Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №542/1557/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1557/26

Провадження № 2/542/970/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (надалі також – позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі також – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 498537-КС-001 про надання кредиту від 04 травня 2024 року в розмірі 11080 грн 36 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту – 4000 грн 00 коп., суми прострочених платежів по процентах – 6480 грн 36 коп., суми прострочених платежів за комісією – 600 грн 00 коп.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, з якої встановлено, що ОСОБА_2 було здійснено зміну прізвища на « ОСОБА_3 » (а.с. 83), позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали, суд частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у ТОВ «НоваПей» письмові докази (а.с. 84-85).

Витребувана судом інформація надійшла до суду 02 вересня 2026 року (а.с. 95-97).

Ухвалою суду від 08 жовтня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «БІЗПОЗИКА» посилалось на те, що 04 травня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 498537-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн 00 коп., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Відповідно до умов договору, плата за користування кредитом – фіксована та становить 1,15958554% за кожен день користування кредитом.

Позивачем наголошено на тому, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» не нараховувало процентів після закінчення строку дії кредитного договору.

Вказано, що відповідно до умов кредитного договору встановлена комісія за надання кредиту.

На даний час, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23 липня 2026 року становить 11080 грн 36 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту – 4000 грн 00 коп., суми прострочених платежів по процентах – 6480 грн 36 коп., суми прострочених платежів за комісією – 600 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 89), у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без участі його представника, проти заочного рішення не заперечував (а.с. 10).

Відповідач у судове засідання не з`явилась про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.

Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 83).

Судова повістка на 08 жовтня 2026 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07 серпня 2026 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення від 20 серпня 2026 року «адресат відсутній» (а.с. 90-94).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07 серпня 2026 року вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07 серпня 2026 року суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву відповідач не скористалась.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є такою, що належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання та зважаючи на неподання нею відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» 04 травня 2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту № 498537-КС-001 (а.с. 28-32).

04 травня 2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту № 498537-КС-001 на умовах, визначених офертою (а.с. 33-37).

04 травня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено договір № 498537-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (надалі також – договір), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 23-27).

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4000,00 на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Згідно з пунктом 2.3. договору, строк, на який надається кредит: 16 тижнів.

Відповідно до пункту 2.4. договору, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15958554, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Пунктом 2.5. договору передбачено комісію за надання кредиту (надалі - комісія): 600,00 грн. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з пунктами 2.6. – 2.7. договору, загальний розмір наданого кредиту: 4000,00 грн; строк дії договору: до 24.08.2024.

Відповідно до пункту 3.2. договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі – проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 20-22).

Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, умови нарахування відсотків у разі прострочення виконання зобов`язання, визначена комісія за надання кредиту, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Позивачем до позовної заяви додано анкету клієнта, що містить суму бажаного кредиту, номер банківської картки боржника, номер телефону позичальника (а.с. 40).

Відповідно до інформаційної довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» підтверджено здійснення успішного переказу грошових коштів, зокрема: номер транзакції 41481-50405-98553, дата/час здійснення переказу 04.05.2024 12:30, сума переказу 4000.00 грн, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 , емітент платіжної картки отримувача NOVAPAY, призначення переказу: перерах. коштів ОСОБА_2 відповідно до кредитного договору № 498537-КС-001 від 04.05.2024 (а.с. 41).

Згідно з інформацією ТОВ «НоваПей», наданою на виконання ухвали суду від 07 серпня 2026 року зазначено, що відповідно до даних ПЗ «NovaPay» картковий рахунок НОМЕР_1 (платіжний рахунок НОМЕР_3 ) належить ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_4 ) та додано анкету-заяву на приєднання до договору про надання платіжних послуг фізичним особам, яка підписана кваліфікованим електронним підписом Дія Підпис ОСОБА_2 (а.с. 99-101).

Виписка по рахунку НОМЕР_5 за період з 04.05.2024 по 09.05.2024 містить зарахування на карту № НОМЕР_2 ОСОБА_2 на суму 4000 грн 00 коп. (а.с. 96-97).

Таким чином, ТОВ «БІЗПОЗИКА» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме: надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до підпункту 4.2.3. пункту 4.2. договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення строку (терміну) дії договору.

Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с. 13-18).

Згідно з довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 498537-КС-001 про надання кредиту від 04 травня 2024 року, станом на 23 липня 2026 року за відповідачем рахується загальна заборгованість за договором – 11080 грн 36 коп. із них: заборгованість за кредитом – 4000 грн, заборгованість по відсотках – 6480 грн 36 коп. та заборгованість по комісії – 600 грн (а.с. 19).

Станом на дату звернення до суду сума заборгованості ОСОБА_1 залишається непогашеною.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частиною 1 статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Висновки щодо правозастосування

Судом установлено, що 04 травня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений договір № 498537-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 4000 грн 00 коп. строком із 04 травня 2024 року по 28 серпня 2024 року зі сплатою процентів та комісії.

Відповідно до листа ТОВ «ПрофітГід» про перерахування суми кредиту, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 41).

Відомості про отримання кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою ТОВ «НоваПей» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 07 серпня 2026 року (а.с. 95-101).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення в повному обсязі заборгованості за кредитом, процентами та комісією, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Отже, ОСОБА_1 не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором № 498537-КС-001 про надання кредиту від 04 травня 2024 року в сумі 4000 грн 00 коп., не сплатила відсотки за користування кредитом в сумі 6480 грн 36 коп. та не сплатила обумовлену договором комісію за надання кредиту в сумі 6000 грн 00 коп.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «БІЗПОЗИКА» не повернуті, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення такої заборгованості за договором № 498537-КС-001 про надання кредиту від 04 травня 2024 року.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом стягнення заборгованості за договором № 498537-КС-001 про надання кредиту від 04 травня 2024 року у розмірі 11080 грн 36 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 4000 грн 00 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 6480 грн 36 коп. та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 600 грн 00 коп., оскільки зазначені суми підтверджені наданими позивачем доказами й відповідачем не спростовані.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 12).

Враховуючи вищезазначене та у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача по справі ОСОБА_1 у розмірі 2662 грн 40 коп. на користь позивача ТОВ «БІЗПОЗИКА».

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн 00 коп., що підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року (а.с. 72-74), рахунком фактурою № 05-498537-КС-001 від 15 травня 2026 року (а.с. 75), копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТР № 000217 від 31 серпня 2017 року (а.с. 76).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 10000 грн 00 коп., що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 4000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ) суму заборгованості за договором № 498537-КС-001 про надання кредиту від 04 травня 2024 року, у загальному розмірі 11080 грн 36 коп. (одинадцять тисяч вісімдесят гривень тридцять шість копійок), що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень), суми прострочених платежів по процентах в розмірі 6480 грн 36 коп. (шість тисяч чотириста вісімдесят гривень тридцять шість копійок) та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 600 грн 00 коп. (шістсот гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва