Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №391/638/26 — Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/638/26

Провадження № 2/391/562/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Ревякіної О.В., розглянувши в смт. Компаніївка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28114,53 грн, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі, які надійшли до суду 01.09.2026.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та відповідних доказів.

Будь-яких заяв або клопотань від сторін до суду не надійшло, зокрема відзиву на позовну заяву або клопотання буд-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.

У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Судом встановлено, що 18.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем був укладений електронний договір №4820829 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно з п.п.1.2, 1.3 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору. Відповідно до п.1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Вказаний договір, додаток № 1 та № 2 до нього підписані відповідачем 18.07.2024 електронним підписом 90979.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.04.2025 товариство перерахувало 18.07.2024 кошти у сумі 5000 грн на картку НОМЕР_1 . Факт зарахування коштів 18.07.2024 в сумі 5000 грн. на банківську картку відповідача підтверджується також інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 01.09.2026 року.

31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем, було укладено договір факторингу № 31-1/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції»» набуло право грошової вимоги до відповідача. за Договором № 4820829 від 18.07.2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 31.03.2025 заборгованість відповідача становила 23130,45 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4797,49 грн., заборгованість за відсотками 15832,96 грн., штрафні санкції 2500 грн., вказані суми заборгованості відображені в розрахунку боргу первісного кредитора станом на 31.03.2025 (з урахуванням сплати відповідачем суми тіла кредиту 202,51 грн. та відсотків у сумі 1588,86 грн).

За розрахунком заборгованості позивача за 104 календарних дні відповідачу було нараховано проценти в межах строку дії кредитного договору в сумі 7483,84 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4820829 від 18.07.2024 в сумі 28114,53 грн.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа № 6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з`ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за договором №4820829 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.07.2024, і надало відповідачу кредит в сумі 5000 грн. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого має заборгованість. Позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним договором на підставі договору факторингу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 28114,53 грн., з яких: заборгованість за основним боргом – 4797,49 грн., заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором – 15832,96 грн., заборгованість за процентами нарахованими позивачем – 7484,0844 грн.

Разом з тим, розрахунок заборгованості за процентами, як первісним кредитором так і позивачем виконано, виходячи із встановленої договором денної процентної ставки 1,5%, що не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон).

22.11.2023 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Договір № 4820829 про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладено 18.07.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,5% є нікчемною в силу положень ч.5 ст.8 та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи умови договору (строк кредиту 360 днів, сума кредиту 5000 грн), виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%, розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором від 18.07.2024 року у частині нарахування процентів за користування кредитом повинен бути здійснений наступним чином: за період з 18.07.2024 по 13.07.2025 року (360 днів) - 5000 х 1,0% х 360 = 18000 грн.

Часткове погашення відповідачем заборгованості за кредитом складає 1791,37 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача за договором становить 21208,63 грн (5000 + 18000=23000-1791,37 =21208,63).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені частково (75 %), суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1997 грн (2662,40 *75%).

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Правнича допомога ТОВ «Українські фінансові операції» надавалася на підставі договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 укладеного з адвокатом Дідухом Є.О. Представником позивача надано суду на підтвердження витрат: додаткову угоду № 1 до договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, заявку № 4820829 від 21.04.2025 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) № 4820829 від 19.01.2026, акт № 4820829 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А від 12.01.2026, рахунок на оплату №4820829 -2025 від 12.01.2026.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Зважаючи на те, що витрати на правничу допомогу, на час вирішення питання щодо їх розподілу, позивачем фактично не понесено, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, наданих адвокатських послуг, віднесення справи до категорії малозначних, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, часткового задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складають 2250 грн (3000 грн х 75 % = 2250 грн).

Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження Україна, 04070, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», код ЄДРПОУ 40966896) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором № 4820829 від 18.07.2024 року в розмірі 21208,63 грн, судовий збір в сумі 1997 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 2250 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області О.В. РЕВЯКІНА