Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №397/1727/25 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/1727/25

н/п : 2/397/123/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.10.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Волошаненко М.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Манзюка Т.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника Сібілєвої Любов Григорівни , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договорів оренди недійсними, скасування рішення про їх державну реєстрацію та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду із позовною заявою, в якій з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог просить:

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі № 4 від 26.03.2019 та скасувати реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 3,2454 га кадастровий № 3520582000:02:000:0342, що виникло на підставі договору оренди землі від 26.03.2019 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису 31826469 від 03.06.2019;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі № 5 від 26.03.2019 та скасувати реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 3,0098 га кадастровий № 3520582000:02:000:0346, що виникло на підставі договору оренди землі від 26.03.2019 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису 31825360 від 03.06.2019;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі № 6 від 26.03.2019 та скасувати реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 3,0975 га кадастровий № 3520582000:02:000:0345, що виникло на підставі договору оренди землі від 26.03.2019 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису 31827012 від 03.06.2019.

- стягнути з відповідача понесені ним матеріальні збитки (шкоду) в сумі 170000,00 грн.

- стягнути з відповідача понесені ним моральні збитки (шкоду) в сумі 100000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що позивач ОСОБА_1 є власником трьох земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області і які знаходяться в оренді відповідача ОСОБА_4 на підставі договорів оренди. ОСОБА_1 використовував вищевказані земельні ділянки на власний розсуд, але в 2011 році до нього підійшов відповідач та домовився з ним про те, що він буде використовувати земельні ділянки, а йому буде сплачувати орендну плату. Було досягнуто усної домовленості, в письмовій формі це не оформлялося, оскільки домовленість була всього на декілька років, так як ОСОБА_1 хотів в подальшому знову сам їх використовувати. У 2023 році ОСОБА_1 попередив ОСОБА_4 , що сам буде обробляти свої земельні ділянки і засіяв їх пшеницею. Але, ОСОБА_4 переорав засіяні земельні ділянки та наніс йому матеріальну шкоду та не сплатив йому плату за використання землі. Про даний випадок позивач звертався в правоохоронні органи. Після цього ОСОБА_1 дізнався, що між ним та ОСОБА_4 укладено договори оренди. Проте, позивач ОСОБА_1 вищевказаних договорів не укладав, свою волю на їх укладення не висував, договори оренди землі не підписував, тобто були порушені його права, оскільки не підписання договору оренди його стороною чи уповноваженою стороною особою, свідчить як про порушення вимоги щодо форми договору, так і підтверджує відсутність волевиявлення сторони договору щодо погодження його істотних умов.

30.01.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому представник простить суд застосувати строки позовної давності, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також вирішити питання про розподіл судових витрат відповідача.

В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідач правомірно використовує земельні ділянки, які розташовані на території Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, на підставі укладених з позивачем договорів оренди, які укладені у повній відповідності до чинного на момент їх укладення законодавства, зареєстровані належним чином та підписані особисто позивачем. Відповідач обробляє землю, сплачує орендну плату, а позивач її отримує, що підтверджується фотокопією журналу видачі орендної плати за 2021, 2022 та 2024 роки, а також копією розписки про отримання орендної плати за 2019-2024 роки у повному обсязі, яка видана позивачем 25.10.2024. У 2025 році поведінка позивача змінилась - він почав ухилятись від отримання орендної плати, що є характерною поведінкою для орендодавців, які бажають достроково розірвати укладений між ними та орендарем договір оренди землі. Тому, відповідач вимушено направив позивачеві лист-повідомлення про необхідність отримання орендної плати. Щодо строків позовної давності зазначив, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними договорів оренди землі у зв`язку з необізнаністю (за твердженням позивача) про їх існування. Однак, у 2021 році позивач отримував орендну плату, що підтверджується фотокопією журналу видачі орендної плати за 2021 рік. Також, зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді, а саме: гонорар за надану професійну правничу допомогу становить 25000,00 грн. (а.с. 35-36).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 справу розподілено судді Максимовичу І.В. (а.с. 21).

Ухвалою судді Максимовича І.В. від 22.12.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження (а.с. 23-24).

Розпорядженням керівника апарату Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2026 № 30 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ на підставі рішень Вищої Ради Правосуддя від 26.03.2026 № 510/о/15-26 та від 05.05.2026 № 8940/о/9-26, а також рішення зборів суддів Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2026 № 3 (а.с. 68).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 справу розподілено судді Мирошниченку Д.В. (а.с. 69).

Ухвалою від 09.06.2026 справу прийнято до провадження судді та вирішено її розглянути в порядку загального позовного провадження (а.с. 70-71).

Ухвалою суду від 10.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 106-107).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що підписи в оспорюваних договорах належать йому і він пам`ятає, що щось підписував, але це були не договори.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві, а також пояснив, що договори укладені відповідно до вимог чинного законодавства і відповідачем повністю виконувалися його вимоги.

Заслухавши позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є власником земельних ділянок площею 3,0098 га кадастровий номер 3520582000:02:000:0346, площею 3,2454 га кадастровий номер 3520582000:02:000:0342 та площею 3,0975 га кадастровий номер 3520582000:02:000:0345 (а.с. 8-12).

Щодо вказаних земельних ділянок між позивачем та відповідачем укладено договори оренди землі, зокрема № 4 від 26.03.2019, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:0342; № 5 від 26.03.2019, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:0346 та № 6 від 26.03.2019 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3520582000:02:000:0345. Право оренди зареєстровано в державному реєстрі речових прав, 03.06.2019 державним реєстратором Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (а.с. 37-46, 51-53).

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Зміст договору, відповідно до ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою (далі - землекористувач).

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦК України.

Власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі. Власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. Власник земельної ділянки зобов`язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав (стаття 409 ЦК України).

Стаття 410 ЦК України встановлює права та обов`язки землекористувача. Так, землекористувач має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до умов договору. Землекористувач має право передавати земельну ділянку в оренду. Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов`язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац 1 частини другої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 частини першої статті 638 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) зазначено, що у випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Звертаючись до суду з вказаним позовом представником позивача зазначено, що відповідачем не підписувались договори оренди земельних ділянок, втім відповідач у судовому засіданні визнав факт підписання вказаних договорів оренди та не оспорював належності підпису йому.

Відповідно до частин 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, жодних підстав, які б слугували для визнання оспорюваних договорів недійсними судом не встановлено та позивачем відповідно не доведено.

Крім того, позивачем не надано доказів понесення ним будь-яких матеріальних витрат пов`язаних з обробкою земельних ділянок, а також не обґрунтовано завдання йому моральної шкоди.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову представника Сібілєвої Любов Григорівни , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договорів оренди недійсними, скасування рішення про їх державну реєстрацію та стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Сібьілева Любов Григорівна , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність № 32 видане 30.12.2003, ордер серії ВА № 1070888 від 27.01.2026.

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача: Манзюк Тарас Юрійович , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 , адреса для листування: АДРЕСА_5 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність № 46/1 видане 31.07.2020, ордер серії ВА № 1139729 від 29.01.2026.

Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО