Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №451/1366/26 — Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/1366/26

Провадження № 2/451/806/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

07 жовтня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Стислий виклад позиції сторін

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (позивач) – М. Усенко, подано на розгляд суду позов до ОСОБА_1 (відповідачки), у якому просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 92244129 від 09.02.2025, в сумі: 40598,88 грн, на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335), сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 09.02.2025 між Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 92244129, згідно з умовами якого відповідач отримав 8600,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на узгоджену суму, але відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс».Заборгованості відповідача становить 40598,88 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 8600,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить – 26408,88 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1290,00 грн, прострочена заборгованість за штрафами становить – 4300,00 грн. Зазначають, що відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 2693/24293283 від 22.05.2026, однак вказана вимога не виконана.

Сторони участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про розгляд справи без його участі не подавав, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заяви та клопотання, подані учасниками справи

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує(а.с.13).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 24.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін(а.с.8).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 26.08.2026 розгляд справи відкладено на 07.10.2026 (а.с.16).

Судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №451/1366/26 відповідачку ОСОБА_1 (а.с.19).

Зважаючи на вимоги статті 280 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 07.10.2026 проведено заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позиція суду

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить таких висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

09 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та Г. Турянською укладено договір про споживчий кредит №92244129, згідно з умовами якого відповідач отримав 8600,00 грн, строком на 360 днів (п. 1.2-п.1.3 договору). Згідно з п.1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.4 вказаного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умовами дотримання Графіку платежів): 04.02.2026.

Разом з договором про споживчий кредит №92244129 від 09.02.2025 сторони погодили графік платежів за договором, відповідно до якого сума кредиту – 8600,00 грн, проценти за користування кредитом 29050,79 грн, комісія у сумі 1 290,00, а всього 38 940,79 грн.

У паспорті споживчого кредиту, який надано Позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти.

Відповідач підписав кредитний договір, графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором gUvFac4C 09.02.2025, що підтверджується довідкою про ідентифікацію від 28 травня 2026 року.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу коштів, довідки ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» Г. Турянській 09.02.2025 перераховано на карту клієнта №4149499092412715 кошти у сумі 8600,00 грн.

Кредитодавець відповідно до умов Кредитного договору направив позичальнику вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору №92244129 від 09.02.2025 щодо сплати заборгованості.

Згідно із розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 92244129 від 09.02.2025 Г. Турянській нараховано заборгованість: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 8600,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1290,00 грн, прострочена заборгованість за штрафами становить – 4300,00 грн.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (Г. Турянською) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Нормою пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 09.02.2025 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та Г. Турянською укладено кредитний договір № 92244129 в електронній формі, згідно з яким товариство надало позичальниці кредит у сумі 8600,00 грн.

Г. Турянській за Кредитним договором нарахована заборгованість в сумі 40598,88 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 8600,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить – 26408,88 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1290,00 грн, прострочена заборгованість за штрафами – 4300,00 грн.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову

Надавши оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Із копії наявного у матеріалах справи Кредитного договору вбачається, що ОСОБА_2 , як позичальник за цим договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, надавши йому персональні дані, а саме: ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, місця проживання, номерів телефонів, електронної пошти та банківського рахунку, необхідні для укладення Кредитного договору та формування одноразового ідентифікатора.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету зазначений Кредитний договір не був би укладений.

З огляду на викладене, суд доходить переконання, що Кредитний договір укладений в електронній формі саме з Г. Турянською шляхом підписання останнім за допомогою одноразового ідентифікатора, який був наданий йому кредитодавцем саме з цією метою.

Факт одержання коштів Г. Турянською підтверджується інформацією, яка свідчить про перерахування їй грошових коштів на банківську картку, зазначену нею саме з цією метою.

Окрім іншого, суд звертає увагу на те, що перерахування коштів узгоджується з вищенаведеними встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що кошти перераховані в день (дату) укладення згаданого Кредитного договору і розмір перерахованих коштів відповідає сумі коштів, зазначених у цьому кредитному договорі.

Наведені обставини та досліджені судом письмові докази дозволяють дійти обґрунтованого висновку, що відповідач, уклавши Кредитний договір і отримавши кредитні кошти у обумовленому розмірі, взяті на себе зобов`язання за цим Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем як новим кредитором.

Підстав вважати, що сума заборгованості в частині тіла кредиту та процентів суперечить умовам Кредитного договору та розрахована неправильно, суд не вбачає, оскільки така узгоджується з умовами Кредитного договору.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у загальну суму заборгованості при розрахунку включено суму штрафу у розмірі 4300,00 грн.

З огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Г. Турянська, як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця штрафу (неустойки, пені) за прострочення ним виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан. Зазначена норма є чинною і підлягає застосуванню до спірних правовідносини.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 4300,00 грн, суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у сумі 36 298,88 грн.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачки на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуте судом за її заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).

Розподіл між сторонами судових витрат

Судовий збір

При зверненні до суду з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Тайгер-Фінанс» сплатило судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 380,45 грн (36 298,88 х 100% : 40598,88 = 89,41%; 2 662,40 : 100% х 89,41% = 2 380,45).

Витрат на професійну правничу допомогу

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідачки, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги № 0207 від 02.07.2025, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок оплати послуг адвокатського бюро, актом № 2695 від 28.05.2026 та детальним описом наданих послуг до Акту, який містить інформацію про перелік наданих правових послуг, їхню тривалість та вартість.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, - не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Суд зауважує, що дана справа не є складною за характером спірних правовідносин та обсягом доказів, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором та не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Позовна заява у справі є типовою, ґрунтується на стандартних розрахунках заборгованості та письмових доказах, а правова позиція у подібній категорії спорів є сталою та не вимагала значного аналізу судової практики чи законодавства.

Крім того, частина зазначених послуг фактично охоплюється одна одною та є складовими підготовки позовної заяви, зокрема консультація клієнта, погодження правової позиції та ознайомлення з матеріалами справи. Подання позовної заяви до суду також не потребувало значних затрат часу та зусиль, оскільки здійснювалося у стандартний спосіб засобами системи «Електронний суд».

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 4 000,00 грн, яка в силу положень частини 2 статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області, ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, 79018, ЄДРПОУ 43561909, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 92244129 від 09.02.2025 в розмірі 36 298 (тридцять шість тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» судовий збір в розмірі 2 380 (дві тисячі триста вісімдесят) гривень 45 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього 6 380 (шість тисяч триста вісімдесят) гривень 45 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо продовж строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька