Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №461/7797/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7797/26

Провадження №3/461/2670/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., з участю представника Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцького Б.І., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Бабій І.М.,, розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 18.03.2022 року, виданий 4627,

за ч. 1 ст.483 Митного Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

07.07.2026 р. близько 13 год. 11 хв в зону митного контролю пункту пропуску "Шегині - Медика" митного поста "Мостиська" Львівської митниці смугою руху «зелений коридор» в напрямку «в`їзд в Україну» в`їхав автомобіль марки «PEUGEOT» модель «PARTNER» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , Vin-код НОМЕР_3 , під керуванням гр. України ОСОБА_1 .

У ході митного контролю автомобіля виникла підозра щодо наявності в згаданому транспортному засобі товарів, які переміщуються через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Транспортний засіб було направлено на рентгенографічне сканування.

Проведеним аналізом отриманого зображення встановлено наявність аномалії в даному транспортному засобі.

Автомобіль було скеровано зі смуги спрощеного митного контролю до боксу поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де під час огляду транспортного засобу було виявлено прихований від митного контролю товар, а саме: - Голки для інсулінових шприців-ручок 31G (0,25*5мм) BD Micro-Fine Plus в упаковках по 100 штук – 60 упаковок, 6000 штук; шприци інсулінові Embecta Micro-Fine 1 мл. 30 гр. 8 мм. Plus в упаковках по 100 штук – 33 упаковки, 3300 штук; пропалін «Vetoquinol» Propalin Syrop 40 mg в упакуваннях по 100 мл. – 96 штук.

Вказані вище предмети порушення митних правил переміщувались в спеціально виготовленому сховищі (тайнику) в конструктивних порожнинах під декоративною оббивкою задньої частини салону автомобіля, доступ до якого став можливий після демонтажу вказаної оббивки та металевих пластин, які прикривали доступ до сховищ.

Під час огляду автомобіля було використано технічні засоби митного контролю, а саме: ліхтарик, дзеркало, викрутки, ручний рентгенографічний сканер.

Про наявність зазначеного товару гр. ОСОБА_1 в процесі усного опитування не заявила.

Згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №3408-Е від 17.09.2026: заводську конструкцію кузова автомобіля PEUGEOT PARTNER реєстраційний номером НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , зокрема заводську конструкцію правої та лівої боковин, внесено такі конструктивні зміни: верхній частині горизонтальної стінки продовження панелі підлоги та правого порогу кузова вирізано та облаштовано наскрізьний прямокутний отвір, вирізано фрагменти панелей внутрішніх підсилювачів, встановлено горизонтальні та вертикальні перегородки та виконано герметизацію, унаслідок чого утворено спеціальну порожнину у внутрішньому просторі нижньої частини правої боковини кузова автомобіля. Доступ до зазначеної порожнини у внутрішньому просторі правої боковини та правого порогу кузова може бути здійснений після демонтажу передньої нижньої оббивки правої боковини та захисної металевої пласнити чорного кольру, яка прикриває доступ до досліджуваної порожнини; верхній частині горизонтальної стінки продовження панелі підлоги та лівого порогу кузова вирізано та облаштовано наскрізьний прямокутний отвір,вирізано фрагменти панелей внутрішніх підсилювачів, встановлено горизонтальні та вертикальні перегородки та виконано герметизацію, унаслідок чого утворено спеціальну порожнину у внутрішньому просторі нижньої частини лівої боковини кузова автомобіля. Доступ до зазначеної порожнини у внутрішньому просторі лівої боковини та лівого порогу кузова може бури здійснений після демонтажу передньої нижньої оббивки лівої боковини та захисної металевої пластини чорного кольору, яка прикриває доступ до досліджуваної порожнини.

Згідно висновку №1420003400-0753 від 23.07.2026 року,загальна ринкова вартість товарів, вилучених протоколом про ПМП №1095/UA209000/2026, станом на 07.07.2026, становить 267983,10 грн.

