Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №595/1337/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Суд: Бучацький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №595/1337/26

Суддя: Созанська Л. І.

Справа № 595/1337/26

Провадження № 2-а/595/145/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

представника позивача, адвоката Ковалівського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Ковалівський Богдан Володимирович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., подав до суду позов до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7613120 від 26 липня 2026 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області службової особи Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Гузана А.М. серії ЕНА № 7613120 від 26 липня 2026 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП в розмірі 3400,00 грн. В постанові зазначено, що позивач 26 липня 2026 року близько 01 год. 30 хв. у с. Соколів Чортківського району Тернопільської області по вул. Гостинець нібито керував автомобілем DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки він фактично транспортним засобом не керував та жодних правил дорожнього руху не порушував. Про існування оскаржуваної постанови та її зміст позивачу стало відомо лише при ознайомленні його представника з матеріалами справи про адміністративне правопорушення №595/1096/26, яка перебуває у провадженні Бучацького районного суду Тернопільської області, а саме 09 вересня 2026 року.

За вказаних обставин ОСОБА_1 просить суд: поновити строк для оскарження постанови серії ЕНА № 7613120 від 26 липня 2026 року; скасувати постанову серії ЕНА № 7613120 від 26 липня 2026 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, закрити провадження у справі.

Ухвалою судді від 18 вересня 2026 року поновлено строк на оскарження постанови, відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

25 вересня 2026 року представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмовий відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність. Зазначає, що водій ОСОБА_1 26 липня 2026 року близько 01:30 год. в с. Соколів, вул. Гостинець, 20 Чортківського району керував транспортним засобом марки Daewoo модель Lanos, р.н. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Інспектором ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області Гузаном А.М. було винесено відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії ЕНА номер 7613120 від 26 липня 2026 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Зазначає, що під час патрулювання поліцейський екіпаж виявив автомобіль, який допустив виїзд за край проїзної частини, внаслідок чого втратив можливість самостійного подальшого руху, яким керував ОСОБА_1 на відеозаписі під назвою «26.07.26 авто» 00:01:08 по 00:02:00. Відповідно до відеозапису під назвою «26.07.2026» працівником поліції Гузаном А.М. (з 00:00:17 по 00:00:20) на запитання ОСОБА_1 чи керував він транспортним засобом марки Daewoo модель Lanos, р.н. НОМЕР_1 , позивач ствердно відповідає «так». Під час розмови та перевірки документів передбачених п. 2.1.ПДР України позивач на запитання поліцейського про наявність у нього посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії останній повідомив: «в процесі» на відео під назвою «26.07.2026» з 00:02:16 по 00:02:23, та на повторне запитання про наявність посвідчення водія 00:07:11 по 00:07:21 позивач відповів, що воно у нього відсутнє. Зазначає, що працівником поліції двічі повідомлено про те, що відносно позивача ОСОБА_1 буде винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП, на відеозаписі із нагрудного відеореєстратора поліцейського під назвою «26.07.2026» з 00:07:44 по 00:07:51, та з 00:11:40 по 00:12:00 зафіксований момент повідомлення про складання адміністративних матеріалів відносно правопорушення вчиненого ОСОБА_1 . Ознайомлення із правами відповідно до ст. 268 КУпАП позивача ОСОБА_1 на відеозаписі із нагрудного відео реєстратора поліцейського під назвою «26.07.2026» з 00:08:00 по 00:08:36. Також зауважує, що жодних клопотань від позивача про відкладення розгляду справи не надходило, позивач був повідомлений про те, що відносно нього складатимуться адміністративні матеріали та проводитиметься розгляд справи про вчинене позивачем адміністративне правопорушення. Відповідно до відеозапису під назвою «26.07.2026» під час складання адміністративних матеріалів (з 00:20:40 по 00:20:43) ОСОБА_1 , намагаючись уникнути відповідальності, відчиняє двері службового автомобіля та шляхом втечі зникає у невідомому напрямку. Розгляд справи відповідно відбувається у відсутності ОСОБА_1 (відеозапис «26.07.2026» з 00:57:50 по 00:58:36). Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було. Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно допустив порушення ПДР, тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи.

02 жовтня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» представником позивача, адвокатом Ковалівським Б.В. подано відповідь на відзив, яку суд приймає в якості письмових пояснень у справі, поданих стороною позивача в порядку ст. 44 КАС України (в даній категорії справ, відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив). У вказаних поясненнях представник позивача зазначає, що наведені у відзиві доводи не спростовують позовних вимог та, навпаки, підтверджують відсутність належних доказів обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого саме частиною другою статті 126 КУпАП. Закон чітко розмежовує ситуацію, коли особа має право керування, але не має при собі чи не пред`явила посвідчення, та ситуацію, коли особа взагалі не набула права керування транспортним засобом відповідної категорії. Однак ні з оскаржуваної постанови, ні з відзиву відповідача, ні з переліку доданих до нього доказів не вбачається, яким саме доказом установлено, що ОСОБА_1 не набував права керування транспортними засобами відповідної категорії. Відповідач не надав витягу з Єдиного державного реєстру МВС, інформації сервісного центру МВС, довідки про неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія, відомостей про відсутність у нього відкритої відповідної категорії або будь-якого іншого офіційного документа, який підтверджував би саме відсутність права керування. Більше того, сам відповідач у відзиві посилається лише на те, що на запитання поліцейського щодо наявності посвідчення водія позивач повідомив, що воно у нього відсутнє. Однак відсутність посвідчення водія при особі та відсутність самого права керування є різними юридичними обставинами. Відповідь особи про те, що посвідчення водія «відсутнє», жодним чином не означає автоматично, що така особа ніколи не отримувала посвідчення, не має відповідної категорії або взагалі не набула права керування. Також працівники поліції безпосередньо не зафіксували момент керування ОСОБА_1 автомобілем. Постанова серії ЕНА №7613120 від 26 липня 2026 року не містить належно підтвердженої сукупності фактичних обставин, необхідних для встановлення у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП. Таким чином, висновки посадової особи про наявність складу адміністративного правопорушення ґрунтуються не на належній сукупності доказів, а на припущеннях та неправильному ототожненні факту відсутності посвідчення при особі з відсутністю самого права керування транспортним засобом. У силу презумпції невинуватості всі неусунуті сумніви щодо події адміністративного правопорушення, його складу та винуватості особи повинні тлумачитися на користь ОСОБА_1 . За таких обставин доводи відзиву не спростовують позовних вимог, а постанова серії ЕНА №7613120 від 26 липня 2026 року підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю належно доведеного складу адміністративного правопорушення.

Представник позивача - адвокат Ковалівський Б.В. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав із підстав, викладених у ній, просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7613120 від 26 липня 2026 року.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7613120 від 26 липня 2026 року, прийнятої інспектором відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Гузаном А.М., Валігурський І.С. 26 липня 2026 року о 01:30 год. в с. Соколів, вул. Гостинець, 20, керував транспортним засобом марки Daewoo Lanos, р.н. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, утому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів – на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку в збройних силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством,- страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п. п. 2.1 «а», «б» «ґ» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, № 1306, (далі ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитись з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Диспозиція частини 2 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення статті 251 КУпАП закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення відповідачем надано суду DVD-R диск, на якому містяться відеозаписи з місця вчинення правопорушення. Зокрема, під час патрулювання екіпаж працівників поліції виявив автомобіль, який знаходиться у кюветі. Підійшовши до автомобіля, поліцейський з`ясовує в особи, яка перебуває на водійському сидінні, хто їхав за кермом, на що особа відповідає, що це він. Поліцейський запитує як відбувся з`їзд, на що водій відповідає: «трошки не вийшло з поворотом». На відео також зафіксований свідок – пасажир автомобіля, який підтвердив, що ОСОБА_1 їхав за кермом. На вимогу надати документи для перевірки, зокрема посвідчення водія, ОСОБА_1 таких не надав, повідомив, що посвідчення водія не має. Працівником поліції роз`яснено водієві його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та зміст ст. 63 Конституції України, після чого складено адміністративні матеріали, зокрема постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак, зі змісту відеозапису вбачається, що під час спілкування з поліцейськими позивач підтвердив факт керування ним транспортним засобом. За таких обставин суд критично оцінює викладені у позовній заяві доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не керував зазначеним автомобілем, та вважає такі заперечення такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони прямо спростовуються дослідженими судом відеозаписами.

Також суд вважає, що заперечення позивача щодо безпідставності винесення постанови спростовуються вищевказаними доказами, та звернення його до суду пов`язане не із захистом порушених прав у сфері публічно-правових відносини, а є обранням останнім способу захисту на уникнення адміністративної відповідальності.

Отже, винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадовим інструкціям інспектора патрульної поліції і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.

Оскільки відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами доведено правомірність оспорюваної постанови і це не було спростовано позивачем у встановлений процесуальним законом спосіб, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 7-11, 72-77, 242 - 246, 257, 271, 286 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Ковалівський Богдан Володимирович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001.

Суддя: Л. І. Созанська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua