Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №558/446/26 — Демидівський районний суд Рівненської області

Суд: Демидівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №558/446/26

Суддя: Феха Т.С.

Справа № 558/446/26

номер провадження 2/558/316/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року селище Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., з участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначила про те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у шлюбі, що був зареєстрований 29 липня 2023 року у Млинівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 55. У шлюбі народилася спільна дитина – дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини припинені та носять формальний характер.

Позивач зазначає у позовній заяві, що раніше зверталася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, але такий позов за її заявою був залишений судом без розгляду. В подальшому вона переконалася в тому, що у неї та відповідача відсутні спільні інтереси, вони мають різні погляди на життя та побудову сімейних відносин, вони втратили почуття любові, довіри та поваги один до одного. Подружні відносини між сторонами припинилися.

З таких підстав, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, що був зареєстрований 29 липня 2023 року у Млинівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 55, заходи примирення не застосовувати, а судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

В силу вимог ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позовних вимог не встановлено.

Ч. 1 ст. 82 ЦПК України передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони по справі зареєстрували шлюб 29 липня 2023 року у Млинівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 55 (а.с. 10).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Основоположною засадою шлюбу є добровільність згоди подружжя жити однією сім`єю.

Частиною 1 ст. 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Можливість припинення шлюбу є виявом принципу його вільності та рівності подружжя, закріплених у ст. 51 Конституції України. Так, укладення шлюбу здійснюється на вільних та добровільних засадах, ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо втрачена їх основа.

В силу вимог ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Стаття 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачає, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

В ході розгляду справи встановлено, що сторони не бажають зберегти шлюб, наполягають на його розірванні. Шлюбні відносини між сторонами припинені, а тому суд, на підставі статті 112 СК України, приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами, оскільки встановлено, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.

Розірвання шлюбу між сторонами по справі не буде суперечити інтересам відповідача чи малолітньої дитини сторін.

Спорів між сторонами про поділ майна, чи визначення місця проживання дитини, на час розгляду справи немає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_2 понесені позивачем судові витрати, що складають 1331,20 гривень судового збору, сплаченого позивачем на час подання до суду позовної заяви, оскільки понесення таких витрат позивачем ОСОБА_1 підтверджено документально (а.с. 1).

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалась на положення ст.ст. 24, 110, 111, 112 СК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 104, 105, 110, 112, Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 258, 259, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), що зареєстрований 29 липня 2023 року у Млинівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 55.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 8 жовтня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua