Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №461/6975/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6975/26

Провадження № 2-а/461/168/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Кремінець К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №01198749 від 31.08.2026 (до повідомлення серії ЛВ № 01198749 від 31.08.2026 14:55) інспектора з паркування, управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Греви Петра Григоровича про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він 31.08.2026 о 13:40 користуючись власним авто Hyuindai Kona із номерним знаком НОМЕР_2 , здійснив користування платним паркувальним майданчиком В2025 по вул. Пекарська у м. Львові. Після паркування авто ним було двічі здійснено оплату за користування майданчиком у розмірі 140 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Разом з тим, вказує, що кошти, сплачені відповідно до квитанцій, зразу повернулися назад на його банківський рахунок, оскільки у додатку «Приват24», який він використовував для здійснення операції, висвітлилося сповіщення: «Помилка операції. Ведуться регламентні роботи з оновлення паркувальної платформи». Зрозумівши, що система не працює, він спробував здійснити оплату за паркування через інші доступні платіжні платформи, але вони теж не працювали о 13:40, в тому числі фізичний паркомат, який приймає готівку, теж не функціонував. Позивач зазначає, що спішив на роботу, зокрема на телевізійний ефір, адже працює журналістом на ТРК «Перший Західний» та 24 Каналі, у зв`язку з чим не мав можливості перепаркувати авто на інший майданчик, а всі місця для безкоштовного паркування були зайняті у час пік. Внаслідок чого він був змушений покинути паркувальний майданчик та вирушити на робоче місце якнайшвидше, розуміючи те, що відповідач, ймовірно, знав про регламентні роботи та попередив своїх інспекторів про необхідність утриматись від накладення штрафів на визначених паркувальних ділянках де не функціонували засоби оплати за послугу. Разом з тим, всепереч об`єктивній перешкоді для оплати послуги та відсутності його вини й винного умислу, інспектори таки притягнули позивача до адміністративної відповідальності всупереч принципам законності та пропорційності. Відтак, відносно ОСОБА_3 було винесено постанову серії ЛВ № 01198749 за ч.1 ст.152-1 КУпАП, п.15 Правил дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700 гривень о 14:55 того ж дня. Позивач, вважає дану постанову протиправною, адже відсутній склад адміністративного правопорушення, зокрема його вина у даному порушенні відсутня, відтак така підлягає скасуванню. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.09.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Окрім цього, ухвалою суду витребувано в Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ЄДРПОУ 14360570) інформацію, відомості: Чи проводилися регламентні роботи з оновлення паркувальної платформи у сервісі оплати послуг за паркування у додатку «Приват24» у м.Львові (зона В2, Львів, вул. Пекарська (від вул. І.Франка до вул. Римлянина) у період з 13:40 до 14:00 31.08.2026? Чи були транзакції за оплату паркування №Р24А6356453213D7705 та №Р24А6356463779D6173 успішними?

Витребувано в Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 44448833) інформацію, відомості: Якою була кількість успішних та неуспішних транзакцій за оплату послуг паркувального майданчику (зона В2, Львів, вул. Пекарська (від вул. І.Франка до вул. Римлянина) у період з 13:40 до 14:00 31.08.2026?

16.09.2026 представник Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакова Т.М. через систему «Електронний суд» подала заяву про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви покликається на те, що на момент звернення позивача до суду, винесення ухвали про відкриття провадження у справі №461/6975/26 та станом на 16.09.2026 постанова про накладення адміністративного стягнення не винесена, оскільки відповідальну особу не встановлено. Крім того, виходячи із документів долучених позивачем до позовної заяви, ним оскаржується повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ 01198749, незважаючи на те, що в тексті позову воно іменується як постанова про накладення адміністративного стягнення, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, так як публічно-правовий спір відсутній, більше того, юридичний спір між Департаментом та позивачем відсутній як такий та позовна заява подана передчасно.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.09.2026 відкладено розгляд справи для надання можливості позивачу висловити свою думку з приводу клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

