Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №399/416/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/416/26

провадження № 2/399/408/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Москаль Т.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Ковальової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє її представник, адвокат Ковальова Т.Ю., до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

встановив:

позивач, від імені якої діє представник, звернулася до суду з вищезазначеним позовом в якому просила визнати за нею за набувальною давністю право власності на будинок АДРЕСА_1 .

Обґрунтовано позовні вимоги тим, що позивачу, як члену КСП «Нива», яке перебувало в процесі реорганізації, відповідно до рішення загальних зборів членів КСП від 30.03.2000 р. (яким КСП «Нива» було реорганізовано в СТОВ «Оберіг», код ЄДРПОУ 30798891), було виділено для проживання житловий будинок АДРЕСА_2 .

Починаючи з 1998 року позивач фактично вселилася у зазначений будинок разом із сім`єю та з того часу постійно і безперервно проживає в ньому, що підтверджується копією довідки вих. № 230 від 16.01.2026 р.

Шляхом утримання коштів із заробітної плати позивача було повністю сплачено вартість вказаного житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований за вищевказаною адресою. Заборгованість перед господарством у ОСОБА_1 відсутня, що підтверджується копією довідки № 206 від 19.06.2001 р.

Однак, позивач не змогла належним чином оформити право власності на вказаний житловий будинок та здійснити його державну реєстрацію, оскільки СТОВ «Оберіг», яке було правонаступником КСП «Нива», припинило свою діяльність. Дані обставини підтверджуються копією довідки з ЄДР.

У зв`язку з цим позивач позбавлена можливості отримати належні правовстановлюючі документи на житловий будинок у позасудовому порядку.

На підтвердження існування об`єкта нерухомого майна позивач має технічний паспорт на спірний житловий будинок, який виданий на ім`я КСП «Нива». Водночас правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності позивача на вказаний будинок, відсутні.

Відповідно до статей 328, 331, 392 ЦК України, право власності може бути визнано судом, якщо воно не оформлене належним чином, але фактично набуте особою на законних підставах.

Таким чином, ОСОБА_1 з 1998 року добросовісно, відкрито та безперервно володіє зазначеним нерухомим майном як своїм власним, що свідчить про наявність підстав для визнання за нею права власності на зазначений житловий будинок у судовому порядку.

Онуфріївська селищна рада у відповіді № 01.01-16/35/1 від 17.04.2026 р., повідомила, що за наявними відомостями Онуфріївської селищної ради будинок АДРЕСА_1 , на балансі селищної ради не перебуває. Інформація щодо власника зазначеного будинку відсутня.

Відомості про осіб, які фактично проживали за вказаною адресою без реєстрації, відсутні. Погосподарський облік в Онуфріївській селищній раді не ведеться.

Таким чином, відповідно до наявної у позивача інформації, станом на момент звернення до суду право власності на спірне майно значиться за КСП «Нива», яке згодом було реорганізовано в СТОВ «ОБЕРІГ» та наразі припинило свою діяльність, а відомості про іншого власника відсутні.

Посилаючись на положення ст.41 Конституції України, ст.ст.321, 328, ч.ч.1, 4 ст. 344 ЦК України, судову практику щодо набувальної давності на нерухоме майно представник зазначала, що позивач відкрито, безперервно та добросовісно володіє і користується вищезазначеним житловим будинком понад 10 років, що відповідає строку володіння нерухомим майном у розумінні ст. 344 ЦК України та є підставою для звернення до суду з даним позовом.

Наводила доводи щодо фактичного володіння та користування зазначеним житловим будинком, які підтверджувала письмовими доказами, зокрема:

копіями вибіркових квитанцій про сплату електроенергії (у кількості 5 шт.); копією довідки вих. № 230 від 15.01.2026 року; копією трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 . Зазначала, що газопостачання та централізоване водопостачання у житловому будинку відсутнє, використовується колодязь.

З огляду на що зазначала, що враховуючи викладене, позивач фактично володіє та користується спірним житловим будинком понад десять років, відкрито, безперервно та добросовісно, несе витрати на його утримання та вважає себе його власником, однак оформити право власності на зазначене нерухоме майно в інший спосіб, ніж шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю, на даний час неможливо.

