Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №398/5238/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №398/5238/26

Суддя: Орловський В. В.

Справа №: 398/5238/26

провадження №: 2/398/4588/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"07" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін

ТОВ «ФК «ЄАПБ» 6 серпня 2026 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 78558392 від 19.01.2023 року в розмірі 16 650,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач уклав в електронній формі з первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики, отримав кошти, однак зобов`язань за договором не виконав. Право вимоги за договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу. Заборгованість становить 16 650,00 грн, з яких 4 500,00 грн — основна сума боргу, 12 150,00 грн — проценти. Після набуття права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, своєї позиції щодо позову суду не повідомив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 02 жовтня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти заочного розгляду справи не висловив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 02 жовтня 2026 року не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся в установленому законом порядку шляхом надсилання повістки за зареєстрованим місцем його проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про причину повернення «адресат відсутній». Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву, заяв, клопотань від нього не надійшло.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин суд визнає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи.

З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, а позивач проти такого вирішення справи не заперечує, суд, керуючись ст. 280, 281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складення повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Договір позики, його умови та видача коштів

19 січня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924) та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 78558392, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором VmTQW5Jd7y. Того ж дня сторони уклали Додаткову угоду № 78558392, підписану відповідачем одноразовим ідентифікатором xWxI6FISsV, якою суму позики збільшено з 1 300,00 грн до 4 500,00 грн.

За умовами договору (з урахуванням додаткової угоди): сума позики — 4 500,00 грн; строк позики — 18 днів, дата повернення — 06.02.2023; процентна ставка (базова) — 2,5 % на день (фіксована); знижена процентна ставка, що застосовується відповідно до умов Програми лояльності, — 0,875 % на день; орієнтовна реальна річна процентна ставка — 1 841,18 %; орієнтовна загальна вартість позики — 5 208,75 грн. Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту (Додаток № 1 у редакції додаткової угоди) сума процентів за весь строк позики становить 708,75 грн.

Пунктом 15 договору передбачено, що у разі якщо позичальник не дотримується умов Офіційних правил програми лояльності, знижена процентна ставка припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, а проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою за весь період строку позики.

Згідно з п. 17 договору, якщо сума позики не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою за п. 18 договору застосовується лише тоді, коли сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати. Продовження строку користування позикою за п. 6 договору здійснюється лише за зверненням позичальника шляхом укладення додаткової угоди; доказів такого продовження суду не надано.

У договорі відповідач зазначив реквізити свого електронного платіжного засобу — НОМЕР_1 . 19 січня 2023 року на цей електронний платіжний засіб перераховано 1 300,00 грн та 3 200,00 грн, що підтверджується довідками надавача платіжних послуг ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 06.07.2026 № КД-000175566/ТНПП (платіжна операція № 6f4fc022-2168-4668-82e7-c9f51efbb492 на суму 1 300,00 грн) та № КД-000175568/ТНПП (платіжна операція № a8ed2d38-cdd3-41c8-a0ae-a6f6c557eefc на суму 3 200,00 грн) про завершення платіжних операцій на користь отримувача « ОСОБА_2 ». Довідки підписані удосконаленим електронним підписом директора надавача платіжних послуг (код ЄДРПОУ 39706018; у протоколах перевірки підпису — ТОВ «ПЛАТІЖНА УСТАНОВА «ФІНЕКСПРЕС»), цілісність даних підтверджена протоколами перевірки підпису.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим первісним кредитором 06.07.2026, відповідач жодного платежу за договором не здійснив. Проценти у розмірі 12 150,00 грн нараховані таким чином:

з 19.01.2023 по 05.02.2023 (18 днів) — за зниженою ставкою 0,875 % на день (39,375 грн за день), що становить 708,75 грн;

07.02.2023 (у складі нарахування за цей день у сумі 1 428,75 грн) — перерахунок процентів за весь строк позики за базовою ставкою 2,5 % на день, що становить 1 316,25 грн (18 днів ? (112,50 грн ? 39,375 грн));

з 07.02.2023 по 07.05.2023 (90 днів) — за базовою ставкою 2,5 % на день (112,50 грн за день), що становить 10 125,00 грн.

