Суд: Городоцький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №441/1705/26
Суддя: Малахова-Онуфер А. М.
441/1705/26 2/441/1261/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
/заочне/
02.10.2026 м. Городок
Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.
за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
представник Усенко М.І. в інтересах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», 21.07.2026 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 22 193 грн. 47 коп. боргу за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98114402000 від 10.09.2021 (далі – договір). Позов обґрунтовує тим, що 10.09.2021 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладено договір № 98114402000, згідно умов якого останньому надано кредит у розмірі 19 722 грн. 10 коп. для придбання товарів, шляхом здійснення АТ «Укрсиббанк» оплати платіжних документів отримувача з позичкового рахунку позичальника, строком на 24 місяці, зі сплатою процентів у розмірі 0, 00001 % , в порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за таким належним чином не виконував, через що у нього перед АТ «Укрсиббанк» виникла заборгованість, яка станом на 23.01.2023 склала 22 193 грн. 47 коп., що 23.01.2023 між АТ «Укрсиббанк» та позивачем укладено договір факторингу № 235, згідно умов якого право грошової вимоги за договором № 98114402000 від 10.09.2021 перейшло до позивача, сума заборгованості на дату формування позову складає 22 193 грн. 47 коп., з яких 18 051 грн. 85 коп. заборгованість за тілом кредиту та 4 141 грн. 62 коп. заборгованість за комісією. Просив стягнути заборгованість за означеним договором, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Ухвалою судді від 24.07.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. у клопотанні від 25.09.2026 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав, тому згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив у клопотанні від 25.09.2026 представник позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Із змісту заяви від 21.07.2026, із копії договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98114402000 від 10.09.2021, анкети-заяви на надання кредиту від 10.09.2021, паспорта споживчого кредиту, рахунку-фактури № ФЛЗФТ-0936-6753025 від 10.09.2021, видаткової накладної від 10.09.2021, виписки за кредитним договором, інших матеріалів справи убачається, що 10.09.2021 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 19 722 грн. 10 коп. для придбання товарів, шляхом здійснення АТ «Укрсиббанк» оплати платіжних документів отримувача з позичкового рахунку позичальника, строком на 24 місяці, зі сплатою процентів у розмірі 0, 00001 %. Позичальник зобов`язався повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів відповідно до графіку платежів (Додаток № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен був повернутий не пізніше 10.09.2023. Розмір ануїтентного платежу становить 822 грн з моменту укладення договору до 11.07.2022. З 12.07.2022 розмір ануїтентного платежу становить 1 414 грн.
Копією рахунку-фактури №№ ФЛЗФТ-0936-6753025 від 10.09.2021 та листа від 10.09.2021 підтверджується придбання відповідачем товарів у ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» на суму 22 707 грн. 10 коп.
Отже, банк виконав свої зобов`язання за договором № 98114402000 від 10.09.2021, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 19 722 грн. 10 коп., строки та на умовах, передбачених кредитним договором.
ОСОБА_1 на 23.01.2023 не повернув кредит і не сплатив платежі передбачені договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка склала 22 193 грн. 47 коп.
23.01.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», укладено договір факторингу № 235, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками АТ «Укрсиббанк», в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98114402000 від 10.09.2021.
Відповідно до платіжної інструкції № 69860 від 23.01.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило плату на користь АТ «Укрсиббанк» у розмірі 1 607 658 грн. 80 коп., призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 235 від 23.01.2023.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 235, АТ «Укрсиббанк» відступило позивачу право вимоги до боржника ОСОБА_1 , сума заборгованості останнього за договором № 98114402000 від 10.09.2021 склала 22 193 грн. 47 коп.
Як убачається із змісту позову, інших матеріалів справи, заборгованість за договором № 98114402000 від 10.09.2021, ОСОБА_1 не погашена, залишок заборгованості на 10.07.2026 (дату формування позову) яку просить позивач стягнути складає 22 193 грн. 47 коп., з яких 18 051 грн. 85 коп. заборгованість за тілом кредиту та 4 141 грн. 62 коп. заборгованість за комісією.
Товариство зверталося до відповідача ОСОБА_1 з досудовою вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується копією листа від 10.07.2026, між тим відповідач в добровільному порядку таку заборгованість на 02.10.2026 не погасив.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Ураховуючи вищенаведене, а саме те, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 10.09.2021 з АТ «Укрсиббанк» договору допустив заборгованість перед Кредитором, що позивач набув право вимоги до відповідача за означеним договором на законних підставах, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 18 051 грн. 85 коп. заборгованості за договором № 98114402000 від 10.09.2021 (тіло кредиту).
Підстав для стягнення з відповідача комісії в розмірі 4 141 грн. 62 коп., суд не убачає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
За ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Відтак, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із змісту позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-капітал» та розрахунку заборгованості убачається, що представник ОСОБА_2 просить про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, однак не зазначає, за яким саме видом комісії утворилася заявлена до стягнення заборгованість.
Разом із тим, умовами кредитного договору передбачено декілька видів комісій, зокрема комісії, що відрізняються за підставами їх нарахування, порядком та розміром. Водночас у розрахунку заборгованості позивачем зазначено лише загальне найменування платежу — «комісія», без конкретизації її виду, періоду нарахування, розміру та покликання на положення кредитного договору.
Таким чином, на підставі поданих позивачем доказів суд позбавлений можливості встановити, за яким саме видом комісії, передбаченим кредитним договором, виникла заявлена до стягнення заборгованість та якими саме обставинами і розрахунками вона обґрунтовується.
При цьому, суд не вправі самостійно визначати замість позивача зміст заявленої позовної вимоги, обирати конкретний вид комісії та встановлювати відповідну підставу її стягнення, оскільки це призведе до виходу за межі заявлених позовних вимог та порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, оскільки позивачем не надано належного та достатнього обґрунтування заявленої до стягнення суми заборгованості за комісією, не конкретизовано вид комісії, період її нарахування та правову підставу її стягнення, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог у цій частині.
Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_3 на користь позивача 2 165 грн. 56 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник позивача Усенко М.І. у заяві від 21.07.2026 просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 укладеного між АБ «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», адвоката Усенко М.І., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.08.2012 уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у справі про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .
Згідно акта № 1367 наданих послуг від 10.07.2026 та детального опису до нього, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідача, складається з усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції з клієнтом та складення позовної заяви для направлення до суду.
Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, врахувавши виконану адвокатом роботу (надані адвокатом послуги, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (надання послуг)), виходячи з конкретних обставин справи, її складності, зокрема того, що означена справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у такій не потребувала значного часу з урахуванням наявності сформованої правової позиції, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (8 000 грн.) є неспівмірним із ціною позову, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а справедливим і розумним буде стягнення з відповідача в користь позивача 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 610, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 в м. Львів, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) 18 051 грн. 85 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98114402000 від 10.09.2021 (тіло кредиту), 2 165 грн. 56 коп. судового збору та 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 22 217 грн. 41 коп.
У задоволенні решти вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
С у д д я А.М.Малахова-Онуфер
Оригінал: reyestr.court.gov.ua