Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №542/1559/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1559/26

Провадження № 2/542/972/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі також - позивач, ТОВ «Юніт Капітал») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9110556 від 01 червня 2025 року у розмірі 18350 грн 00 коп.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 99) позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали, суд частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у АТ «ОТП БАНК» докази (а.с. 100-102).

Витребувана інформація надійшла до суду 25 вересня 2026 року (а.с. 109-113) та 07 жовтня 2026 року (а.с. 114-119).

Ухвалою суду від 08 жовтня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 01 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі також - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір № 9110556 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, на суму 5000 грн 00 коп.

Позивачем зазначено, що у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, у тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

В подальшому, відповідач збільшила суму кредиту до 7000 грн 00 коп.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, не повернула своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору.

У подальшому, 03 березня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №03032026, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9110556 від 01 червня 2025 року.

Зокрема, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9110556 від 01 червня 2025 року у загальному розмірі 31850 грн 00 коп., із яких: 7000 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту, 11350 грн 00 коп. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 13500 грн 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Вказано, що ТОВ «Юніт Капітал» нарахувань за кредитним договором не здійснювало.

Зазначено, що на рахунок позивача від відповідача на погашення заборгованості за кредитним договором жодного платежу не надходило.

Позивачем вказано, що у зв`язку із тим, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, загальний розмір грошових вимог до стягнення складає 18350 грн 00 коп.

На даний час, відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 106), у прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 5).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.

Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 08 жовтня 2026 року, разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, які направлялись на зареєстровану адресу ОСОБА_1 були отримані останньою 18 серпня 2026 року (а.с. 108).

Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористалась.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір № 9110556 про надання споживчого кредиту (а.с. 67-75).

Відповідно до пунктів 1.3.-1.4. договору, сума кредиту(загальний розмір) складає: 5000,00 гривень. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору

Згідно з підпунктами 1.5.1.-1.5.2. пункту 1.5., договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 0,90 % в день та застосовується відповідно до умов передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Підпунктом 3 пункту 4.1. договору визначено, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

Відповідно до пункту 9.2. договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4. договору(включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Договір № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2025 року підписаний електронним підписом від імені ОСОБА_1 (а.с. 75-зі звороту).

У такий же спосіб підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит визначена в додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 9110556 від 01 червня 2025 року (а.с. 76-77) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 64-66).

Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, умови нарахування відсотків у разі прострочення виконання зобов`язання, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 5000 грн 00 коп., шляхом зарахування 01 червня 2025 року грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» за № 20260305-2.1 від 05 березня 2026 року (а.с. 22-23).

У подальшому, 16 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2025 року (а.с. 78-зі звороту-79) (надалі також - додаткова угода).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до договору:

1.1. Викласти п.1.3 договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 7000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.».

1.2. Викласти додаток №1 до договору в новій редакції, що додається.

1.3. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначають, що на момент укладення цієї додаткової угоди зміняться: денна процентна ставка, загальні витрати, зазначені в договорі на дату його укладання, орієнтовна реальна річна процентна, орієнтовна загальна вартість кредиту, зазначена в договорі на дату його укладення

Додаткова угода до договору № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2025 року підписана електронним підписом від імені ОСОБА_1 (а.с. 79-зі звороту).

У такий же спосіб підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит визначена в додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 9110556 від 01 червня 2025 року (а.с. 80-81) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 84-зі звороту-86).

Встановлено, що факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується інформацією, наданою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 04 березня 2026 року № 21123 (а.с. 20-21).

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується довідкою ТОВ «Авентус Україна» № 3138/26-Е від 16 березня 2026 року (а.с. 24-25).

Відповідно до інформації АТ «ОТП БАНК», наданої на виконання ухвали суду від 07 серпня 2026 року щодо інформації стосовно ОСОБА_1 (клієнта), повідомлено, що банківська картка № НОМЕР_1 випускалась на ім`я клієнта та була відкрита до карткового рахунку НОМЕР_2 .

Також повідомлено, що sms-інформування по операціям за картковим рахунком, до якого було відкрито картку № НОМЕР_1 , не було підключено до номеру телефону НОМЕР_3 , проте він знаходиться в анкетних даних клієнта (а.с. 109, 114).

Згідно з випискою по особовому рахунку за період із 01 червня 2025 року по 06 червня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 01 червня 2026 року надійшли кошти в сумі 5000 грн 00 коп. (а.с. 110-111, 115-116), та відповідно до виписки по особовому рахунку за період із 16 червня 2025 року по 21 червня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 16 червня 2026 року надійшли кошти в сумі 2000 грн 00 коп. (а.с. 112-113, 117-118).