21.09.2026 позивач ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання (заяву), в яких просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження від 16.09.2026 у справі №461/6975/26. В обгрунтування заперечень зазначає, що він у позові чітко вказує, що оскаржує не повідомлення про притягнення його до адміністративної відповідальності, а постанову про накладення адміністративного стягнення (до повідомлення серії ЛВ №01198749 від 31.08.2026 14:55). Позивач вважає, що відсутність копії постанови про накладення адміністративного стягнення у матеріалах справи не свідчить про відсутність самого спору із відповідачем. Наявність спору підтверджується доданим повідомленням серії ЛВ № 01198749 від 31.08.2026 14:55.

Також, 21.09.2026 позивач ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав клопотання про витребування доказів, в якому просить повторно витребувати в Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ЄДРПОУ 14360570, електронна пошта : cancelyaria@privatbank.ua) інформацію, відомості: Чи проводилися регламентні роботи з оновлення паркувальної платформи у сервісі оплати послуг за паркування у додатку «Приват24» у м.Львові (зона В2, Львів, вул. Пекарська (від вул. І.Франка до вул. Римлянина) у період з 13:40 до 14:00 31.08.2026? Чи були транзакції за оплату паркування №Р24А6356453213D7705 та №Р24А6356463779D6173 успішними? Повторно витребувати в Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 44448833) інформацію, відомості: Якою була кількість успішних та неуспішних транзакцій за оплату послуг паркувального майданчику (зона В2, Львів, вул. Пекарська (від вул. І.Франка до вул. Римлянина) у період з 13:40 до 14:00 31.08.2026? Скерувати ухвалу про витребування доказів на офіційні електронні адреси відповідача (dep.mobility@lvivcity.gov.ua) та АТ КБ «ПриватБанк» (cancelyaria@privatbank.ua). Клопотання мотивує, тим що попередня ухвала суду про витребування доказів не була виконана, існує необхідність у повторному витребуванні зазначених доказів та вирішенні питання щодо процесуальних наслідків їх ненадання.

Крім того, 21.09.2026 позивач ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав клопотання про витребування доказів, в якому просить поновити строк на подання даного клопотання, витребувати від Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 44448833), належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення (до повідомлення серії ЛВ № 01198749 від 31.08.2026 14:55) інспектора з паркування, управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Греви Петра Григоровича про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Клопотання мотивує тим, що у даній справі доказом, який має значення для розгляду справи, є постанова про накладення відносно нього адміністративного стягнення (до повідомлення серії ЛВ №01198749 від 31.08.2026 14:55). Проте, на момент подання позовної заяви позивач об`єктивно не мав у своєму розпорядженні копії постанови про накладення щодо нього адміністративного стягнення, оскільки така йому не вручалася та не надсилалася. З урахуванням викладеного вважає, що пропуск строку подання клопотання про витребування доказу обумовлений обставинами, які не залежали від нього, а тому наявні передбачені частиною першою статті 81 КАС України підстави для прийняття та розгляду цього клопотання судом.

22.09.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист, в якому повідомляє про надсилання документів на електронну адресу не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання судового рішення. На сьогодні у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС/ «Електронний кабінет» ЄСІТС зазначена електронна скринька Банку - sud@privatbank.ua.

24.09.2026 представник Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакова Т.М., через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, відповідно до яких зазначає, що постанова інспектора з паркування, яку просить витребувати позивач, фізично не існує, оскільки вона не виносилась. Відтак, оскільки постанову ще не винесено, то підстав для розгляду позовних вимог та витребування позивачем будь-яких доказів відсутні. Крім того, вважає, що суд не може розглядати законність документа, якого ще немає. Юридичний спір між Департаментом та позивачем відсутній як такий та позовна заява подана передчасно. Також до додаткових пояснень представником на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2026 долучено лист ЛКП «Львівавтодор», в якому повідомлено, що за результатами перевірки даних автоматизованої системи контролю оплати паркування, 31.08.2026 за вказаний період (з 13:40 до 14:00) транзакцій з оплати послуг паркування не зафіксовано.

