Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №398/6894/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6894/26

провадження №: 3/398/1244/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" жовтня 2026 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , УНЗР 19770207-04757, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий органом 3529 25.06.2018, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , капітана, командира роти матеріального забезпечення БАТЗ військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (посвідчення НОМЕР_4 , видане командиром в/ч НОМЕР_3 05.01.2015),

за ч. 3 ст. 172-20 та ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановив:

Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НГУ № 550724 від 05.10.2026 капітан ОСОБА_1 02 жовтня 2026 року близько 12 години 40 хвилин, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 та місце служби. Порушення вчинено в умовах особливого періоду. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НГУ № 550624 від 05.10.2026 капітан ОСОБА_1 03 жовтня 2026 року близько 10 години 40 хвилин, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постановою судді від 06.10.2026 справи № 398/6894/26 та № 398/6895/26 об`єднано в одне провадження з присвоєнням об`єднаній справі № 398/6894/26.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 06 жовтня 2026 року вину не визнав, разом з тим не заперечував, що 02.10.2026 близько 12:40 без дозволу командування залишив територію військової частини та повернувся 03.10.2026 близько 10:00, а також що 03.10.2026 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Зазначив, що не вважає, що мав право залишити військову частину, та що знав про обов`язок пройти огляд на вимогу. Свої дії пояснив тим, що його батько є особою з інвалідністю ІІ групи, проживає сам і потребує постійного стороннього догляду, у зв`язку з чим він оформлює звільнення з військової служби; від огляду відмовився, оскільки 03.10.2026 був вихідний день, до військової частини його не викликали, а він прибув сам, і вважав таку пропозицію несправедливою. Свої письмові пояснення від 05.10.2026 підтвердив.

ОСОБА_1 в судовому засіданні надав та просив долучити до матеріалів справи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19.08.2026 № 26/26/1332/Р щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого ОСОБА_2 з 01.07.2026 встановлено ІІ групу інвалідності; довіреною особою для повідомлення зазначено ОСОБА_1 .

Представник військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 у судовому засіданні 06 жовтня 2026 року підтримав обставини, викладені в протоколах, зазначивши, що ОСОБА_1 залишив військову частину в робочий час всупереч вказівці т.в.о. командира БАТЗ дочекатися начальника штабу, до кінця робочого дня до частини не повернувся, а 03.10.2026 відмовився від запропонованого огляду, що підтверджується актом огляду та поясненнями свідків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суддя дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст. 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за «розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння». За ч. 3 цієї статті відповідальність настає за «дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду». Отже, відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинена в умовах особливого періоду, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 266-1 КУпАП огляду на стан сп`яніння підлягають військовослужбовці, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Порядок огляду військовослужбовців Національної гвардії України на стан сп`яніння та оформлення його результатів визначено п. 8 розд. II Інструкції з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2017 № 726 (далі – Інструкція № 726). За цим пунктом огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою командиром військової частини, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів; застосовуються спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності огляд проводиться у присутності двох свідків; результати огляду оформлюються актом за формою додатка 2 до Інструкції. Щодо ознак сп`яніння Інструкція № 726 відсилає до пп. 3, 4 розд. I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735), за п. 3 розд. I якої ознаками алкогольного сп`яніння є, зокрема, «запах алкоголю з порожнини рота», «порушення мови», «різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя».

Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП підтверджується:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП серії НГУ № 550624 від 05.10.2026 р., в якому викладено обставини правопорушення та зазначено свідків правопорушення: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 05.01.2015 р. на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого він перебуває на військовій службі в Національній гвардії України, особистий номер НОМЕР_5 ;