Підписавши 01 червня 2025 року договір № 9110556 про надання споживчого кредиту та 16 червня 2025 року додаткову угоду до договору № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2025 року ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ним, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Судом установлено, що 03 березня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 03032026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, що зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, за плату на умовах, визначених договором (а.с. 31-36).

03 березня 2026 року «клієнтом» та «фактором» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 03032026 від 03 березня 2026 року (а.с. 46).

Відповідно до реєстру божників, який є додатком № 1 до договору факторингу № 03032026 від 03 березня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9110556 від 01 червня 2025 року у загальному розмірі 31850 грн 00 коп., із них: 7000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11350 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 13500 грн 00 коп. - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 41-42).

Згідно з наданою первісним кредитором карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) за договором № 9110556 від 01 червня 2025 року загальна заборгованість - 31850 грн 00 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 7000 грн 00 коп., заборгованості за процентами (знижена ставка) - 1620 грн 00 коп., заборгованість за процентами (стандартна ставка) - 12600 грн 00 коп., штраф - 13500 грн 00 коп. Крім того, з наданого розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено платіж на загальну суму 2870 грн 00 коп., як оплату процентів - 2870 грн 00 коп. (а.с. 48-53).

Отже, загальний залишок заборгованості складає 31850 грн 00 коп. Самостійно позивач відсотки за користування кредитом не нараховував.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 9110556 від 01 червня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 01 червня 2026 року (включно) складає 31850 грн 00 коп., із них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7000 грн 00 коп., прострочена заборгованість за відсотками - 11350 грн 00 коп., заборгованість за штрафними санкціями - 13500 грн 00 коп. (а.с. 54).

Позивачем у позовній заяві вказано, що у зв`язку із тим, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, загальний розмір грошових вимог до стягнення - 18350 грн 00 коп.

Позивачем зазначено, що заходи досудового врегулювання спору не здійснювались.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2026 року за відповідачем рахується заборгованість за договором у загальному розмірі 18350 грн 00 коп.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частиною 1 статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом установлено, що 01 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» був укладений договір № 9110556 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 5000 грн 00 коп. строком на 360 днів, із 01 червня 2025 року, зі стандартною процентною ставкою - 1,00% в день та зниженою процентною ставкою - 0,90% в день.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» за № 20260305 від 05 березня 2026 року про перерахування суми кредиту, грошові кошти в сумі 5000 грн 00 коп. за договором перераховані на картковий рахунок відповідача 01 червня 2025 року (а.с. 22-23).

16 червня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2025 року (а.с. 78-зі звороту-79).

Факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується інформацією, наданою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 04 березня 2026 року № 21123 (а.с. 20-21).

Також факт перерахування коштів відповідачу за кредитним договором та додатковою угодою підтверджується довідкою ТОВ «Авентус Україна» № 3138/26-Е від 16 березня 2026 року (а.с. 24-25).

Відомості про отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою АТ «ОТП БАНК» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 07 серпня 2026 року (а.с. 109-113, 114-118).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманого кредиту за договором № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2025 року та не сплатила відсотки по кредиту.

Судом встановлено, що 03 березня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 03032026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги.

Відповідно до реєстру божників, який є додатком № 1 до договору факторингу № 03032026 від 03 березня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 9110556 від 01 червня 2025 року у загальному розмірі 31850 грн 00 коп., із них: 7000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11350 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 13500 грн 00 коп. - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 41-42).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 9110556 від 01 червня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 01 червня 2026 року (включно) складає 31850 грн 00 коп., із них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7000 грн 00 коп., прострочена заборгованість за відсотками - 11350 грн 00 коп., заборгованість за штрафними санкціями - 13500 грн 00 коп. (а.с. 54).

У зв`язку із тим, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, загальний розмір грошових вимог до стягнення 18350 грн 00 коп.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за кредитом та заборгованості за відсотками не виконала ані перед первісним кредитором, ані перед ТОВ «Юніт Капітал», яке набуло право вимоги за відповідним кредитним договором на підставі договору факторингу.

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2025 року, в загальному розмірі 18350 грн 00 коп.

Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляла, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надала, власний розрахунок не надала.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 6).

Враховуючи вищезазначене, у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача по справі - ОСОБА_1 - у розмірі 2662 грн 40 коп. на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал».

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с. 55-56), протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с. 56 - зі звороту), додаткову угоду № 25771567311 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с. 57), акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року) Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери»» із переліком наданих правових та юридичних послуг, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9110556 від 01.06.2025 на загальну суму 7000 грн 00 коп. (а.с. 58), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 гр. Тимошенка О.О. (а.с. 59).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 7000 грн 00 коп., що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правничої допомоги до 4000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ) загальну суму заборгованості за договором № 9110556 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2025 року у розмірі 18350 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч триста п`ятдесят гривень), що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн 00 коп. (сім тисяч гривень), заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 11350 грн 00 коп. (одинадцять тисяч триста п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва