Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №545/1893/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1893/26

Провадження № 2/545/1949/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Литвинову В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Предстаник позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.08.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем за допомогою Веб-сайту (MiniCredos), було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1591-4577. Відповідно до умов кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:сума кредиту 3800 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 18 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; стандартна процента ставка - 1 % за кожен день користуванням кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; пільгова процентна ставка – 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1591-4577 від 21.08.2025 року в розмірі 13 475,56 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 3800 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 7205,56 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на підставі ст.625 ЦК України – 1900 грн., заборгованість по комісії – 570 грн. Також прохав стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області Цибізової С.А.від 14.05.2026 року, провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

Відповідно до наказу голови Полтавського районного суду Полтавської області № 18/в.с. від 01 липня 2026 року суддя Цибізова С.А. перебуває у відпустці у зв"язку з вагітністю та пологами з 01.07.2026р. по 03.11.2026р.

Рішенням зборів суддів Полтавського районного суду № 7 від 01 липня 2026 року ухвалено всі справи, що перебувають у провадженні судді Цибізової С.А. передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.07.2026 року справу №545/1893/26 передано судді Путрі О.Г.

Ухвалою судді від 17.07.2026 року, прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з?вився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

06.10.2026 року відповідач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала частково, а саме в частині тіла кредиту та відсотків. Вказала, що дійсно, кошти в розмірі 3800 грн. отримувала на свою карту. Вимогу щодо стягнення з неї відсотків, нарахованих позивачем на підставі ст.625 ЦК України, не визнала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2025 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідач уклали Договір про відкриття кредитної лінії №1591-4577 продукту «MiniCredos» (а.с.14-24), відповідно до якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором. (п.2.2.).

За умовами 3.1. Договору, цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору, загальний розмір кредиту становить 3800 грн. Дата надання/видачі Кредиту: 21.08.2025.

Умовами п. 4.6. Договору визначено спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту, а саме кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Згідно з 4.7. Договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту.

Відповідно до п. 4.10 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:- 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Відповідно до п.4.14 кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 20.08.2026 року.

Згідно п. 4.11 Договору комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0%, вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Відповідно до п.п.4.16. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 16 527,07 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача) 21.08.2025 року в розмірі 3800 грн. (а.с.108).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1591-4577 від 21.08.2025 року станом на 02.03.2026 року, за відповідачем обраховується заборгованість на загальну суму 13 475,56 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 3800 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 7205,56 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем на підставі ст.625 ЦК України – 1900 грн., заборгованість по комісії – 570 грн. Нарахування заборгованості відповідачем здійснювалось за період з 21.08.2025 року по 01.03.2026 року, тобто в межах строку дії кредитного договору. (а.с.109-111).

З вказаного розрахунку вбачається, що відповідач вносив кошти в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 18 790 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості в порядку ст.625 ЦК України,суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 8.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання відповідачем зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту у визначені цим договором терміни, відповідач зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 401 500 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України (яка сукупно не може перевищувати половини суми кредиту). Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу кредиту та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі ст. 625 ЦК України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 % від неповернутої суми кредиту.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Приймаючи до уваги те, що заборгованість нарахована в порядку ст.625 ЦК України в розмірі 1900 грн., була нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, а тому позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) вказаної суми в розмірі 1900 грн., тому ця вимога до задоволення не підлягає.

Щодо стягнення заборгованості за комісією.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, відповідає вимогам діючого законодавства.

Так, п.4.11 кредитного договору №1591-4577 від 21.08.2025 року, передбачено комісію за видачу кредиту, що становить 15 % від суми наданого кредиту.

Враховуючи викладене, підлягає задоволенню позовна вимога у частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії за отримання кредитних коштів, оскільки, остання передбачена умовами кредитного договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1591-4577 від 21.08.2025 року в розмірі 11 575,56 грн., з яких: 3800 грн. – заборгованість за тілом кредиту, заборгованість по відсоткам – 7205,56 грн., заборгованість по комісії – 570 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 13 475,56 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 11 575,56 грн.

Пропорційність задоволених вимог становить 86% (11 575,56 х 100%: 13 475,56= 86%).

Оскільки позов задоволено частково, судовий збір з відповідача стягується пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2289,66 грн. (2662,40 х 86 % : 100% = 2289,66 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.407, м.Київ, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1591-4577 від 21.08.2025 року в розмірі 11 575,56 (одинадцять тисяч п?ятсот сімдесят п?ять гривень п?ятдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 2289,66 (дві тисячі двісті вісімдесят дев?ять гривень шістдесят шість копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Г.Путря