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: підозра на стан алкогольного сп`яніння к-н ОСОБА_1 03.10.2026 р. о 10 год 48 хв. Пропонувалось пройти освідоцтво з газоаналізатором Алкофор 205 № 2108300084 чинна до 30.06.2027 року. Результат огляду на стан сп`яніння: відмова від проходження освідування спец. техн. засобами та відмовився від проходження огляду в закладах охорони здоров`я. Свідки огляду: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , командира роти матеріального забезпечення БАТЗ військової частини НОМЕР_3 , від 05.10.2026 р., відповідно до яких він зазначив, що проходить службу на зазначеній вище посаді. 02.10.2026 він виконував обов`язки військової служби, знаходився на території військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ). Близько 12.30 години він, штаб-сержант ОСОБА_6 та штаб- сержант ОСОБА_7 виходили зі службового кабінету штаб-сержанта ОСОБА_6 . В цей момент до них підійшов майор ОСОБА_8 . Він щось спитав у них, після цього запідозрив, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Заявив, що на той момент він був тверезий, до того алкоголь також не вживав. Майор ОСОБА_8 сказав, що зараз сюди прийде полковник ОСОБА_9 і що їм потрібно його дочекатись. На це він відповів, що нікого чекати не збирається і вийшов за територію військової частини НОМЕР_3 . Після цього він пішов до свого батька, який постійно знаходиться вдома, так як дуже хворіє й був там до вечора. Увечері він зателефонував полковнику ОСОБА_9 і майору ОСОБА_8 , так як побачив від них пропущені виклики. Чому він не відповідав на їх дзвінки точно сказати не може, можливо здійснював заходи по догляду за хворим батьком. 02.10.2026 до військової частини НОМЕР_3 він не з`являвся, так як вважає, що йому потрібно бути поряд з хворим батьком. При цьому зауважив, що звільнення від військової служби 02.10.2026 йому також ніхто не надавав. 03.10.2026, близько 10.00 години, він прибув до військової частини НОМЕР_3 , про що доповів майору ОСОБА_8 . Невдовзі капітан ОСОБА_8 у присутності свідків запропонував йому пройти освідування щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння в умовах медичної служби військової частини НОМЕР_3 . Від даної пропозиції він відмовився. Після цього йому було запропоновано проїхати до іншого закладу охорони здоров`я для проведення освідування щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння. Але він категорично відмовився навіть їхати до цього закладу, так як не вбачав у цьому необхідності, бо знав, що тверезий.

- письмовими поясненнями ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 , начальника штабу, від 05.10.2026 р., відповідно до яких він показав, що проходить службу на зазначеній вище посаді. 02.10.2026 він перебував на службі та знаходився на території військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ). Близько 12.00 години він спілкувався по телефону з штаб-сержантом ОСОБА_6 , під час розмови він також чув голоси штаб-сержанта ОСОБА_7 та капітана ОСОБА_1 . Йому здалось, що ці військовослужбовці перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Він зателефонував майору ОСОБА_8 та наказав йому перевірити самопочуття зазначених військовослужбовців. Невдовзі майор ОСОБА_8 перетелефонував йому та повідомив, що судячи із зовнішніх ознак (почервоніле обличчя, нечітка дикція, запах алкоголю з ротової порожнини) капітан ОСОБА_1 , штаб-сержант ОСОБА_6 , штаб-сержант ОСОБА_7 дійсно перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Він наказав майору ОСОБА_8 передати цим військовослужбовцям щоб вони чекали його. Коли він через кілька хвилин підійшов до майора ОСОБА_8 , то побачив, що поруч з ним стоять штаб-сержант ОСОБА_6 та штаб-сержант ОСОБА_7 й у них дійсно мались ознаки алкогольного сп`яніння. У свою чергу майор ОСОБА_8 пояснив, що капітан ОСОБА_1 сказав, що нікого чекати не буде й пішов у невідомому напрямку. Пізніше він дізнався, що 02.10.2026, близько 12.40 години, капітан ОСОБА_1 самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_3 . Звернув увагу на те, що у момент самовільного залишення капітаном ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_3 ніякої «повітряної тривоги» оголошено не було, особовий склад, у тому числі й капітан ОСОБА_1 , повинен був виконувати обов`язки військової служби. У подальшому було проведено освідування штаб-сержанта ОСОБА_6 і у штаб-сержанта ОСОБА_7 , яке підтвердило факт їх перебування у стані алкогольного сп`яніння. Капітан ОСОБА_1 02.10.2026 до військової частини НОМЕР_3 більше не з`являвся. У зв`язку з цим його було оголошено таким, що самовільно залишив військову частину (місце служби). Він та майор ОСОБА_8 вживали заходи щодо встановлення місця знаходження капітана ОСОБА_1 : неодноразово телефонували йому, їздили за місцем проживання тощо. Через декілька годин капітан ОСОБА_1 вийшов на зв`язок за допомогою мобільного телефону. Причину самовільного залишення військової частини НОМЕР_3 та своєї відсутності на службі він пояснити не зміг, так як, судячи з голосу, перебував у сильнішому стані алкогольного сп`яніння. При цьому капітан ОСОБА_1 відмовився прибути до військової частини НОМЕР_3 . 03.10.2026 року, близько 10:00 годни капітан ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ). про це йому повідомив майор ОСОБА_8 . Він наказав майору ОСОБА_8 провести відповідне освіддування. Через якийсь час майор ОСОБА_8 повідомив мене про те, що капітан ОСОБА_1 у присутності свідків категорично відмовився від проведення будь-якого освідування. Наголосив на тому, що 02.10.2026 капітану ОСОБА_1 дозволу на залишення військової частини НОМЕР_3 та звільнення від виконання обов`язків військової служби ніхто не надавав.

- письмовими поясненнями ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , т.в.о. командира БАТЗ, від 05.10.2026 р., відповідно до яких він показав, що проходить службу на зазначеній вище посаді. 02.10.2026 він перебував на службі та знаходився на території військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ). Близько 12.00 години йому зателефонував перший заступник командира військової частини НОМЕР_3 - начальник штабу полковник ОСОБА_9 , який наказав йому перевірити самопочуття капітана ОСОБА_1 , штаб-сержанта ОСОБА_6 та штаб-сержанта ОСОБА_7 , так як полковнику ОСОБА_9 здалось, що ці військовослужбовці перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Після цього він одразу направився до службового приміщення військової частини НОМЕР_3 , де знаходились зазначені особи. Коли він підходив до цього службового приміщення, то побачив, що вказані особи виходять з нього. І у капітана ОСОБА_1 , і у штаб-сержанта ОСОБА_6 , і у штаб-сержанта ОСОБА_7 мались ознаки алкогольного сп`яніння (почервоніле обличчя, нечітка дикція, запах алкоголю з ротової порожнини). Він повідомив даним особам, що зараз прийде полковник ОСОБА_9 і що його потрібно дочекатись. Після цього штаб-сержант ОСОБА_6 і у штаб-сержант ОСОБА_7 залишились з ним, а капітан ОСОБА_1 сказав, що нікого чекати не буде. Він наголосив, що полковник ОСОБА_9 наказав дочекатися його, на це капітан ОСОБА_1 відреагував категоричною відмовою й пішов у невідомому напрямку. Пізніше він дізнався, що 02.10.2026, близько 12.40 години, капітан ОСОБА_1 самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_3 . Звренув увагу на те, що у момент самовільного залишення капітаном ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_3 ніякої «повітряної тривоги» оголошено не було, особовий склад, у тому числі й капітан ОСОБА_1 , повинен був виконувати обов`язки військової служби. У подальшому було проведено освідування штаб-сержанта ОСОБА_6 і у штаб- сержанта ОСОБА_7 , яке підтвердило факт їх перебування у стані алкогольного сп`яніння. Капітан ОСОБА_1 02.10.2026 до військової частини НОМЕР_3 більше не з`являвся. У зв`язку з цим його було оголошено таким, що самовільно залишив військову частину (місце служби). Він та полковник ОСОБА_9 вживали заходи щодо встановлення місця знаходження капітана ОСОБА_1 : неоднаразово телефонували йому, їздили за місцем проживання тощо. Через декілька годин капітан ОСОБА_1 вийшов на зв`язок за допомогою мобільного телефону. Причину самовільного залишення військової частини НОМЕР_3 та своєї відсутності на службі він пояснити не зміг, так як, судячи з голосу, перебував ще у сильнішому стані алкогольного сп`яніння, ніж він його бачив раніше. При цьому капітан ОСОБА_1 відмовився прибути до військової частини НОМЕР_3 . 03.10.2026р, близько 10:00 години, капітан ОСОБА_1 прибув до військової частини ( АДРЕСА_2 ). Пр це він повідомив полковника ОСОБА_9 , який наказав йому провести відповідне освідування. Близько 10:40 години, у присутності капітана ОСОБА_5 , майора ОСОБА_4 він запропонував капітану ОСОБА_1 пройти освідування щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння в умовах медичної служби військової частини НОМЕР_3 . Від даної пропозиції капітан ОСОБА_1 відмовився. Після цього капітана ОСОБА_1 було направлено до іншого закладу охорони здоров`я для проведення освідування щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння. Але капітан ОСОБА_1 категорично відмовився навіть їхати до цього закладу та пояснив, що не збирається нікуди їхати з цього приводу. У цей момент у капітана ОСОБА_1 також були зазначені вище ознаки алкогольного сп`яніння. Наголосив на тому, що 02.10.2026 капітану ОСОБА_1 дозволу на залишення військової частини НОМЕР_3 та звільнення від виконання обов`язків військової служби ніхто не надавав.

