Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №447/3368/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/1064/26

Справа №447/3368/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працевлаштованого водієм, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 КУпАП,

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисник Дахновський В.Т.,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №768000 від 10.09.2026, 28.08.2026 о 08:45 год. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 597 км + 700 м водій ОСОБА_1 , керуючи сідельним тягачем марки «MERCEDES-BENZ 1844», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «SCHMITZ SKI 24-7 SL 06-7.2», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи учасником ДТП, залишив місце події, не повідомивши органи чи підрозділи поліції, чим порушив п. 2.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що він на трубу, яка потрапила в автомобіль, який рухався на зустрічній смузі не наїздив, траса була чиста і суха. Через дві години йому його начальник повідомив, що він, будучи водієм вантажного автомобіля, вчинив дорожньо-транспортну пригод і втік з місця злочину. Вину свою не визнав, із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення не згідний.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив, що він 28.08.2026 керував автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_3 . У нього був увімкнений відеореєстратор. На зустрічній смузі рухався вантажний автомобіль (фура), з фури в його автомобіль вилетіла труба, яка врізалася в транспортний засіб під його керуванням і потрапила зі сторони водія, пробивши лобове скло.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Дахновський В.Т. вказав, що відсутня вина його підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки у його довірителя не було умислу на вчинення адміністративного правопрорушення та ним не було порушено Правил дорожнього руху.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 279 КУпАП, обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Таким чином, усі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доведені сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суддею були досліджені фотоматеріали та відеозапис події, що сталася 28.08.2026, які було долучено на диску до матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, які надійшли у конверті разом із матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.

Відеозаписом, дослідженим у судовому засіданні, підтверджується те, що після проїзду транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ 1844», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, в автомобіль під керуванням ОСОБА_3 прилетіла труба, яка пробила вітрове скло та потрапила до панелі приладів, а вантажний транспортний засіб проїхав далі, не зменшивши швидкість.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Тобто, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.

Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах справи та наданих у судовому засіданні, умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у такого був відсутній.

ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, спрямованих на приховування події, оскільки, відповідно до матеріалів відеофіксації навіть не помітив події.

За таких обставин, суддя приходить висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому адміністративного правопорушення.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діянні особи всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

На підставі вищенаведеного, приходжу до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаним належним доказом по даній справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом вини особи, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви у суду.

Відеозапис, долучений до матеріалів справи не доводить вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» від 21.07.2011 (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

До матеріалів справи не було додано інших допустимих, належних та достовірних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували б порушення п. 2.1 ПДР України ОСОБА_1 та, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, приходжу до висновку про доцільність закриття провадження у даній справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Головатий А. П.