Пеня не нараховувалася. Загальна заборгованість станом на 26.07.2023 становить 16 650,00 грн, у тому числі 4 500,00 грн — за тілом позики, 12 150,00 грн — за процентами.

Перехід права вимоги

14 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) уклали Договір факторингу № 14/06/21, строк дії якого продовжено Додатковою угодою № 7 від 13.06.2022. Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників.

26 липня 2023 року сторони уклали Додаткову угоду № 9 та підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 8, яким передано реєстр кількістю 6 178 боржників. Згідно з Реєстром боржників № 8 від 26.07.2023 за порядковим номером 5275 до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 78558392 від 19.01.2023 на загальну суму 16 650,00 грн (4 500,00 грн — за основною сумою боргу, 12 150,00 грн — за відсотками, 0,00 грн — за пенею). Ціну продажу позивач сплатив платіжною інструкцією № 20020 від 28.07.2023 на суму 2 318 905,35 грн.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205, ч. 1 ст. 207, ч. 2 ст. 639 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі — у редакції, чинній на час спірних правовідносин) до кредитів за договорами, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору, застосовуються вимоги цього Закону, крім частин другої – сьомої, абзацу другого частини десятої та частини дванадцятої статті 9, частини шостої статті 14, статті 19 та частини другої статті 21 цього Закону, а також положення щодо врегулювання простроченої заборгованості.

За абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» за порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону).

Згідно з п. 6-1 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (доданий Законом № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, зокрема від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у зазначений період. Аналогічні положення містить п. 6 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023, який поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання ним чинності, і встановлює таку саму заборону на період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514, ч. 1 ст. 516, ст. 1077 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, у тому числі за договором факторингу, без згоди боржника; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики від 19.01.2023 та додаткової угоди до нього, які за своєю правовою природою є договором про споживчий кредит. Договір і додаткову угоду укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання первісним кредитором обов`язку з надання позики в сумі 4 500,00 грн підтверджується довідками ліцензованого надавача платіжних послуг про завершення платіжних операцій. Реквізити електронного платіжного засобу отримувача у цих довідках ( НОМЕР_1 ) збігаються з реквізитами, які відповідач самостійно зазначив у договорі позики. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20, про те, що передача коштів за електронним кредитним договором підтверджується доказами переказу коштів від кредитора до позичальника через платіжну систему.

Відповідач, порушуючи умови договору та вимоги ст. 526, 1049, 1054 ЦК України, позику у встановлений строк (06.02.2023) не повернув і жодного платежу не здійснив. Доказів погашення заборгованості суду не надано. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом позики в розмірі 4 500,00 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Оцінюючи вимогу про стягнення 12 150,00 грн процентів, суд виходить з таких міркувань.

Проценти у сумі 708,75 грн нараховані в межах погодженого сторонами 18-денного строку позики за ставкою 0,875 % на день. Саме ця сума визначена у підписаній відповідачем Таблиці обчислення загальної вартості кредиту як проценти за користування кредитом. Ця частина вимог є обґрунтованою.

Водночас суд не може погодитися з перерахунком процентів за весь строк позики за базовою ставкою 2,5 % на день, внаслідок якого відповідачу 07.02.2023 додатково нараховано 1 316,25 грн.

За змістом п. 15 договору знижена ставка припиняє дію, а вже нараховані проценти перераховуються за базовою ставкою, якщо позичальник не дотримався умов програми лояльності. Самі правила програми лояльності суду не надані, а позивач не зазначив, яку саме умову цих правил порушив відповідач. З розрахунку заборгованості вбачається, що перерахунок здійснено 07.02.2023 — наступного дня після спливу строку повернення позики. Отже, єдиною підставою застосування вищої ставки стало невиконання відповідачем зобов`язання з повернення позики та сплати процентів у встановлений строк.

