Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №459/2101/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2101/26

Провадження № 2/459/876/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.,

позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи Комунального підприємства «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

22.05.2026 представник позивачки звернувся до суду з даним позовом, у якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , у зв`язку з вибуттям на постійне місце проживання в інше жиле приміщення в м. Шептицькому Львівської обл.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивачка являється основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 . В даній квартирі вона постійно проживає, на її ім`я зареєстрований особовий рахунок № НОМЕР_1 . Зазначена квартира станом на сьогоднішній день не приватизована та перебуває на балансі КП «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради. Відповідно до листа КП Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 28.04.2026р. № 1871 станом на 31.12.2012 в КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована. Зазначає, що відповідач по справі ніколи фактично не проживав у вищезазначеній квартирі, а був зареєстрований у ній на прохання брата Позивачки - ОСОБА_4 після приїзду місце проживання у м. Шептицький Львівської області для потреб оформлення соціальних виплат, у навчально-виховний заклад та вирішення інших соціально-побутових питань дитини. Реєстрація місця проживання відповідача у вказаній квартирі не дає можливості позивачці реалізувати право на отримання субсидії у відповідному розмірі, створює проблеми у нарахуванні плати за комунальні послуги та порушує її право на вільне користування житлом. За період з початку реєстрації та по даний час відповідач жодного разу не з`являвся у вищевказаній квартирі, де проживає позивачка, і всі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, покладені тільки на неї та дочку ОСОБА_5 , про що свідчать квитанції про сплату нею житлово-комунальних послуг. Окрім цього зазначає, що Відповідач, постійно проживав в іншому жилому приміщенні - квартира АДРЕСА_2 . Покликаючись на норми ст.ст. 71, 72 ЖК України, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 02.06.2026 судом було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

09.07.2026 підготовче провадження закрито, справа призначалась до судового розгляду по суті на 03.08.2026, яке в подальшому було відкладено на 28.09.2026, у зв`язку із неявкою відповідача.

Позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання повторно не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.

Представник заінтересованої особи Кукоба Ю.М. подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо вирішення спору, покладається на думку суду.

На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Судом відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше п`яти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 07.10.2026 о 14год. 00хв.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, показання свідків, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 та на її ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується копією рахунку на оплату ЖКП за березень 2026року.

Згідно технічного паспорту від 28.04.20226, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:5269-9894-9776-6945, який виготовленого на замовлення ОСОБА_1 , квартира складається з 3-х житлових кімнат, загальна площа 68,6 м.кв., житлова площа - 41,4м.кв.

Зазначена квартира станом на сьогоднішній день не приватизована та перебуває на балансі КП «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради, що підтверджується листом балансоутримувача від 21.04.2026 № 1783/01.

Згідно листа КП Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 28.04.2026 № 1871 станом на 31.12.2012р. в КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована.

Відповідно до листа Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Шептицької міської ради від 16.04.2026 № 1108, станом на 16.04.2026 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - основний квартиронаймач;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - внук;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - внук;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - внучка;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - внучка;

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - внук;

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - внучка;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (племінник).

Згідно Акту № 1428/07 від 30.03.2026 складеного працівниками КП «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , але фактично за даною адресою не проживає.

Крім цього, як вбачається з листа КП «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради від 04.05.2026 № 1951/01 ОСОБА_3 ніколи не звертався у встановленому порядку до балансоутримувача квартири із заявою (заявами) про бронювання за ним місця проживання - квартири АДРЕСА_1 .

Так, вироком Шептицького міського суду Львівської області від 12.11.2025 у кримінальній справі № 459/3961/25 встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_2 та вироком Шептицького міського суду Львівської області від 07.04.2026 у кримінальній справі № 459/692/26, з якого також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім цього, згідно довідки виданої Гімназією № 4 Шептицької міської ради № 27 від 14.07.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 з 2013 року по 2022 рік навчався у Гімназії № 4 Шептицької міської ради та проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачка ОСОБА_1 , яку допитано в якості свідка вказала, що її дочка попросила прописати її сина ОСОБА_3 , оскільки вона була прописаною та не могла оформити на дитину допомогу. Відповідач увесь час проживав в АДРЕСА_2 , а з нею ніколи не проживав. Батьки відповідача померли, а опікувалась ним його баба по батьковій стороні, тому він з нею проживав. Також зазначила, що за відповідача нею сплачуються усі комунальні послуги.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала на те, що її племінник ОСОБА_3 прописаний за спільною адресою, однак з ними він ніколи не проживав. ОСОБА_3 це син її сестри, яка проживала разом із чоловіком по АДРЕСА_3 . Її сестра померла у 2013 році, а син й надалі проживав з бабою за адресою по АДРЕСА_3 та навчався у 4 школі. Відповідач жодних платежів за комунальні послуги не здійснював.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються з приписами частини четвертої статті 9 ЖК України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якими ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Як передбачено частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із положень статті 89 ЦПК України слідує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Однією з гарантій реалізації права фізичної особи на житло є законодавче закріплення недоторканості та неможливості протиправного позбавлення житла. Фізична особа може бути позбавлена займаного жилого приміщення або обмежена у праві користування лише на підставі чинного закону і за рішенням суду.

Житлове приміщення використовується власником або наймачем лише для власного проживання та проживання членів сім`ї, до яких належать як близькі родичі, так і інші особи, якщо вони постійно проживають із власником і ведуть з ним спільне господарство.

Члени сім`ї мають рівні права з власником (наймачем) житла на користування житловим приміщенням, а припинення сімейних відносин між ними не позбавляє колишніх членів сім`ї права користування займаним приміщенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 серпня 2021 року у справі № 521/5887/17 зазначив, що аналіз норм статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

У постанові від 18 травня 2022 року у справі №755/18665/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.

Фактичні обставин справи та наявні докази, зокрема покази свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 свідчать про те, що відповідач понад встановлені законом строки відсутній у житлі, де зареєстрований, фактично не проживав та не проживає, тому втратив право користування останнім.

Суд вважає доведеним факт, що тривала відсутність відповідача зі збереженням реєстрації у цій квартирі призвела до порушення прав та інтересів позивача, яка змушена нести додаткові витрати на утримання майна та оплату комунальних послуг.

За таких обставин та міркувань суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ), за участі третьої особи Комунального підприємства «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради (ЄДРПОУ 31616100, Львівська обл., м. Шептицький, вул. Шевська, 1-А) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , у зв`язку з вибуттям на постійне місце проживання в інше жиле приміщення в м. Шептицькому Львівської обл.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2026 р.

Суддя: Н. Я. Отчак