Протягом усього часу володіння зазначеним майном позивач була переконана, що на нього не претендують інші особи, та вважала, що отримала це майно на законних підставах, достатніх для набуття права власності. Позивач не приховувала факту володіння та користування вказаним житловим будинком. Володіння майном здійснювалося відкрито, безперервно та без будь-якого приховування від третіх осіб факту такого володіння. Крім того, протягом усього строку володіння позивачем спірним майном не було фактів переривання володіння, що також підтверджує дотримання умов, передбачених законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Витребувано докази.

Ухвалою суду від 28.05.2026 задоволено клопотання представника позивача про її участь в судових засіданнях з розгляду даної справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 28.05.2026 витребувано докази.

Ухвалою суду від 17.06.2026 витребувано докази.

Ухвалою суду від 02.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 12.08.2026 витребувано докази.

Ухвалою суду від 28.08.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позові, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань до суду від останнього не надійшло.

Згідно з розпорядженням голови Кіровоградської ОДА від 02.09.2025 №1412-р. (а.с.93-94) судом встановлено, що в сел. Онуфріївка, вул. Першотравнева перейменована на вул. Травневу.

Судом встановлено, що позивач 08.09.1987 р. прийнята в члени КСП «Щорса», пр. №14 від 15.10.1987, який 12.02.1993 був перейменований в КСП «Нива». Та, який у процесі реорганізації реорганізовано у СТОВ «Оберіг», підстава рішення загальних зборів членів КСП від 30.03.2000 р. пр. №2, та звільнена із СТОВ «Оберіг», ЄДРПОУ 30798891, 31.10.2001, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 та відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб (а.с. 39-40, 153).

СТОВ «Оберіг», ЄДРПОУ 30798891, припинило свою діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом, дата запису 29.03.2006. Дані про правонаступників відсутні (а.с.7-8, 128).

Із копії технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 , складеного 21.02.1994 (а.с.36-38) судом встановлено, що у відомостях про власника зазначено колгосп «Нива», частка - 1.

Із копії довідки СТОВ «Оберіг», ЄДРПОУ 30798891, №206 від 19.06.2001, оригінал якої знаходиться у позивача та оглянуто судом в судовому засіданні, встановлено, що остання видана ОСОБА_1 в тім, що вартість колгоспного будинку по АДРЕСА_1 погашена повністю. Заборгованості перед господарством ОСОБА_1 не має (а.с.15, 165).

Позивач оплачувала комунальні послуги по вказаному будинку (а.с.32).

В судовому засіданні судом оглянуто оригінал інвентаризаційної справи №995 на будинок АДРЕСА_1 (відсканована копія якої наявна при матеріалах електронної справи) з якої судом зокрема встановлено, що:

-колгосп «Нива» був 100% власником вказаного домоволодіння відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого Олександрійською нотаріальною конторою від 10.04.1990 р. №185, запис від 21.02.1994 р. (довідка про належність будівлі),

-у зв`язку з продажем будинку колгосп «Нива» 15.02.1994 замовляв технічну інвентаризацію будинку у Світловодському МБТІ з виходом на об`єкт, за що оплачував кошти по рахунку від 21.02.1994 р.,

-на стор.32 наявна довідка від 21.02.1994 про те, що колгоспу «Нива» належить вищевказаний будинок на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Олександрійською нотаріальною конторою 10.04.1990 р. №185, що кореспондується із вищезазначеною довідкою про належність будівлі,

-Світловодське КМБТІ у відповіді від 11.05.2026 №44 (стор.33) та у відповіді від 20.05.2026 №45 (а.с.55) допускає технічну помилку у даті договору дарування від 03.09.1990 р. №550, що не відповідає документам інвентаризаційної справи, які свідчать про дату договору 03.09.1980 р. №550 (після стор.28).

Із відповіді Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області від 20.08.2026 №473/01-21 судом встановлено, що в ході пошукових робіт в Олександрійській РДНК, Олександрійській МДНК договір купівлі-продажу від 10.04.1990 №185 не посвідчувався.

Онуфріївська селищна рада у листі/довідці від:

- 16.01.2026 №230 повідомляла, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації з 1998 р. по теперішній час за адресою АДРЕСА_1 ;

- 17.04.2026 №01.01-16/85/1 повідомляла, що будинок АДРЕСА_1 на балансі селищної ради не знаходиться. Інформація щодо власника вищезазначеного будинку відсутня. Відомостей про осіб, які фактично проживали без реєстрації за вищевказаною адресою немає. В Онуфріївській селищній раді по господарський облік не ведеться (а.с.14, 16);

- 17.07.2026 №01.01-16/63/1 Про надання інформації на адвокатський запит повідомила, що у архівних документах Онуфріївської селищної ради та архівних установах селищної ради документи, що підтверджують реорганізацію КСП «Нива» у СТОВ «Оберіг» (рішення засновників, передавальний акт, розподільчий баланс, установчі документи, інші документи, що підтверджують правонаступництво) – відсутні, відомості про їх місцезнаходження – відсутні (а.с.130).