29.09.2026 позивач ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали про відкриття провадження у справі в частині витребування доказів та у зв`язку з ненаданням відповідачем копії постанови, яка оскаржується.

Крім того, 29.09.2026 позивач ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі, відповідно до яких вказує, що станом на 29.09.2026 відповідач блокує складання відповідної постанови та не надає її для того, аби обмежити його право на справедливий суд та позбавити його судового захисту, оскільки на офіційні звернення не відповідає, вимоги суду щодо витребування доказів не виконує. Відтак, просить задоволити клопотання про витребування доказів, у зв`язку з тим, що відповідач добровільно не надає відповідної постанови, яка оскаржується.

Також, 29.09.2026 позивач ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просить застосувати відносно відповідача (Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 44448833) захід процесуального примусу у вигляді штрафу, у зв`язку з невиконанням вимог суду щодо витребування доказів відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі №461/6975/26 від 07.09.2026. Мотивує своє клопотання тим, що відповідач не виконав вимоги ухвали про відкриття провадження у справі в частині витребування доказів, не надав суду відповідні докази, не повідомив суд про неможливість подання витребуваних доказів та не зазначив причин, які перешкоджають виконанню ухвали суду.

Учасники справи про судове засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, у тому числі клопотання про повторне витребування інформації в АТ КБ «ПриватБанк» та Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, клопотання про витребування копії постанови про накладення адміністративного стягнення, а також клопотання про застосування до відповідача заходу процесуального примусу, у зв`язку з невиконанням ухвали суду про витребування доказів, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною другою статті 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати , а також підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

Отже, витребування доказів є процесуальним способом отримання судом конкретних відомостей, які існують у розпорядженні відповідної особи та мають значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у конкретній справі. При цьому, суд не вправі витребовувати докази лише з метою з`ясування можливості існування певного документа або формування доказової бази на майбутнє, якщо його існування не підтверджено належними доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №01198749 від 31.08.2026 (до повідомлення серії ЛВ №01198749 від 31.08.2026 14:55), зазначаючи, що така винесена інспектором з паркування Гревою П.Г. відносно нього за ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Разом з тим, представником відповідача суду повідомлено, що станом на момент розгляду справи, зазначена постанова про накладення адміністративного стягнення не виносилася, а особу, відповідальну за вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено.

Зазначене, також узгоджується із самим змістом повідомлення серії ЛВ №01198749 від 31.08.2026, у якому зазначено, що воно складене щодо власника (належного користувача) транспортного засобу.

Таким чином, наявні у справі матеріали не підтверджують факту існування документа, який позивач просить витребувати як постанову про накладення адміністративного стягнення.

При цьому, саме по собі зазначення позивачем у позовній заяві про те, що ним оскаржується постанова про накладення адміністративного стягнення «до повідомлення серії ЛВ №01198749 від 31.08.2026 14:55», не є доказом винесення такої постанови та не може підміняти відповідний процесуальний документ.

Надані позивачем матеріали, зокрема повідомлення серії ЛВ №01198749 від 31.08.2026, свідчать лише про оформлення такого повідомлення, однак самі по собі не підтверджують винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, яка є самостійним процесуальним документом та предметом оскарження у заявленому позові.

За таких обставин, клопотання позивача про витребування належним чином засвідченої копії постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягає, оскільки витребування документа, який за повідомленням сторони відповідача не виносився, є об`єктивно неможливим.

При цьому, суд звертає увагу, що витребування доказів передбачає існування конкретного доказу, як об`єкта, який може бути наданий на вимогу суду. Процесуальні повноваження суду щодо витребування доказів не включають повноважень зобов`язувати суб`єкта владних повноважень створити документ, який ним не приймався, або оформити постанову про накладення адміністративного стягнення лише на підставі вимоги особи, яка вважає, що така постанова повинна була бути винесена.