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , чергового служби чергового відділення служби військ штабу військової частини НОМЕР_3 , від 05.10.2026 р., відповідно до яких він показав, що він проходить службу на зазначеній вище посаді. 03.10.2026 він перебував на службі та знаходився на території військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ). 03.10.2026, близько 10.00 години, йому зателефонував майор ОСОБА_8 та повідомив, що йому потрібно прибути до медичної служби військової частини НОМЕР_3 . Коли він прибув до медичної служби, то майор ОСОБА_8 у його присутності та у присутності капітана ОСОБА_5 запропонував капітану ОСОБА_1 пройти освідування щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння в умовах медичної служби військової частини НОМЕР_3 . Від даної пропозиції капітан ОСОБА_1 відмовився. Після цього капітана ОСОБА_1 було направлено до іншого закладу охорони здоров`я для проведення освідування щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння. Але капітан ОСОБА_1 категорично відмовився навіть їхати до цього закладу та пояснив, що не збирається нікуди їхати з цього приводу.

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командира роти охорони БАТЗ військової частини НОМЕР_6 , від 05.10.2026 р., відповідно до яких він пояснив, що відповідно до яких він показав, що він проходить службу на зазначеній вище посаді. 03.10.2026 він перебував на службі та знаходився на території військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ). 03.10.2026, близько 10.00 години, йому зателефонував майор ОСОБА_8 та повідомив, що йому потрібно прибути до медичної служби військової частини НОМЕР_3 . Коли він прибув до медичної служби, то майор ОСОБА_8 у його присутності та у присутності майора ОСОБА_4 запропонував капітану ОСОБА_1 пройти освідування щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння в умовах медичної служби військової частини НОМЕР_3 . Від даної пропозиції капітан ОСОБА_1 відмовився. Після цього капітана ОСОБА_1 було направлено до іншого закладу охорони здоров`я для проведення освідування щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння. Але капітан ОСОБА_1 категорично відмовився навіть їхати до цього закладу та пояснив, що не збирається нікуди їхати з цього приводу.

Вирішальним для кваліфікації відмови від огляду є наявність підстав для його проведення. З пояснень ОСОБА_8 вбачається, що 03.10.2026 у момент пропозиції пройти огляд у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніле обличчя, нечітка дикція, запах алкоголю з ротової порожнини. Ці ознаки передбачені п. 3 розд. I Інструкції № 1452/735. Те, що в п. 1 акта огляду підставою зазначено лише підозру на стан алкогольного сп`яніння, є недоліком оформлення акта, однак не спростовує наявності підстав для огляду, встановлених іншими доказами.

Огляд ОСОБА_1 пропонувався у присутності двох свідків як із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, і від обох видів огляду він відмовився, що засвідчив власноручним записом в акті та не заперечував у судовому засіданні.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він був тверезим, а командування вимагало пройти огляд без підстав, суд оцінює критично. Відсутність стану сп`яніння могла бути підтверджена саме за результатами огляду, від проходження якого він відмовився як з використанням газоаналізатора, так і в закладі охорони здоров`я. Склад правопорушення утворює саме відмова від огляду за наявності підстав для нього, а такі підстави підтверджені поясненнями ОСОБА_8 . Щодо причин відмови ОСОБА_1 давав непослідовні пояснення: посилався на те, що був тверезим, що 03.10.2026 був вихідний день і до частини його не викликали, а також на те, що не згоден з підходом командування, яке, на його думку, вирішило вислужитися. Водночас він визнав, що після залишення військової частини 02.10.2026 не відповідав на телефонні дзвінки з військової частини. Незгода з діями командування не є підставою для відмови від огляду, а те, що 03.10.2026 був вихідний день, не звільняв військовослужбовця, який прибув на територію військової частини, доповів про своє прибуття та виконував обов`язки військової служби, від обов`язку пройти огляд.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинену в умовах особливого періоду.

