Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №397/1532/26 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/1532/26

н/п : 3/397/415/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., розглянувши розглянувши матеріали, які надійшли від тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серія А0981 №105 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП від 19.09.2026, цього ж дня, 19.09.2026 о 09 год. 20 хв. військовоослужбовець військової служби за мобілізацією, командир автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_1 був виявлений у приміщенні автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: шатка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, агресивна поведінка.

Старшому лейтенанту ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу "Алкофор 507" (серія IUPA № 0063) в приміщенні медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , проте військовослужбовець від проведення такого огляду відмовився.

Після цього старшому лейтенанту ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я у комунальному закладі "Кіровоградський обласний наркологічний диспансер", але від проведення такого огляду військовослужбовець також відмовився.

У зв`язку з відсутністю можливості здійснення відеофіксації, факт відмови старшого лейтенанта ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу та факт відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я зафіксовано за допомогою відповідних актів з підписами двох свідків.

Таким чином, дії старшого лейтенанта ОСОБА_1 , кваліфіковані офіцером відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, а саме - відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах дії особливого періоду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що був тверезий. Йому ніхто не пропонував проходити медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння та він не відмовлявся від проходження вказаного огляду.

Свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні пояснив, що станом на 19.09.2026 виконував обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 . Йому підполковник ОСОБА_4 доповів, що на нараді командир автомобільної роти перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Він надав розпорядження провести перевірку, огляд ОСОБА_1 та доповісти результати перевірки. ОСОБА_4 йому доповів, що ОСОБА_1 був в стані сп`яніння, став висловлюватися нецензурною лайкою, на пропозицію пройти медичний огляд - відмовився. Визвали з медичного пункту фельдшера з прибором для проведення огляду. Після чого ОСОБА_1 покинув територію військової частини. Особисто він ОСОБА_1 в той день не бачив.

Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому засіданні пояснив, що є фельдшером медичного пункту військової частини НОМЕР_1 . 19.09.2026 біля 09 год. 30 хв. він перебував в медичному пункті військової частини на чергуванні. Його особисто повідомила майор ОСОБА_6 про необхідність проведення огляду старшого лейтенанта ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Через деякий проміжок часу вона зателефонувала йому і наказала взяти алкотестер та підійти до підрозділу автороти, провести огляд ОСОБА_1 . Він зайшов в приміщення підрозділу і став чекати біля кабінету, де почув розмову на підвищених тонах, під час якої більше чув голос ОСОБА_1 . Потім ОСОБА_1 вийшов з кабінету, пройшов повз нього і більше він ОСОБА_1 не бачив. Потім вийшли з кабінету ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та сказали йому чекати в медичному пункті. Коли біля нього проходив ОСОБА_1 , то запаху алкоголю він не почув. Проходити медичний огляд ОСОБА_1 він не пропонував.

Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у судовому засіданні пояснив, що є сержантом матеріального забезпечення автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 . 19.09.2026 біля 08 год. проходило шикування, яке проводив командир роти - старший лейтенант ОСОБА_1 . В приміщення роти почали заходити військові, що запізнилися на шикування. ОСОБА_1 оголосив, що тим, хто запізнився - оголошується догана. Після шикування військові, що запізнилися та командир зайшли до кабінету та він чув розмову на підвищених тонах. Хтось мабуть поскаржився на командира і в цей час до нього в кабінет зайшли майор ОСОБА_6 та підполковник ОСОБА_7 . Військовослужбовці вийшли і він чув як почалася розмова на підвищених тонах. Він відразу пішов з іншими військовими до підвалу чистити зброю. Вказав, що 19.09.2026 командир роти ОСОБА_1 був без ознак алкогольного сп`яніння та при ньому ніхто не пропонував ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, свідків, та вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.172-20 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно диспозиції ч.3 ст. 172-20 КУпАП, відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

На переконання суду, відомості відображенні офіцером відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 у протоколі серія А0981 №105 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП від 19.09.2026 про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

Як встановлено показами допитаних у судовому засіданні свідків, ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння, йому ніхто не пропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Також суду не надано належних та достатніх, достовірних та безсумнівних доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Тож, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

У справі «Малофєєв проти Росії» (пункти 111-120 рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Раніше вказані обставини, а саме не доведення обставин, зазначених у протоколі достатніми, достовірними, безсумнівними доказами, є грубим порушенням КУпАП, і є безумовною підставою до закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, через не встановлення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно не доведення всіх його обов`язкових ознак.

Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 172-20, 247, 283-285, 289 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.В. Максимович