Відтак, доводи позивача про те, що відповідач нібито «блокує» складання постанови та не надає її з метою позбавлення позивача права на судовий захист, не можуть бути покладені в основу задоволення клопотання про витребування документа, факт існування якого не встановлено.

Не підлягає задоволенню і клопотання позивача про повторне витребування інформації в АТ КБ «ПриватБанк» та Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради щодо успішності та неуспішності транзакцій за оплату паркування та проведення регламентних робіт у період з 13:40 до 14:00 31.08.2026.

Суд враховує, що відповідна інформація вже була витребувана ухвалою суду від 07.09.2026, та така відповідачем надана разом з додатковими поясненнями. Позивач, звертаючись із повторним клопотанням, фактично просить повторити раніше вчинену судом процесуальну дію, не зазначивши обставин, які б свідчили про зміну предмета доказування або виникнення нової необхідності у повторному витребуванні тих самих відомостей.

Лист АТ КБ «ПриватБанк» від 22.09.2026 не містить відмови у виконанні ухвали суду по суті та не свідчить про неможливість банку отримати відповідний процесуальний документ. У такому банк повідомляє про електронну адресу, зазначену в підсистемі «Електронний суд»/ «Електронний кабінет» ЄСІТС, та порядок належного направлення судових документів. Відтак, такий лист не свідчить про наявність у суду підстав повторно витребувати ті самі відомості.

Крім того, витребування інформації щодо успішності чи неуспішності транзакцій за оплату паркування та проведення регламентних робіт має значення для оцінки обставин можливого вчинення адміністративного правопорушення лише за наявності предмета судового розгляду, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеної щодо конкретної особи. Однак, в даній справі судом встановлено, що така постанова не виносилася.

Отже, зазначені відомості не можуть змінити встановленої судом обставини відсутності оскаржуваної постанови та самі по собі не створюють предмета судового розгляду, якого фактично не існує.

За таких обставин, витребування відомостей про кількість успішних та неуспішних транзакцій не можуть усунути відсутність доказу існування оскаржуваної постанови та не є необхідним для вирішення питання, порушеного у поданому позивачем клопотанні.

Суд також враховує, що відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Разом з тим, наведене положення не означає, що суд має обов`язок збирати докази за відсутності належно визначеного предмета спору або встановлювати обставини, з метою можливого майбутнього винесення постанови.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку має значення лише за наявності правових підстав для вчинення відповідної процесуальної дії. Оскільки підстав для витребування копії постанови, яка згідно з поясненнями представника відповідача, не виносилася, судом не встановлено, відсутні й підстави для поновлення строку з метою вчинення такої процесуальної дії.

Не підлягає задоволенню і клопотання позивача про застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 144 КАС України заходи процесуального примусу застосовуються судом у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених судом процесуальних обов`язків та припинення зловживань процесуальними правами.

Пунктом 3 частини першої статті 149 КАС передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

При цьому, застосування зазначеного заходу процесуального примусу можливе лише за умови встановлення факту невиконання особою конкретного процесуального обов`язку, покладеного на неї судом, без поважних причин.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виконано ухвалу про відкриття провадження у справі в частині витребування відомостей, інформації, яка була надана разом з додатковими поясненнями.

За таких обставин відсутні передбачені КАС України підстави вважати, що відповідач умисно або без поважних причин не виконав вимоги суду про надання доказу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про повторне витребування доказів та відкладення розгляду справи, у зв`язку з ненаданням таких, клопотання про витребування копії постанови про накладення адміністративного стягнення, та поновлення строку на подання такого, клопотання про застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу не відповідають фактичним обставинам справи та не містять належного обгрунтування необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Відтак, підстави для задоволення зазначених клопотань відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.08.2026 інспектором з паркування, управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Гревою Петром Григоровичем сформоване повідомлення ЛВ №01198749 про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до якого власник (належний користувач) транспортного засобу марки Hyundai Kona, д.н.з. НОМЕР_3 , 31.08.2026 о 14:55:31 порушив правила зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу В2025 по вул. Пекарська, у м.Львові, а саме неоплата паркування на платному паркувальному майданчику, чим порушив вимоги п.15 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.152-1 КУпАП /а.с.16-18/.

У даному повідомленні зазначено, що у відношенні власника (належного користувача) транспортного засобу буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700 грн. /а.с.16/.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною третьою статті 219 КУпАП встановлено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Згідно ч. 1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Отже, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності є проміжним документом, який інформує водія транспортного засобу про порушення ним Правил дорожнього руху, та виноситься поліцейським чи інспектором з паркування за особливих умов - в разі, якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині 1статті 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення.

Наявність вказаного повідомлення не означає наступного автоматичного та беззаперечного винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, при цьому, на момент складання такого повідомлення особа водія зі сторони поліцейського чи інспектора з паркування є невстановленою.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності ЛВ №01198749 від 31.08.2026 за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов`язків та не створює для нього права на захист. Повідомлення не є актом індивідуальної дії, оскільки не містить і не повинне містити інформації про особу, якої воно стосується. Таким чином, актом є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка в даному випадку не є предметом оскарження через її відсутність.

Окрім цього, із змісту приписів статей 14-2, 279-1 КУпАП слідує, що обов`язковою умовою розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), є встановлення конкретної особи, яка має нести відповідальність за вчинене правопорушення, і стосовно саме такої конкретної особи виноситься постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, а саме постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Таким чином, закон прямо визначає предметом судового оскарження саме постанову про накладення адміністративного стягнення.

При цьому, згадані норми не передбачають можливість оскарження до суду повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, яке передбачено статтею 279-1 КУпАП.

Разом з тим, посилання позивача на те, що він у позовній заяві називає оскаржуваний документ "постановою про накладення адміністративного стягнення (до повідомлення серії ЛВ № 01198749 від 31.08.2026)", не змінює його правової природи. При визначенні предмета спору суд виходить не лише з назви, наданого документа учасником справи, а насамперед із його змісту, порядку прийняття та юридичних наслідків.

Як слідує з оскаржуваного позивачем акту, останній не може бути застосований до позивача, оскільки не містить щодо нього будь-якої інформації.

До того ж, відповідно до п.6 ст.3 Закону України 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню є саме постанова органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, а не повідомлення.

Відповідно до п.19 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст.ст. 287-288 КУпАП оскаржено може бути виключно постанову по справі про адміністративне правопорушення, а не повідомлення.

Зазначене має принципове значення, оскільки суд у межах адміністративного судочинства не може скасувати або визнати протиправним рішення, яке фактично не приймалося.

Крім того, обставини, на які позивач посилається щодо здійснення ним спроб оплатити паркування, технічних несправностей платіжної системи, повернення коштів та наявності інших перешкод для оплати, можуть мати значення для оцінки законності постанови про накладення адміністративного стягнення у разі її винесення, однак не усувають встановленої судом обставини відсутності такої постанови як предмета судового оскарження у цій справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №815/3490/16 сформульовано правовий висновок про належність до компетенції адміністративних судів спорів фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Здійснення владних управлінських функцій має тягнути за собою виникнення правовідносин влади і підпорядкування, тобто суб`єкт владних повноважень повинен шляхом вчинення дій або бездіяльності, прийняття певних рішень владно керувати поведінкою позивача, впливати на його майнові та/або особисті немайнові права та обов`язки.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Враховуючи те, що позивачем оскаржується повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності ЛВ №01198749 від 31.08.2026, яке не є рішенням суб`єкту владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Окрім того, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакової Т. про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що відсутність у даній справі рішення суб`єкту владних повноважень, яке підлягає оскарженню є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 139 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 241, 244, 246, 268, 271, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, ЄДРПОУ 44448833, адреса: м. Львів, пл. Ринок, 1, електронна пошта: dep.mobility@lvivcity.gov.ua.

Суддя Зубачик Н.Б.