Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №561/1077/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1077/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі судового засідання Левчук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зарічненської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

Підстава позову (позиція позивача):

Як зазначає позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 після смерті якого відкрилася спадщина у складі земельних ділянок згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №609776 від 25 лютого 2006 року. ОСОБА_2 заповіту не залишив тому відбулось спадкування за законом. Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його жінка баба позивача ОСОБА_3 , оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки продовжила проживати в будинку по АДРЕСА_1 , користуватися присадибною земельною ділянкою, взяла майно спадкодавця його документи тощо. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла та після її смерті відкрилася спадщина у складі земельних ділянок згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №609776 від 25 лютого 2006 року, які ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_4 , однак юридично не оформила. Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Вичівської сільської ради Музичко Л.В. і зареєстрованого за №56, ОСОБА_3 заповіла все своє майно онуку ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Нотаріус видав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки. Водночас роз`яснив, що не може видати свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №609776 від 25 лютого 2006 року, які ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_2 , однак юридично не оформила, оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Знайти записи про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вдалося, що підтверджується листом Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального 1 3 управління Міністерства юстиції України №91/32-24.12-03-07 від 28 листопада 2025 року та листом Державного архіву Рівненської області №1093/01-28/25 від 02 грудня 2025 року. Відсутність такої інформації пов`язана з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 певний період (приблизно з 1941 року по 1957 рік) проживали на території сучасної російської федерації, де здійснили реєстрацію шлюбу. В 1953 році в них народився син ОСОБА_5 (рідний дядько позивача, який помер). У 1958 році народилася дочка (рідна тітка позивача), яка давно виїхала на постійне місце проживання в республіку білорусь. Як зазначає позивач факт перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі підтверджується сукупністю документів та доказів показами свідків.

Таким чином позивач змушений звернутися до суду з даним позовом в якому просить встановити факт перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,9531 га кадастровий номер 5622280700:17:000:0111, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,7480 га кадастровий номер 5622280700:12:000:0383, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився подав на адресу суду заяву від 07.10.2026 (а. с. 15) про проведення судового засідання за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений у судове засідання явку представника не забезпечив, що за змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Ухвалою судді від 02.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання, а ухвалою від 28.09.2026 підготовче провадження закрите та справа призначена до судового розгляду по суті на 08.10.2026.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності і якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Вичівською сільською радою Зарічненського району Рівненської області 08 лютого 1999 року (а. с. 19). Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої увійшли земельні ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №609776 від 25.02.2006 (а. с. 39). ОСОБА_2 заповіту не залишив, тому спадкування відбувається за законом. Відповідно до статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Відповідно до частин першої та другої статті 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців, з дня відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його жінка (баба позивача) ОСОБА_3 , оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, зокрема, продовжила проживати в будинку по АДРЕСА_1 , користуватися присадибною земельною ділянкою, взяла майно спадкодавця (в тому числі речі домашнього вжитку та особисті речі померлого), взяла документи спадкодавця (в тому числі ощадну книжку). Дані обставини підтверджуються, зокрема, довідкою Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області №74 від 26.06.2008 (а. с. 20) та довідкою старости Вичівського старостинського округу №741 від 21.08.2026 (а. с. 21). Однак, ОСОБА_3 не оформила юридично право на спадщину ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Зарічненським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 23.03.2021 (а. с. 11) та після її смерті відкрилася спадщина у складі земельних ділянок згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №609776 від 25 лютого 2006 року, які ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_4 , однак юридично не оформила: Відповідно до частин першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Вичівської сільської ради Музичко Л. В. і зареєстрованого за №56 (а. с. 15) , ОСОБА_3 заповіла все своє майно онуку ОСОБА_1 - позивачу. Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. У відповідності до частини першої статті 1296 ЦК України та звернувся до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Нотаріус видав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки (а. с. 16-18), водночас, роз`яснив, що не може видати свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №609776 від 25 лютого 2006 року, які ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_2 , однак юридично не оформила, а саме на: 1) земельну ділянку площею 0,9531 га кадастровий номер 5622280700:17:000:0111, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області; 2) земельну ділянку площею 0,7480 га кадастровий номер 5622280700:12:000:0383, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області, оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Знайти записи про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вдалося, що підтверджується листом Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №91/32-24.12-03-07 від 28.11.2025 (а. с. 55) та листом Державного архіву Рівненської області №1093/01-28/25 від 02.12.2025 (а. с. 56).

Факт перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі підтверджується сукупністю документів, зокрема:

- свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим повторно 19 грудня (рік видачі нечіткий) року (а. с. 13), згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Бродниця Висоцького (згодом Зарічненського) району Рівненської області народилася « ОСОБА_6 » (свідоцтво видане російською мовою). У свідоцтві також міститься відмітка про видачу паспорта НОМЕР_4 11.06.1980:

- паспортом громадянина України серія НОМЕР_5 , виданим Зарічненським РВ УМВС України в Рівненській області 29.09.1996 (а. с. 12) на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Бродниця Зарічненського району Рівненської області, з відміткою про реєстрацію 05 листопада (рік нечіткий) шлюбу з ОСОБА_2 , 1926 року народження;

- свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 , виданим повторно 14.02.1952 (а. с. 57), згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Бродниця Висоцького (згодом Зарічненського) району Рівненської області народився « ОСОБА_7 » (свідоцтво видане російською мовою). В свідоцтві також міститься відмітка про видачу паспорта НОМЕР_7 (наступний порядковий номер після паспорта, виданого ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_7 (того самого дня, що й відмітка про видачу паспорта в свідоцтві про народження ОСОБА_6 );

- військовим квитком НОМЕР_8 , виданим 28.09.1963 (а. с. 58) на ім`я ОСОБА_2 , уродженця с. Бродниця Дубровицького (згодом Зарічненського) району Рівненської області, де вказано про наявність жінки ОСОБА_3 , 1932 року народження, сина 1953 року народження, дочки 1958 року народження та сина 1962 року народження (мій батько ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 );

- свідоцтвом про народження серія НОМЕР_9 , виданим 08.10.1953 (а. .с. 61), згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_9 народився « ОСОБА_9 » (свідоцтво видане російською мовою) в «Романовском районе Ростовской области РСФСР», матір`ю Записана « ОСОБА_10 », національність українка, інформація про батька нечітка;

- довідкою старости Вичівського старостинського округу №741 від 21.08.2026 (а. с. 21) з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є чоловіком і дружиною, і разом проживали в будинку в с. Бродниця Зарічненського району Рівненської області з 1957 року по день смерті.

Та іншими доказами долученими до позовної заяви в їх сукупності.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сусіди покійних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердили, що особисто їх знали та що вони були подружжям, зареєстрували шлюб в ростовській області на території сучасної російської федерації, куди вони виїхали в часи Другої світової війни, пізніше переїхали в с. Бродниця Зарічненського району де проживали до смерті.

Право власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯБ № 609776 від 25.02.2006 (а. с. 39).

Як вбачається з витягу із спадкового реєстру №65459435 від 06.07.2021 (а. с. 14) за параметрами запиту ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 - спадкодавець зареєстрована спадкова справа 07.07.2021 в Зарічненській районній державній нотаріальній конторі.

Листом №01-16/262 від 26.11.2025 (а. с. 54) приватний нотаоіус Герман В. М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельні ділянки згідно державного акту серії ЯА №609776 від 25.02.2006 з підстав відсутності свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Відповідно до частин першої та другої статті 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в ній статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У відповідності до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказано, що відповідно до п. 1 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 вищевказаної Постанови, суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з тих мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, оскільки право вибору належить заявнику.

Нормою ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з приписам ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як роз`яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 перебували у зареєстрованому шлюбі, а також що наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 , права власності на земельну ділянку площею 0,9531 га кадастровий номер 5622280700:17:000:0111, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 та визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,7480 га кадастровий номер 5622280700:12:000:0383, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (проживаючого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Зарічненської селищної ради Рівненської області (місцезнаходження: 34000 вул. Центральна, 11, с-ще Зарічне, Рівненської області, ЄДРПОУ 04385632) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 перебували у зареєстрованому шлюбі

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,9531 га кадастровий номер 5622280700:17:000:0111, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,7480 га кадастровий номер 5622280700:12:000:0383, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 08 жовтня 2026 року.

Суддя А. В. Дідик