Олександрійська РВА у відповіді «Про надання архівного витягу» від 21.08.2026 №01-32/76/1 (а.с.146) надала архівний витяг з протоколу засідання правління КСП «Нива» від 28.02.2000 р. №3 про перейменування КСП «Нива» на ТОВ «Оберіг» та повідомила, що протокол №2 від 30.03.2000 р. про реорганізацію КСП «Нива» у СТОВ «Оберіг», документи щодо правонаступництва КСП «Нива», договір купівлі-продажу №185 від 10.04.1990 р. на підставі якого КСП «Нива» набуло право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 інші документи щодо правової долі вказаного житлового будинку на зберігання до архівного відділу не надходили.

Згідно з вищезазначеного архівного витягу від 21.08.2026 №07-04/77 судом встановлено, що відповідно до протоколу №3 засідання правління КСП «Нива» від 28.02.2000 р. перейменовано КСП «Нива» на ТОВ «Оберіг» (а.с.147).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… (а.с.61) судом встановлено, що право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 не зареєстроване.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надала суду наступні показання, а саме, що її мати (позивач у справі) та баба (матері мати) працювали в КСП «Нива» та в рахунок заробітної плати під виплату взяли будинок за адресою АДРЕСА_1 та станом на 1998-1999 рр. вже виплатили вартість вказаного будинку. Свідок у вказаному будинку прожила 27 років разом з матір`ю та своїми дітьми та їй відомо, що від колгоспу на вказаний будинок отримали лише технічний паспорт. Мати та свідок зверталися у селищну раду з питанням виготовлення документів на будинок, але без результатів. Будинок привели з матір`ю до ладу. Мати в будинку проживала більше 10 років, весь час його ремонтувала, оплачувала комунальні послуги. Жодних вимог, претензій з боку інших осіб щодо вказаного будинку за весь час користування ним, проживання у ньому, не надходило.

Заслухавши сторону позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, врахувавши, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також, в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим, як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», виходячи зі змісту ч.1ст.344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

У пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказано, що відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3 ст.344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст.344 ЦК України).

Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Згідно з п.13 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ, можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК України, а також ч.4 ст.344 ЦК України, згідно з якими, захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим, особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

СТОВ «Оберіг», яке було правонаступником КСП «Нива», припинило свою діяльність, правонаступництво відсутнє, що підтверджено інформацією з ЄДР .

Оцінюючи добросовісність володіння, суд виходить з того, що відповідно до правових висновків Верховного Суду вона має визначатися на момент заволодіння майном. Добросовісним є таке володіння, за якого особа не знала і не могла знати про наявність у іншої особи права власності на відповідне майно.

В сукупності з вищенаведеним суд доходить висновку про те, що позивач добросовісно заволоділа майном, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 виплативши колгоспу за нього кошти та отримавши від колгоспу технічний паспорт на будинок, відкрито володіла вказаним будинком – проживала в ньому із своєю сім`єю, родиною, ремонтувала його, оплачувала за нього комунальні послуги тощо, не приховувала факту користування будинком та безперервно понад десять років володіє вказаним майном, не приховуючи факт знаходження майна в її володінні. Відповідач жодних заперечень щодо позову не висловив, Онуфріївська селищна рада у виданих документах повідомляла, що вищевказаний будинок на балансі селищної ради не знаходиться, інформація щодо власника вищезазначеного будинку відсутня. А тому, за позивачем може бути визнано право власності на це нерухоме майно за набувальною давністю згідно з ч.1 ст.344 ЦК України, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати залишити за позивачем, як фактично понесені.

Керуючись ст. ст. 263-265, 352-354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на будинок АДРЕСА_1 (до змін ОСОБА_3 ).

Судові витрати залишити за позивачем, як фактично понесені.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання АДРЕСА_4 .

Відповідач: Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Центральна, 11 сел. Онуфріївка, ЄДРПОУ 04366347.

Повний текст рішення суду складено 02.10.2026.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області В.В. Шульженко