Суд кваліфікує таку умову як механізм збільшення процентної ставки та зміни порядку її обчислення у бік погіршення для споживача у зв`язку з порушенням зобов`язання, а не з об`єктивними чинниками, передбаченими ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України (ставка за договором є фіксованою). Застосування такої умови суперечить закону з двох самостійних підстав.

Те, що у договорі ставку 2,5 % названо базовою, а ставку 0,875 % — зниженою, цього висновку не змінює. Договір містить різні умови щодо розміру процентів за строк позики: п. 15 передбачає їх перерахунок за базовою ставкою, тоді як підписана сторонами Таблиця обчислення загальної вартості кредиту визначає проценти за весь строк позики у сумі 708,75 грн. Такі умови допускають кілька варіантів тлумачення щодо розміру процентів, а відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 висновував, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом, як тлумачення умов договору про споживчий кредит, у разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. У тій справі за подібних умов договору (підвищення ставки у разі несплати в строк) стягненню підлягали проценти в розмірі, погодженому сторонами в додатку до договору.

По-перше, загальний розмір кредиту (4 500,00 грн) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору (6 700 грн з 01.01.2023). Тому на нього поширюється абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», за яким за порушення зобов`язань процентна ставка та порядок її обчислення не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

По-друге, строк дії договору та перерахунок процентів припали на період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 року. П. 6-1 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», чинний на час спірних правовідносин, а також п. 6 цього розділу в редакції Закону № 3498-IX, який поширюється на спірний договір, імперативно забороняють збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» така умова договору є нікчемною та не створює правових наслідків; визнання її недійсною судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Такий висновок узгоджується і зі змістом самого договору: орієнтовна загальна вартість позики, погоджена сторонами у додатковій угоді, становить 5 208,75 грн і розрахована саме за ставкою 0,875 % на день. Вимагаючи проценти за строк позики у розмірі 2 025,00 грн, позивач виходить за межі погодженої загальної вартості кредиту. Тому у стягненні 1 316,25 грн слід відмовити.

Також не підлягають стягненню проценти у сумі 10 125,00 грн, нараховані за період з 07.02.2023 по 07.05.2023, тобто після спливу строку позики. Строк користування позикою в порядку, передбаченому п. 6 договору, не продовжувався, тому після 06.02.2023 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припинилося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12). Крім того, сам договір не передбачає нарахування процентів за понадстрокове користування позикою, сума якої не перевищує розміру мінімальної заробітної плати: для такої позики п. 17 договору надає кредитодавцю лише право на пеню. Пеня ж у цій справі не заявлена і за прострочення в період воєнного стану не нараховується в силу п. 6-1 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин з відповідача підлягають стягненню проценти в розмірі 708,75 грн. У стягненні решти процентів у розмірі 11 441,25 грн (1 316,25 грн + 10 125,00 грн) слід відмовити.

Перехід до позивача права вимоги до відповідача за договором позики підтверджений договором факторингу, актом прийому-передачі та витягом з Реєстру боржників № 8, а також доказом сплати ціни продажу. Доказів письмового повідомлення відповідача про заміну кредитора суду не надано, проте це не звільняє боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише дає йому право виконати його первісному кредиторові (ч. 2 ст. 516 ЦК України). Доказів виконання зобов`язання ні первісному, ні новому кредиторові матеріали справи не містять. Отже, позивач набув статусу нового кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу права (ст. 514 ЦК України).

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики у розмірі 5 208,75 грн, з яких 4 500,00 грн — тіло позики, 708,75 грн — проценти. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 170332 від 24.07.2026). Позовні вимоги задоволені на суму 5 208,75 грн із заявлених 16 650,00 грн, що становить 31,28 %. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 832,90 грн (2 662,40 грн ? 5 208,75 / 16 650,00).

Інших судових витрат позивач до стягнення не заявив і доказів їх понесення не надав.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263–265, 280–282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 78558392 від 19.01.2023 року у розмірі 5 208 (п`ять тисяч двісті вісім) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) гривні 90 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua