Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №453/1391/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1391/26

№ провадження 1-кп/453/203/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року

Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1 ;

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ;

за участі прокурора – ОСОБА_3 ;

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12026141300000152 від 09 липня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Труханів Сколівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, розлученого, пенсіонера, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, не депутата, не адвоката, не нотаріуса,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 68 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Постановою Сколівського районного суду від 28 травня 2026 року (у справі №453/562/26) ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП й накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Незважаючи на рішення Сколівського районного суду (у справі №453/562/26), яке набрало законної сили 09 червня 2026 року, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим зі змістом вказаного судового рішення, згідно з яким його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ст. 68 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи раніше притягнутим до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, продовжував керувати транспортним засобом, чим не виконав постанову Сколівського районного суду (у справі №453/562/26).

Так, 08 липня 2026 року, близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, згідно з рішенням Сколівського районного суду Львівської області (у справі №453/562/26), рухаючись по вул. Шевченка у с-ще Верхнє Синьовидне, Стрийського району, Львівської області умисно, керував транспортним засобом, а саме: автомобілем марки ВАЗ-2115, державний номерний знак НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками СРПП ВнП №3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області, тим самим не виконавши постанову Сколівського районного суду у справі №453/562/26.

Таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши викладені в обвинуваченні обставини.

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого порядку дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, оцінивши встановлені по справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно невиконав постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, сімейний та майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги вищенаведене, з урахуванням обставин інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який є пенсіонером, має постійне місце проживання, розлучений, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, до того ж в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, при цьому, також, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, надаючи оцінку зазначеним обставинам в їх сукупності, з урахуванням майнового стану винного, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе із застосуванням покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, з урахуванням положень ст. 53 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, відповідно до положень ст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Цивільний позов не заявлений.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Речовий доказ: оптичний диск із відеозаписами з нагрудних камер наряду СРПП ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ-2115, р.н. НОМЕР_1 сірого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_5 , та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - повернути власнику.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1