Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №603/539/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/539/26

Провадження №2-а/603/22/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за участю представника позивача – адвоката Андрусенка І. Я. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрусенко І. Я., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 4187 від 01.08.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вищевказана постанова є необґрунтованою та незаконною, такою, що винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративного стягнення, ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних і допустимих доказів вчинення правопорушення. В оскаржуваній постанові йому ставиться у провину неприбуття за повісткою до ТЦК та СП на визначену та повідомлену належним чином дату, час і місце, та, як наслідок, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, що полягає у непроходженні військово-лікарської комісії у встановленому законодавством порядку та строки. Проте вказана постанова не містить належного обґрунтування того, яким документом та у який спосіб йому було доведено такий обов`язок. Окрім того, повістка про виклик до ТЦК та СП не була надіслана йому у встановленому законом порядку, і вказану повістку він не отримував. До того ж, він має право на відстрочку, оскільки визнаний в установленому законом порядку особою з інвалідністю ІІІ групи. Також звертає увагу на те, що у постанові не зазначено точної адреси його проживання, за якою йому направлено повістку, а у резолютивній частині постанови відсутній висновок про визнання його винним у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що позбавляє його можливості ефективно захищатись. Окрім того, вказує на невідповідність між датою винесення постанови (01.08.2026) та датою настання події, яка покладена в основу притягнення особи до адміністративної відповідальності (24.08.2026). Вважає, що така розбіжність має істотне процесуальне значення, зокрема для встановлення часу прийняття рішення, дотримання строків розгляду справи та оскарження постанови, а також свідчить про неналежне оформлення постанови. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 вказав, що ОСОБА_1 була надіслана належним чином оформлена повістка № 8609908 про виклик до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте позивач ухилився від отримання вказаної повістки, тому вона була повернута відповідальним працівником АТ «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним оповіщенням військовозобов`язаного відповідно до закону. Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою, позивач допустив порушення абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що і було винесено оскаржувану постанову. З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача зауважив, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про дату розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зокрема, протокол № 150 про адміністративне правопорушення від 26.08.2026 не містить підпису позивача про те, що він із ним ознайомлений і йому відомо про дату розгляду справи, а у матеріалах справи відсутні копії повістки про виклик позивача на вказану дату та квитанції про вручення йому такої повістки. Вважає, що факт неповідомлення або неналежного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.

Ухвалою суду від 10.09.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП згідно з постановою № 4187 від 01.08.2026.

Протокольною ухвалою суду від 07.10.2026 за заявою представника позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом визнано поважними причини пропуску вказаного строку та поновлено позивачу строк подання цього адміністративного позову.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Андрусенко І. Я. у судовому засіданні підтримав позов з викладених у ньому мотивів.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився у судове засідання, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Суд установив такі обставини.

01.08.2026 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 виніс стосовно позивача постанову № 4187 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно із вказаною постановою під час звіряння військово-облікових даних установлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від 25.08.2026 він перебуває в стані порушника військового обліку. Засобами поштового зв`язку направлена повістка № 8609908 для прибуття ОСОБА_1 у п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 24.08.2026 згідно зі ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату, час та місце прибуття до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився. Будь-яких документів, які б засвідчили поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці), не надав.

Окрім того, у вказаній постанові міститься посилання на абз. 3, 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де закріплений обов`язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, зокрема, згідно з рішенням відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку, без поважних причин не прибув за повісткою до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив вимоги підп. 2 п. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.

Зі змісту зазначеної постанови також видно, що у діях ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-1 КУпАП, а саме: об`єкт правопорушення – суспільні відносини у сфері забезпечення встановленого порядку військового обліку та мобілізаційної підготовки; об`єктивна сторона правопорушення виразилась у протиправній бездіяльності, що полягає у непроходженні військово-лікарської комісії у встановленому законодавством порядку та строки; суб`єкт правопорушення – спеціальний, а саме: військовозобов`язаний громадянин України, який перебуває на військовому обліку; суб`єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу, оскільки особа, усвідомлюючи покладені на неї обов`язки, передбачала можливі наслідки їх невиконання, однак без поважних причин їх не виконала.

Враховуючи те, що у діях ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яке вчинено в умовах особливого періоду, постановлено накласти на нього штраф у сумі 17 000,00 грн.

На підтвердження викладених у відзиві доводів представник відповідача долучив до відзиву на позовну заяву копію повістки № 8609908, а також копію конверта з відміткою «адресат відсутній». Зі змісту повістки видно, що ОСОБА_1 повинен був з`явитись 24.08.2026 о 09:00 для уточнення даних до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ).

26.08.2026 офіцер ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенант ОСОБА_3 склав стосовно ОСОБА_1 протокол № 150 про адміністративне правопорушення.

Як видно зі змісту долучених до матеріалів справи копій сторінок протоколу, ОСОБА_1 від отримання другого примірника протоколу відмовився у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . При цьому у протоколі відсутній підпис позивача про ознайомлення з датою розгляду справи, як і відсутнє застереження, що особа відмовилася від підпису у присутності свідків.

Згідно з копією посвідчення серія НОМЕР_1 від 03.08.2023, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Право на відстрочку позивача підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 17.07.2024 Відділом соціального забезпечення № 5 УСЗН Чортківської РВА, а також копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 (дійсне до 30.06.2027). Відповідно до вказаних документів ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність встановлена внаслідок війни.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані у справі докази, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює (визначає) Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII).

Відповідно до вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII).

Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі – Порядок), визначено процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи.

Відповідно до п. п. 28, 29 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Абзацом 4 п. 34 Порядку передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі – Правила).

Згідно з абз. 2 п. 16 вказаних Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».

Абзацами 2, 4 п. 82 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Установлено, що згідно з постановою № 4187 від 01.08.2026 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає у непроходженні проходженні військово-лікарської комісії у встановленому законодавством порядку та строки. При цьому, відповідач пов`язує виникнення об`єктивної сторони з неявкою позивача за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, що кваліфіковано як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджено належними доказами (п. 1 ст. 247 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність та процедура притягнення до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності закріплений у ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості), у силу якого ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача – суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Отже, обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за обставин цієї справи є встановлення факту належного оповіщення позивача про необхідність з`явитися до відповідного ТЦК та СП.

Як вже зазначалось раніше, до відзиву на позовну заяву відповідач долучив копію повістки та конверта з відміткою «адресат відсутній». Однак вказані документи не підтверджують здійснення належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибути до ТЦК та СП. Зокрема, з матеріалів справи не вбачається, що повістка була надіслана позивачу рекомендованим поштовим відправленням. Суду не надано копії опису вкладення та повідомлення про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто», поштового повідомлення з відміткою про відмову ОСОБА_1 отримати повістку чи відміткою про його відсутність за вказаною у повістці адресою, засвідченого підписом працівника об`єкта поштового зв`язку з проставленням відбитка поштового пристрою, документів поштового оператора про вручення позивачу вказаного поштового відправлення.

Також суд звертає увагу на те, що у згідно з копією повістки № 8609908 ОСОБА_1 мав з`явитись до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Водночас у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про його обов`язок проходження військово-лікарської комісії. Проте саме з невиконанням зазначеного обов`язку відповідач пов`язує об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за вчинення якого на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення.

Отже, відсутність у матеріалах справи належних і достатніх доказів порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на переконання суду, виключає притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд також вважає слушними доводи представника позивача про невідповідність змісту постанови встановленим законом вимогам. Як видно зі змісту протоколу № 150 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не прибув до п`ятого відділу ТЦК та СП за повісткою 24.08.2026 о 09 год. 00 хв, а з 25.08.2026 перебуває в стані порушника військового обліку. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 01.09.2026 на 14 год 00 хв. Проте датою винесення оскаржуваної постанови зазначено 01.08.2026, що не узгоджується із датою настання події, яка покладена в основу притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Також у справі відсутні докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адмінвідповідальності. А тому суд погоджується із доводами представника позивача про порушення порядку розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема у частині забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП.

Інші доводи сторін суд вважає малозначними.

У силу вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 4187 від 01.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі – закрити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 159, 246, 255, 286 КАС України, ст. ст. 251, 258, 280, 283, 286 КУпАП, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 4187 від 01.08.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Суддя Ю. Г. Гудкова