Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №601/2664/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Суд: Кременецький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №601/2664/26

Суддя: Коротич І. А.

Справа №601/2664/26

Провадження № 3/601/786/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Коротич І.А., за участю прокурора – Денисюк Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Тернопільського Управління Департаменту внутрішньої Безпеки Національної поліції України у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ДП «Ліси України», направлені за частиною 1 статті 172 – 6 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 , будучи звільненим зі служби на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: вул. М.Драгоманова, 5, м. Кременець, Тернопільської області, та відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст.172-6 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 22.06.2026 о 14:37 год. подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області «По особовому складу» № 177 о/с від 27.07.2017 ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Шумського відділення поліції Кременецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. За ОСОБА_1 закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером – 0104945 та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

27.07.2017 відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 склав Присягу працівника Національної поліції України, яку після складання власноручно підписав.

На час проходження служби в Національній поліції України ОСОБА_1 наділено службовими повноваженнями поліцейського.

Надалі, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області «По особовому складу» №350 о/с від 17.10.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

У подальшому, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області «По особовому складу» № 259 о/с від 20.05.2026, ОСОБА_1 , відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції (за власним бажанням) з 22.05.2026.

Надалі, ОСОБА_1 отримав свою трудову книжку, про що власноручно написав розписку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно – правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

ОСОБА_1 ознайомився із Пам`яткою для поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України, з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі, з вимогами законодавства про обов`язок подання декларації при звільненні не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності, про що проставив власноручний підпис про таке ознайомлення.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» на осіб, зазначених у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, покладено обов`язок після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08.11.2023 (далі - Порядок), декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру, відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Відповідно до роз`яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами) декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» – «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Таким чином, ОСОБА_1 повинен був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє таку діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями протягом 30 календарних днів з дня такого припинення, тобто не пізніше 00:00 год. 22.06.2026.

Водночас, всупереч вимогам наведених вище законодавчих актів, ОСОБА_1 декларацію при звільненні подав з порушенням встановлених строків несвоєчасно – лише о 14:37 год. 22.06.2026.

Візуальним моніторингом публічних відомостей, розміщених на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що до цього (раніше) ОСОБА_1 подав щорічні декларації за минулі роки своєчасно, з дотримання вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджує його ознайомлення із вимогами вказаного вище закону та усвідомлення вчинюваних ним дій під час подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє таку діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Також, про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування неодноразово повідомлялось на сайті НАЗК, публікувалось у засобах масової інформації.

Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинив ОСОБА_1 за період 22.05.2026 по 23.06.2026, останній лише о 14:27:23 22.06.2026 здійснив вхід до системи за допомогою кваліфікованого електронного підпису та після заповнення/перегляду необхідних розділів о 14:37:10 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє таку діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку передбачено, що суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.

ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до роз`яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Під час перевірки не здобуто доказів, які б підтверджували поважність причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 е-декларації при звільненні.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи звільненим зі служби на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, та відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та примітки до ст.172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 22.06.2026 о 14:37 год подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні даного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , висновок прокурора, яка вважає доведеним склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, дослідивши матеріали справ, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП з наступних підстав.

Статтею 1 КУпАП визначає, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частинами 1 - 3 ст. 7 КУпАП закріплений принцип законності, у відповідності до якого, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Аналогічний принцип закріплений у ст. 19 Конституції України, а саме, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до положень частини 1 статті 172-6 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,.

Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, окрім протоколу № 46 від 18 вересня 2026 року, долучено наступні письмові докази, досліджені та проаналізовані в судовому засіданні, а саме:

-Витяг із наказу «По особовому складу» № 177 о/с від 27.07.2017 про прийняття на службу ОСОБА_1 ;

-Витяг із наказу «По особовому складу» № 350 о/с від 17.10.2023 про призначення на посаду ОСОБА_1 ;

-Витяг із наказу «По особовому складу» № 259 о/с від 20.05.2026 про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;

-копія посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області;

-рапорт на звільнення інспектора сектору СРПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 ;

-повідомлення ГУНП в Тернопільській області №29006-2026 від 05.03.2026 про неможливість звільнення із посади у строк визначений в рапорті;

-повідомлення ГУНП в Тернопільській області про необхідність прибуття для отримання копії наказу про звільнення та трудової книжки;

-супровідний лист ГУНП в Тернопільській області про надсилання трудової книжки ОСОБА_1 ;

-пам`ятка-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінальним кодексом України та Кодексу України про адміністративні правопорушення;

-лист ДВБ НП України №34083-2026 від 19.08.2026 «Про розгляд матеріалів НАЗК №47-05/54191-26 від 12.08.2026»;

-лист НАЗК № 47-05/54191 від 12.08.2026»;

-повідомлення НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 86034-2026 від 03.07.2026;

-послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 ;

-скрін-шотами з офіційного веб-сайту НАЗК «https://public.nazk.gov.ua/search», щодо дати опублікування ОСОБА_1 декларації при звільненні;

-скрін-шотом з офіційного веб-сайту НАЗК «https://corruptinfo.nazk.gov.ua» про відсутність відомостей про ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Копією положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом НП України від 09.11.2015 № 83 (у редакції наказу НПУ від 23.09.2025 № 1111).

Таким чином, ОСОБА_1 будучи особою, на яку відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія цього закону, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженого на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим порушив вимоги ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Тому, на думку суду, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

За загальними правилами ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, даних про його особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 1, 3, 45, 52 Закону України "Про запобігання корупції", статтями ст.ст. 9, 23, 32,172-6, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001 код 22030106.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк встановлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_2 стягується подвійний штраф в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua