Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №450/4197/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4197/26 Провадження № 3/450/2093/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 29.07.2026 року о 22 год. 55 хв. в с. Миклашів, вул. Центральна, керувала автомобілем марки MITSUBISHI з. н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість покриву шкіри. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовилась, правопорушення вчинено повторно двічі протягом року.

Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила. Клопотань до суду не скеровувала.

При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статтею 130 КУпАП.

Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .

Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, її вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732415 від 29.07.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732410 від 29.07.2026 року; постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7636290 від 29.07.2026 року; актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29.07.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.07.2026 року; рапортами від 29.07.2026 року; витягами з «Адмінпрактики» щодо ОСОБА_1 від 30.07.2026 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.01.2026 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.03.2026 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.04.2026 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.03.2026 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.04.2026 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.03.2026 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.03.2026 року; постановою Жовківського районного суду Львівської області від 15.04.2026 року; довідкою старшого інспектора САП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Вікторії Чухай від 04.08.2026 року, відповіддю адміністратора Ігоря Лишковича ТСЦ МВС № 4649 від 04.08.2026 року; відеозаписами.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

У відповідності до абзацу 4 п. 28 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року (із змінами і доповненнями від 19.12.2008 року №18) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732415 від 29.07.2026 року, в графі належність транспортного засобу MITSUBISHI з. н.з. НОМЕР_1 , не вказано власника.

Також із письмової відповідді адміністратора Ігоря Лишковича ТСЦ МВС № 4649 від 04.08.2026 року встановлено, що станом на 04.08.2026 року за гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки: АДРЕСА_1 зареєстровано транспортний засіб марки HYUNDAI MATRIX, 2006 року випуску, колір-синій, д.н.з. НОМЕР_2 .

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушниці, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, керуючи автомобілем, який їй не належить, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665, 60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. І. Мельничук