Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №542/1698/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №542/1698/26

Суддя: Гринь О. О.

Справа № 542/1698/26

Провадження № 2/542/1046/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Гринь О.О.

за участю секретаря судового засідання Коркішко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дружини, яка є особою з інвалідністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб щомісячно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 10 жовтня 2014 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області.

Позивачка, з травня 2021 року хворіє, їй встановлено діагноз: системна склеродемія, активність ІІ ступеня, ІІ стадія (генералізована), хронічний перебіг з ураженням шкіри (щільний набряк, індурація, симтом кисета), суглобів (поліартралгія), судин (синдром Рейна ІІ-ІІІ ст.), легень (базальний невмофіброз, ЛН ІІ ступеня). Остеоартроз з ураженням колінних суглобів, кистей. Ro стадія II, СФН ІІ ступеня. Ангіопатія сітківок обох очей. Цукровий діабет 2 тип, середньої важкості, стадія субкомпенсації вуглеводного обміну. Багатовузловий зоб ІІ ступеня. Еутиреоз. Trirads I-II.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 31.05.2023 серія 12ААГ № 104668, позивачці проведено повторний огляд та продовжено другу групу інвалідності на 2 роки. Відповідно до витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 145/25/876/В від 24.07.2025 та № 251/26/6751/В від 19.08.2026, позивачка є інвалідом другої групи, інвалідність встановлена повторно до 01.08.2028.

Згідно з рекомендаціями, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, позивачка має виражений ступінь обмеження здатності до самообслуговування пересування та до трудової діяльності.

За станом свого здоров`я позивачка є непрацездатною, потребує постійного лікування, медикаментів та стороннього догляду, що вимагає значних матеріальних витрат. Стан її здоров`я повністю виключає можливість працевлаштування та отримання стабільного доходу. Позивачка проживає на заощаджені кошти та за кошти близьких: брата ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 , що є недостатнім для забезпечення належного рівня життя. Пенсію як інвалід не отримує.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, має можливість надавати матеріальну допомогу, отримує дохід, працює на посаді кухаря в ТОВ "Полтавська бурова компанія", однак матеріальної допомоги добровільно не надає, що змушує позивачку звернутися до суду за захистом свого права.

07.10.2026 відповідачем подано відзив на позов, у якому він просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити частково: зменшити розмір аліментів заявлених позивачем з 1/4 частини до 1/12 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, з відмовою у задоволенні вимоги про встановлення мінімальної межі аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та обмежити строк стягнення аліментів до 01 серпня 2028 року згідно з витягом № 251/26/6751/B.

На обґрунтування заперечень проти позову зазначає таке.

Рішенням Новосанжарського районного суду від 23 травня 2013 року у справі № 542/751/13-ц з відповідача щомісячно стягуються аліменти на утримання двох дітей від першого шлюбу у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу). Вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб щомісячно є надмірною, призведе до того, що загальний розмір відрахувань із доходу відповідача становитиме 58,3%, що поставить його у скрутне матеріальне становище, позбавивши можливості забезпечувати власні мінімальні життєві потреби та може негативно вплинути на належне виконання зобов`язань щодо утримання неповнолітніх дітей.

Вимога про стягнення аліментів не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб щомісячно, передбачена виключно для аліментів на утримання дітей. Розмір аліментів на утримання дружини визначається судом у частці від доходу або у фіксованій грошовій сумі з урахуванням реальної матеріальної спроможності відповідача.

Шлюб між позивачкою та відповідачем було зареєстровано 10 жовтня 2014 року та розірвано 15 вересня 2026 року. Позивачці встановлено ІІ групу інвалідності з 01 серпня 2026 року, дату повторного оцінювання призначено на 01 серпня 2028 року. Відповідно до ч. 2 ст. 79 СК України, якщо аліменти присуджуються у зв`язку з інвалідністю колишнього чоловіка/дружини, вони присуджуються на строк встановлення інвалідності, отже, у разі часткового задоволення позову та присудження аліментів, їх стягнення має бути обмежене строком дії встановленого статусу інвалідності не пізніше ніж до 01 серпня 2028 року.

Сама по собі наявність інвалідності свідчить лише про факт непрацездатності, але не є автоматичним і беззаперечним доказом потреби у матеріальній допомозі. Позивачці, як особі, якій з 01.08.2026 встановлено ІІ групу інвалідності, чинним законодавством України гарантовано право на отримання пенсії по інвалідності або державної соціальної допомоги, однак позивачка: не надала суду доказів про те, що вона взагалі зверталася за призначенням належних її за законом державних виплат/пенсії та що їй було правомірно відмовлено у їх отриманні.? ? Ухилення позивачки від оформлення та отримання належних їй державних соціальних гарантій та пенсійних виплат свідчить про штучне створення нею умов для отримання аліментів та намагання перекласти увесь тягар свого фінансового забезпечення виключно на відповідача. Отже вимога про стягнення аліментів з відповідача є безпідставною та передчасною.

Також зазначає, що позивачці на праві приватної власності належить нерухоме майно, крім того позивачка є власником автомобіля марки Daewoo (ДЕО). Наявність у власності позивачки житла та транспортного засобу свідчить про те, що вона володіє майновими активами, які не лише забезпечують її базові потреби у проживанні, а й потребують витрат на утримання (податки, страхування, обслуговування авто тощо), що спростовує твердження про її критичний майновий стан чи крайню нужденність. Позивачка має можливість розпоряджатися належним їй майном або отримувати від нього додатковий дохід (від надання майна в оренду). Оскільки позивачка володіє рухомим та нерухомим майном і при цьому приховує свій реальний майновий стан, не надавши повних відомостей про свої активи та доходи, стверджує, що підстави вважати її такою, що потребує матеріальної допомоги у розумінні ст. 75 СК України, відсутні.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.08.2026 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 39).

Позивачка в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи 22.09.2026 надала заяву у якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги просила задовольнити (а.с. 48, 66).

Відповідач та його представник належним чином повідомлені про дату час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися. 07.10.2026 від представника відповідача адвоката Головка І.І., який діє на підставі ордера про надання правничої допомоги ВІ № 1425459 від 21.09.2026, надійшла до суду заява, у якій він просив розгляд справи проводити без його участі та участі відповідача, позовні вимоги просив задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку відповідача, відмовити у задоволенні вимоги про встановлення мінімальної межі в розмірі 50% прожиткового мінімуму працездатних осіб та обмежити строк стягнення аліментів до 01.08.2028 (а.с. 67, 68).

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

Відповідно до витягу з реєстру Новосанжарської територіальної громади від 16.10.2024 ОСОБА_1 із 14.03.2018 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

10.10.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 від 10.10.2014 (а.с. 7).

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціального експертною комісією від 31.05.2023 серія 12 ААГ № 104668, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, загальне захворювання на строк до 01.06.2025 (а.с. 10).

Згідно з витягами з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 145/25/876/В від 24.07.2025 та № 251/26/6751/В від 19.08.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , другу групу інвалідності продовжено, дата повторного оцінювання 01.08.2028 (а.с. 11-12, 15-17).

Відповідно до виписок із медичних карт стаціонарного хворого № 16992 від 24.05.2026, № 1901 від 26.03.2026, № 441 від 09.03.2026, № 354 від 24.02.2026, № 19370 від 09.06.2025, № б/н від 02.05.2025, № 39709 від 27.11.2024, № 16276 від 14.05.2024, № 28032 від 19.03.2023, № 13143 від 17.05.2023, № 4129 від 04.03.2022 та консультаційного висновку спеціаліста від 09.02.2026 ОСОБА_1 встановлено діагноз: системна склеродемія, активність ІІ ступеня, ІІ стадія (генералізована), хронічний перебіг з ураженням шкіри (щільний набряк, індурація, симтом кисета), суглобів (поліартралгія), судин (синдром Рейна ІІ-ІІІ ст.), легень (базальний невмофіброз, ЛН ІІ ступеня). Остеоартроз з ураженням колінних суглобів, кистей. Ro стадія II, СФН ІІ ступеня. Ангіопатія сітківок обох очей. Цукровий діабет 2 тип, середньої важкості, стадія субкомпенсації вуглеводного обміну. Багатовузловий зоб ІІ ступеня. Еутиреоз. Trirads I-II (а.с. 20-35).

Згідно з рекомендаціями, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 145/25/876/1, ОСОБА_1 має виражену ступінь обмеження здатності до самообслуговування, виражену ступінь обмеження здатності до пересування, виражену ступінь обмеження здатності до трудової діяльності (а.с. 18-19).

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 10.05.2022 повідомило позивачку про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області винесено рішення №163850005096 від 09.05.2022 про відмову їй у призначенні пенсій по інвалідності у зв`язку із тим, що страховий стаж складає 3 роки 1 місяць 4 день. Відповідно статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для призначення пенсії по інвалідності для осіб з інвалідністю ІІ та III групи у віці від 49 років до досягнення особою 51 років трудовий стаж становить 12 років (а.с. 9).

Управлінням соціального захисту Полтавської районної державної адміністрації 17.12.2024 ОСОБА_6 , яка має інвалідність 2 групи, загальне захворювання, видано довідку для отримання пільг інвалідам, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу. Термін дії довідки – до 01.06.2025 (а.с. 8).

Також судом встановлено, що відповідач працює в ТОВ «Полтавська бурова компанія» кухарем бригади з капітального ремонту свердловин центральної інженерно-технологічної служби з 01.08.2014, що підтверджується довідкою ТОВ «Полтавська бурова компанія» № 50 від 31.08.2026 (а.с. 57).

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23.05.2013 у справі № 542/751/13-ц з відповідача на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти, на утримання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.04.2013 і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 53).

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.08.2019 у справі № 542/1727/18 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Визнано за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими побудовами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5323482801:01:002:0513, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0799 га, кадастровий 5323482801:01:0020514, цільове призначення якої для ведення особистого номер селянського господарства, що розташована за адресою: с. Лелюхівка Новосанжарського району, Полтавської області (а.с. 54-56).

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15.09.2026 у справі № 542/1388/26 шлюб між сторонами, зареєстрований 10 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 88 розірвано. Таном на дату розгляду справи рішення суду законної сили не набрало (а.с. 63-65).

Наданий відповідачем доказ – фотознімок автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_4 суд до уваги не бере, оскільки відомості про належність вказаного транспортного засобу матеріали справи не містять (а.с. 58).

Відповідно до частин 1-3 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Статтею 77 СК України визначено, що утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.

Відповідно до ч.3 ст.79 СК України якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Відповідно до ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом зменшений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів та їх розмір, суд враховує, що позивачка має загальне захворювання та їй встановлено другу групу інвалідності - до 01.08.2028, пенсію по інвалідності позивачка не отримує, за повідомленими позивачкою обставинами, матеріальну допомогу їй надає її матір та брат, відповідач є працездатною особою, має постійне місце роботи та дохід. Разом з тим, суд бере до уваги, що на утриманні відповідача перебуває неповнолітня дитина – син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на якого він сплачує аліменти. Дочка відповідача – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 досягла повноліття, тому посилання відповідача на те, що йому доводиться утримувати двох неповнолітніх дітей матеріалами справи не підтверджено.

Також суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на наявність нерухомого майна, з якого позивачка має можливість отримувати дохід, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, належний позивачці житловий будинок, розташований земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , є місцем проживання позивачки.

Вимога позивачки щодо обмеження нижньої межі розміру аліментів, які стягуються на користь непрацездатної дружини, шляхом стягнення аліментів в розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, нормами Сімейного кодексу України, яким врегульовано питання стягнення аліментів на утримання одного з подружжя, не передбачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми права, суд вважає, що із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , необхідно стягувати аліменти на її утримання, в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 20.08.2026 до закінчення строку інвалідності – до 01.08.2028.

У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача має бути стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Керуючись ст. 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дружини, яка є особою з інвалідністю, – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання, в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.08.2026 до закінчення строку інвалідності – до 01.08.2028.

У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі місячного платежу підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області О.О. Гринь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua