Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №569/2879/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2879/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Рівне кримінальне провадження № 62025240030006353 від 06.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кургани, Березнівського району Рівненської області, українця, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді водія-електрика 1 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України , -

з участю прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката

ОСОБА_5 С Т А Н О В И В:

У подальшому, продовжуючи свою протиправну діяльність, солдат ОСОБА_6 , вчинив злочин у сфері службової та професійної діяльності пов?язаної із наданням службовій особі неправомірної вигоди.

Так, згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області N? 80-ос від 15.03.2025 ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції N? 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Також, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області N? 328-ос від 11.12.2024 ОСОБА_8 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції N? 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Згідно підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 «Про запобігання корупції» поліцейські є особами, які уповноважені на виконання функцій держави та на яких поширюються обмеження, встановлені цим Законом.

Вимогами ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняним до них особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов?язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції N? 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_7 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції N? 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капрал поліції ОСОБА_8 , у відповідності до ст. ст. 17, 23 Закону України «Про Національну поліцію» та своїх функціональних обов?язків уповноважені на здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні

Правопорушення, розшукувати осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання або , від виконання обов?язків, визначених законом для суб?єктів пробації, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом тощо.

Таким чином, у відповідності до ч, 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» лейтенант поліції ОСОБА_7 та капрал поліції ОСОБА_8 є працівниками правоохоронного органу, а відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України являються службовими особами, які постійно здійснюють функції представників влади.

27 листопада 2025 року приблизно о 01 годині 50 хвилин, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції N? 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_7 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції N? 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській капрал поліції ОСОБА_8 , здійснюючи забезпечення охорони громадського порядку та безпеки дорожного руху патрулюючи на службовому автомобілі марки «Toyota» моделі «Prius» д.Н.3. 18 0678, на вулиці Андріївській у місті Березне Березнівської територіальної громади Рівненського району

Рівненської області, виявили та зупинили автомобіль марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_3 .

У подальшому, під час спілкування вищевказаних працівників поліції із водієм ОСОБА_6 встановлено, що останній за зовнішніми ознаками перебуває у стані алкогольного сп?яніння, у зв?язку із чим працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на встановлення ознак алкогольного сп?яніння, на що ОСОБА_6 відмовився.

Також, в цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів поліцейським з метою не вчинення службовими особами дій в його інтересах, а саме щодо не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУПАП.

ОСОБА_6 27 листопада 2025 року у проміжок часу із 01 години 48 хвилини до 01 години 50 хвилин, знаходячись на задньому пасажирському сидінні поліцейського службового автомобіля марки «Toyota» моделі «Prius» д.н.з. НОМЕР_3 , на вулиці Андріївській у місті Березне Березнівської територіальної громади Рівненського району Рівненської області, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно розуміючи, що інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції N? 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_7 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції N? 4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_8 є службовими особами, які здійснюють функції представників влади, умисно надав їм грошові кошти у розмірі 100 доларів США (станом на 27.11.2025 згідно курсу Національного банку України становило - 4229,87 гривень) в якості неправомірної вигоди, поклавши їх на заднє пасажирське сидіння в поліцейському автомобілі марки «Toyota» моделі «Prius» д.н.з. НОМЕР_3 , за не вчинення працівниками поліції дій в його інтересах, щодо не складання адміністративних матеріалів по факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України – надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь - якої дії з використанням наданого їй службового становища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, визнав повністю, пояснив що його зупинили працівники поліції та повідомили, що відносно нього буде складатися протокол. Та він пропонував грошові кошти поліцейським за не складання протоколу. Щиро розкаюється у вчиненому та просить застосувати відносно нього мінімальний штраф.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкрімінованого йому правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового провадження прокурор, обвинувачений та його захисник не оспорюють фактичні обставини провадження і правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд роз`яснивши їм положення ст.349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Також відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

При вирішення питання щодо обрання ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи вид та мiру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує всi обставини справи, характер та ступiнь суспiльної небезпеки скоєного ним правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. Особу обвинуваченого, який одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, на обліках не перебуває, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, в ході судового розгляду є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та особи обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, що на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і недопущення в подальшому скоєння ним нових злочинів.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей знав про їх незаконне використання.

За змістом ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про застосування спеціальної конфіскації грошових коштів в сумі 100 доларів США.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому не обирати.

На пiдставi викладеного, та керуючись ст.ст.367-371, 373-374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому міру покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн).

Речові докази: диски – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Застосувати спеціальну конфіскацію грошових коштів у сумі 100 доларів США, які були предметом кримінального правопорушення, передавши їх у власність держави.

На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9