Диспозиція ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Диспозиція частини 3 статті 172-11 КУпАП, передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 172-11 КУпАП підтверджується:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП серії НГУ № 550724 від 05.10.2026 р., в якому викладено обставини правопорушення та зазначено свідків правопорушення: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;

- копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 05.01.2015 р. на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого він перебуває на військовій службі в Національній гвардії України, особистий номер НОМЕР_5 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , командира роти матеріального забезпечення БАТЗ військової частини НОМЕР_3 , від 05.10.2026 р., зміст яких викладено вище;

- письмовими поясненнями ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 , начальника штабу, від 05.10.2026 р., зміст яких викладено вище;

- письмовими поясненнями ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , т.в.о. командира БАТЗ, від 05.10.2026 р., зміст яких викладено вище;

- витягом з наказу № 1245 від 02.10.2026 р. “Про розшук військовослужбовця”, відповідно до якого наказано організувати проведення розшукових заходів під час розшуку капітана ОСОБА_1 .

Ці докази є узгодженими між собою та не викликають сумніву в своїй достовірності. З них вбачається, що ОСОБА_1 02.10.2026 близько 12:40, у робочий час, без дозволу командування та всупереч вказівці т.в.о. командира БАТЗ дочекатися начальника штабу залишив територію військової частини НОМЕР_3 і повернувся лише 03.10.2026 близько 10:00. Ці обставини ОСОБА_1 не заперечував у письмових поясненнях і в судовому засіданні.

Разом з тим суд не погоджується з кваліфікацією цих дій за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. Цією частиною встановлено відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, «вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану». Правопорушення вчинене 02.10.2026, тобто в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, строк дії якого продовжено, зокрема, Указом Президента України від 14.07.2026 № 596/2026. Отже, кваліфікуюча ознака вчинення діяння в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, відсутня.

Відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану тягне кримінальну відповідальність, якщо воно вчинене в бойовій обстановці або тривало понад три доби. Таких обставин не встановлено: ОСОБА_1 був відсутній менше доби, а військова частина НОМЕР_3 дислокована в АДРЕСА_3 , поза районом ведення бойових дій. Тому з урахуванням ч. 5 ст. 15 КУпАП його дії підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової військової служби) тривалістю до десяти діб. ОСОБА_1 є офіцером (капітаном) Національної гвардії України і строкову військову службу не проходить.

Така перекваліфікація не змінює фактичних обставин, викладених у протоколі, та покращує становище особи, оскільки санкція ч. 3 ст. 172-11 КУпАП є м`якшою. Питання про правову кваліфікацію дій суд поставив на обговорення у судовому засіданні, і учасники справи заперечень не висловили.

Посилання ОСОБА_1 на стан здоров`я батька не свідчить про вчинення ним дій у стані крайньої необхідності (ст. 18 КУпАП): даних про те, що 02.10.2026 існувала небезпека, яка не могла бути усунена іншими засобами, зокрема зверненням до командування за дозволом, матеріали справи не містять. Доказів терміновості, яка б обумовлювала залишення військової частини без дозволу, суду не надано.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд керується ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, а санкція ч. 3 ст. 172-11 КУпАП – штраф від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб. Таким чином, більш серйозним є правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і стягнення накладається в межах його санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, про якого у матеріалах справи відсутні відомості про вчинення подібних правопорушень раніше, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, не встановлено.

З урахуванням цих обставин суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, – однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Таке стягнення є необхідним і достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23, 33, 34, 36, 40-1, ч. 3 ст. 172-11, ч. 3 ст. 172-20, ст. 221, 251, 252, 280, 283–285 КУпАП, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-11 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Реквізити для сплати штрафу Назва платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції; номер рахунку: UA388999980313020106000011561; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл./тг м. Олексан/21081100, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача : Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору Назва платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку: UA908999980313111256000026001; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку сплати штрафу та судового збору, у зазначений вище термін, квитанцію направити до канцелярії Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Орловський В.В.