січня 2008 року приватним нотарусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В. на підставі договору іпотеки від 24 січня 2008 року щодо вказаної квартири АДРЕСА_2 .

Зважаючи на наявність арешту (реєстраційний номер обтяження 10857860 від 21.02.2011 року), позивачка позбавлена можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину після померлого чоловіка та зареєструвати право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) прийшла до висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на його майно, а позивачка як його дружина звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Водночас оформлення спадкових прав стало неможливим через наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арешту всього майна померлого (реєстраційний номер обтяження 10857860 від 21.02.2011 року), накладеного на підставі постанови державного виконавця від 10 лютого 2011 року.

Виконавче провадження, в межах якого у 2011 році накладалось обтяження, наразі знищене, а виконавчий лист № 2-1265/10 про звернення стягнення на предмет іпотеки 28 листопада 2025 року був остаточно відкликаний стягувачем (ПАТ АКБ «Укргазбанк») з примусового виконання у зв`язку з врегулюванням заборгованості за кредитним договором. Будь-які інші незавершені виконавчі провадження чи активні майнові претензії до боржника або спадкоємців відсутні, що також підтверджено у письмових поясненнях третьої особи банку, яка не заперечувала проти задоволення позову.

Оскільки інтереси кредитора (банку) щодо виконання зобов`язань за кредитним договором вже надійно забезпечені чинним іпотечним договором та зареєстрованою забороною відчуження майна від 24 січня 2008 року, подальше утримання арешту всього нерухомого майна є неспівмірним, безпідставним та таким, що порушує гарантоване статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивачки на мирне володіння та розпорядження власністю.

За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушених прав позивачки, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та скасування арешту нерухомого майна.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 10, 18, 76, 95, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, статтями 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» про скасування арешту нерухомого майна задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер обтяження 10857860, зареєстрованого 21.02.2011 реєстратором Рівненська філія державного підприємства Інформаційний центри Міністерства юстиції України, накладений на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (раніше «Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції») про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника б/н від 10.02.2011 року.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач - Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Замкова, буд. 22-А, 33028, ЄДРПОУ 35007146;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ЄДРПОУ 23697280.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua