Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №442/7148/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7148/26

Провадження №2/442/2843/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання онуки ОСОБА_3 у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту пред`явлення цієї заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дочка Позивачки ОСОБА_4 . У шлюбі з ОСОБА_2 у ОСОБА_4 народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (онука Позивачки). Після смерті ОСОБА_4 онука Позивачки ОСОБА_3 з травня 2025 року проживає разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 та дідусем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 вересня 2026 року у справі №442/6303/26 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. У відповідній Постанові встановлено ОСОБА_2 за адресою проживання: АДРЕСА_2 , у період часу з травня 2025 року, будучи батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухилився від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини, а саме: не бере участі у вихованні та забезпеченні, не цікавиться її життям та не забезпечує належного матеріального утримання. Неповнолітня ОСОБА_2 проживає разом з бабусею ОСОБА_1 .

Вказує, що Відповідач є працездатною особою, останнім місцем роботи якого було ТзОВ "Леоні Ваерінг Системс УА Гмбх" де він отримував регулярний високий дохід.

Стислий виклад позиції (заперечень) відповідача.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Інші процесуальні дії у справі.

З урахуванням положень ст.187 ЦПК України, 12.09.2026 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача зроблено відповідний запит за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та отримано відповідь №3308526 від 12.09.2026 про те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.09.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 07.02.2009 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану міста Дрогобича Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, про що зроблено актовий запис №51. Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєне прізвище " ОСОБА_4 ". Дане стверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , донька Позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_6 померла, актовий запис №347.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.11.2023 у справі №442/7713/26 встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Актом обстеження умов проживання, складеним відділом-службою у справах дітей Дрогобицької міської ради від 12.08.2026 підтверджується, що з травня 2025 року ОСОБА_3 проживає разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 та дідусем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, закріпленим у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

У частині третій статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків або інших законних представників дитини є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти (постанова Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі №188/1029/19).

З своєю суттю аліменти – це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №711/8561/16-ц, від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц, від 14 серпня 2024 року у справі №760/4661/20).

За правилами статті 258 СК України баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Отже, чинним законодавством передбачено право баби та діда на процесуальне представництво онука (онучки) на підставі самого факту близького кровного споріднення, без необхідності встановлення опіки, піклування чи призначення їх опікуном або піклувальником.

Таким чином, баба, з якою проживає онук (онучка), має право на подання в інтересах дитини позову до її батьків про стягнення аліментів без призначення опікуном дитини.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі № 445/637/16-ц та у постанові Верховного Суду від 04.02.2026 у справі №212/1496/24.

Згідно з частинами першою – третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Верховний Суд неодноразово зауважував, що у правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання слід вирішувати в контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що неповнолітня проживає з бабусею та дідусем, бабуся має право на стягнення аліментів на утримання онуки. З урахуванням матеріального становища позивачки, яка надає матеріальну допомогу дитині, однак самостійно не може повноцінно утримувати її, оскільки несе інші витрати пов`язані з її фізичним, духовним та моральним розвитком, вік та матеріальний стан відповідача, суд вважає, що з відповідача слід стягувати на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264, 280-281 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від доходу щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 11.09.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331,20 гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Павлів З.С.