Згідно висновку №1420003400-0748 від 23.07.2026 року, ринкова вартість КТЗ марки «PEUGEOT» моделі «PARTNER» ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , вилучених протоколом про ПМП №1095/UA209000/2026, становить 78 013,65 грн

Таким чином, в діях гр. ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, а саме: переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовленого сховища (тайника).

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 1 ст. 483, Митного кодексу України.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.526 МК України, вважаю можливим розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з`явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Представник особи,яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Бабій І.М. у судовому засіданні заперечила проти визначеної митним органом вартості вилучених товарів, посилаючись на необґрунтованість та недостовірність висновку спеціалізованої лабораторії. Зазначила, що вартість товару визначено на підставі цін, розміщених на українських інтернет-ресурсах, а не за фактичною ціною його придбання за кордоном. На підтвердження іншої вартості стороною захисту подано рахунок-фактуру та фіскальний чек. Відтак, адвокат просила при визначенні вартості товару врахувати фактичну ціну його придбання, яка, за розрахунками сторони захисту, становить 12 585,41 польських злотих, або 149 278,07 грн.

Представник митниці в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке їй інкриміноване. До останньої слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 483 МК України.

Заслухавши доводи представника митниці, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Бабій І.М., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1 Митного Кодексу України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

У відповідності до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Згідно зі ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Судом встановлено, що 07 липня 2026 року приблизно о 13 год. 11 хв. у зону митного контролю пункту пропуску «Шегині – Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці смугою руху «зелений коридор» у напрямку «в`їзд в Україну» в`їхав автомобіль марки «PEUGEOT», модель «PARTNER», реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_3 , під керуванням громадянки України ОСОБА_1 .

У ході здійснення митного контролю у працівників митного органу виникла підозра щодо можливого переміщення вказаним транспортним засобом товарів із приховуванням від митного контролю. У зв`язку з цим транспортний засіб було направлено на рентгенографічне сканування, за результатами якого встановлено наявність аномалії. Після цього автомобіль було скеровано до боксу поглибленого огляду транспортних засобів та товарів.

Під час поглибленого огляду в конструктивних порожнинах задньої частини салону автомобіля, під декоративною оббивкою та металевими пластинами, було виявлено товари, які, відповідно до протоколу про порушення митних правил, переміщувалися приховано від митного контролю, а саме: 60 упаковок голок для інсулінових шприців-ручок BD Micro-Fine Plus по 100 штук, загальною кількістю 6000 штук; 33 упаковки інсулінових шприців Embecta Micro-Fine по 100 штук, загальною кількістю 3300 штук; 96 упаковок препарату «Propalin Syrup 40 mg» виробництва «Vetoquinol» по 100 мл.

З матеріалів справи вбачається, що доступ до вказаного сховища був можливий після демонтажу декоративної оббивки та металевих пластин, які прикривали доступ до нього. Під час проведення огляду митним органом використовувалися технічні засоби митного контролю, зокрема ліхтарик, дзеркало, викрутки та ручний рентгенографічний сканер.

Таким чином, суд вважає доведеним факт переміщення ОСОБА_1 через митний кордон України товарів із приховуванням їх від митного контролю, що за своїми об`єктивними ознаками відповідає диспозиції частини першої статті 483 Митного кодексу України.

Разом із тим, вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд вважає необхідним встановити належну вартість товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил, оскільки саме від їх вартості залежить розмір штрафу, передбаченого санкцією частини першої статті 483 Митного кодексу України.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998року №53/5, проведення експертиз (експертних досліджень) основним завданням товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів класифікаційних категорій,які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої-економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил. Згідно вказаної Інструкції, з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи(міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила)

При цьому, експертом не зазначено, які саме стандарти та технічні умови до даного виду товару він використовував. Не вказано код товару Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності, не надані відомості з митних баз Держмитслужби щодо подібних (аналогічних) товарів, які імпортуються в Україну.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вилучений у справі товар ввозився з - за кордону в Україну, проте, для визначення вартості товару використовувались національні інтернет сайти, тобто вартість визначалась на підставі цін внутрішнього ринку, а не рівень світових цін. Митним органом не враховано положення статті 49 Митного кодексу, яка визначає основою декларування фактурну вартість товару, а не вартість товару на внутрішньому ринку. Ціна товару на внутрішньому ринку (які зазначені в експертизі) не є фактурною ціною в розумінні статті 49, а містять внутрішні податки, цінову націнку, транспорті, фінансові та інші витрати як складові собівартості. Така ціна не може вважатися об`єктивним показником вартості імпортованого товару, а тим більше не може відповідати фактурній.

Вимогами п. 20 ст. 356 Митного кодексу України передбачено мету проведення досліджень, які проводяться Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень, а саме «встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митні органи можуть письмово, у тому числі з використанням засобів інформаційних технологій, затребувати з підприємств-виробників, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян наявну у них техніко-технологічну документацію про склад, фізико-хімічні властивості товарів, інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення».

Згідно з ч. 2. ст. 356 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом та забезпечення виконання постанови.

Згідно зі статтею 489 Митного кодексу України посадова особа митного органу, яка розглядає справу про порушення митних правил, зобов`язана з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такими даними, зокрема, є протокол про порушення митних правил, пояснення особи, висновки експертів, речові докази, документи та інші матеріали справи.

Отже, жоден із доказів не має наперед установленої сили, а суд при вирішенні справи зобов`язаний оцінити кожен доказ окремо з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів — з точки зору їх достатності та взаємного зв`язку.

З огляду на наведене, висновок спеціалізованої лабораторії, як і будь-який інший доказ у справі, підлягає перевірці судом щодо обґрунтованості наведених у ньому висновків, достовірності вихідних даних, використаних методів дослідження та відповідності отриманих результатів іншим доказам, наявним у матеріалах справи.

Митним органом вартість переміщуваних товарів визначено на підставі висновку Львівського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003400-0753 від 23 липня 2026 року , згідно з яким вартість зазначених товарів становить 267 983,10 грн.

У даному випадку суд звертає увагу, що визначена у висновку Спеціалізованої лабораторії №1420003400-0753 від 23 липня 2026 року, вартість товарів ґрунтується на інформації про ціни, розміщені на українських інтернет-ресурсах, тоді як стороною захисту надано первинні документи — рахунок-фактуру та фіскальний чек, які безпосередньо підтверджують фактичну ціну придбання саме переміщуваних товарів.

Оцінюючи вказаний висновок як доказ у справі, суд враховує, що у ньому безпосередньо зазначено про достовірність результатів дослідження з урахуванням певних припущень (застережень). Зокрема, експертом зазначено, що товари, вказані у постанові про призначення експертизи, відповідають наданим для огляду зразкам, а також зроблено припущення щодо відсутності будь-яких прихованих фактів, які можуть впливати на вартість досліджуваних об`єктів, у тому числі щодо кількості об`єктів експертизи та відомостей, зазначених у наданих документах.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до загальних засад доказування висновок спеціаліста чи експерта підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами та не має наперед встановленої сили. Саме по собі посилання у висновку на проведене дослідження не звільняє суд від обов`язку перевірити його обґрунтованість, достовірність вихідних даних та відповідність застосованого способу визначення вартості вимогам закону.

Із самого висновку №1420003400-0753 від 23 липня 2026 року вбачається, що вартість товару визначалася з урахуванням інформації про пропозиції продажу аналогічних товарів, розміщеної в мережі Інтернет, зокрема на сайтах rozetka.ua, apteka.ua, vse-sobak.ua та інших ресурсах.

Водночас матеріали справи не містять достатніх даних, які б дозволяли дійти висновку, що зазначені в Інтернеті ціни є тотожними фактичній ціні придбання саме тих товарів, які були переміщені ОСОБА_1 через митний кордон України.

Крім того, суд звертає увагу, що переміщувані товари були придбані за межами України, тоді як при визначенні їх вартості митним органом використано інформацію про ціни на внутрішньому ринку України. Такі ціни можуть включати податки, торговельні націнки, витрати на транспортування, фінансові та інші витрати, що не є тотожними фактичній ціні придбання товару за кордоном.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей та базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини другої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається відповідно до положень глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема рахунок-фактуру (інвойс), платіжні та бухгалтерські документи, а також інші документи, що дають можливість ідентифікувати товар та підтвердити його вартість.

При цьому відповідно до частин другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється, зокрема, за основним методом — за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що для визначення вартості безпосередніх предметів порушення митних правил у цій справі першочергове значення має фактична ціна їх придбання, якщо така ціна підтверджується належними та допустимими документами.

Судом встановлено, що стороною захисту надано рахунок-фактуру (замовлення) №6350/GMW/2026 від 27 червня 2026 року та фіскальний чек, якими підтверджується вартість придбаних товарів. Згідно з рахунком-фактурою вартість 96 упаковок препарату «Propalin Syrup 40 mg» становить 9 294,89 польських злотих. Згідно з фіскальним чеком вартість однієї упаковки голок BD Micro-Fine Plus становить 45,36 польських злотих, а однієї упаковки інсулінових шприців Embecta Micro-Fine — 17,24 польських злотих.

Таким чином, вартість 60 упаковок голок становить 2 721,60 польських злотих, а вартість 33 упаковок інсулінових шприців — 568,92 польських злотих. Загальна вартість переміщених товарів відповідно до наданих документів становить 12 585,41 польських злотих.

Відповідно до офіційного курсу гривні до польського злотого, встановленого Національним банком України станом на 07 липня 2026 року, один польський злотий становив 11,8612 грн.

Отже, загальна вартість товарів за фактичною ціною їх придбання становить 149 278,07 грн.

За таких обставин суд не погоджується з визначеною митним органом вартістю товарів у сумі 267 983,10 грн., оскільки така вартість не ґрунтується на фактичній ціні придбання товарів та визначена на підставі цінових пропозицій, розміщених на українських інтернет-ресурсах, без належного підтвердження їх відповідності конкретним товарам, переміщеним ОСОБА_1 .

При цьому суд враховує і те, що положення статті 356 Митного кодексу України визначають мету проведення митних досліджень як встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення та митного контролю, а такі дослідження не є судовими експертизами.

Отже, висновок СЛЕД може бути використаний судом лише в межах тих відомостей та висновків, які безпосередньо підтверджені проведеним дослідженням та відповідають предмету такого дослідження. У частині визначення вартості товару суд не може покласти його в основу рішення без перевірки відповідності визначеної вартості вимогам митного законодавства та іншим доказам, наявним у матеріалах справи.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18), щодо необхідності належного обґрунтування вартості товару та недопустимості її визначення виключно на підставі інформації з Інтернет-ресурсів, яка не дає можливості здійснити об`єктивне порівняння товарів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вартість товарів, визначена митним органом у розмірі 267 983,10 грн., не може бути покладена в основу визначення розміру адміністративного стягнення, оскільки належними доказами підтверджено іншу — фактичну ціну придбання відповідних товарів у розмірі 149 278,07 грн.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує положення статті 33 КУпАП, відповідно до яких стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом та іншими законами України, а при його накладенні враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція частини першої статті 483 Митного кодексу України передбачає можливість накладення штрафу у розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією таких товарів, а також у передбачених законом випадках транспортного засобу із спеціально виготовленим сховищем (тайником).

При цьому суд бере до уваги принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності та необхідність співвіднесення призначеного стягнення із характером вчиненого правопорушення, ступенем вини особи, її майновим та сімейним станом та іншими істотними обставинами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 визнала факт вчинення правопорушення та розкаялася у скоєному. Вона перебуває у шлюбі, її чоловік має тяжке захворювання та потребує лікування, постійного догляду та значних коштів на лікування. ОСОБА_1 тимчасово не працює у зв`язку із сімейними обставинами та необхідністю постійно перебувати вдома.

Вказані обставини суд оцінює як такі, що характеризують особу правопорушниці та її майновий і сімейний стан, і в сукупності з визнанням вини та розкаянням у вчиненому дають підстави для застосування мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією частини першої статті 483 МК України.

При визначенні міри адміністративної відповідальності суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року №5-р(ІІ)/2023, яким абзац другий частини першої статті 483 МК України у попередній редакції було визнано таким, що не відповідає Конституції України. Однією з підстав такого висновку була безальтернативність передбаченого раніше стягнення, яке фактично не залишало суду можливості індивідуалізувати відповідальність з урахуванням конкретних обставин справи.

На виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України законодавцем було змінено санкцію частини першої статті 483 МК України, і з 05 січня 2024 року вона передбачає штраф у межах від 50 до 100 відсотків вартості товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил. Таким чином, законодавець надав суду можливість індивідуалізувати розмір адміністративного стягнення залежно від конкретних обставин справи.

Суд виходить із того, що зазначені зміни мають застосовуватися з урахуванням правових висновків Конституційного Суду України, відповідно до яких міра адміністративної відповідальності повинна бути пропорційною вчиненому правопорушенню, а застосування стягнення не повинно створювати для особи надмірного майнового тягаря.

За таких обставин суд вважає, що призначення ОСОБА_1 штрафу у мінімальному розмірі — 50 відсотків вартості товарів, визначеної судом у сумі 149 278,07 грн., тобто 74 639,03 грн., відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, ступеню вини особи, її особистим та сімейним обставинам, а також принципам справедливості, пропорційності та індивідуалізації адміністративної відповідальності.

Разом із тим, суд не вбачає достатніх підстав для застосування у цій справі конфіскації транспортного засобу «PEUGEOT PARTNER» поряд із накладенням штрафу та конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил.

При вирішенні цього питання суд враховує, що застосування адміністративного стягнення має бути не лише формально передбаченим санкцією закону, а й необхідним та пропорційним з огляду на конкретні обставини справи. Втручання у право особи на мирне володіння майном повинно відповідати принципу законності, переслідувати легітимну мету та не покладати на особу надмірного індивідуального тягаря.

У цій справі сукупність майнових наслідків для ОСОБА_1 включатиме сплату штрафу, а також конфіскацію товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил. За таких обставин додаткове застосування конфіскації транспортного засобу, який належить особі, з урахуванням установлених судом даних про її сімейний та майновий стан, не є необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення.

Суд враховує, що сама по собі наявність складу адміністративного правопорушення не означає автоматичної необхідності застосування до особи всіх можливих майнових обмежень, передбачених санкцією відповідної статті. Застосоване стягнення повинно бути індивідуалізованим та відповідати ступеню суспільної шкідливості вчиненого.

Отже, суд приходить до висновку, що у цій справі мети адміністративного стягнення можливо досягнути шляхом накладення на ОСОБА_1 штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 483 МК України, без конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил, без конфіскації транспортного засобу «PEUGEOT PARTNER».

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, є доведеною, однак вартість безпосередніх предметів порушення митних правил, визначена митним органом, є завищеною та не підтверджується належними доказами.

Належною вартістю товарів для цілей визначення розміру адміністративного стягнення суд визнає їх фактичну вартість придбання, підтверджену рахунком-фактурою та фіскальним чеком, у розмірі 149 278,07 грн.

Відтак, за вчинене адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 підлягає накладенню адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 74 639,03 грн., без конфіскації товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, та без конфіскації транспортного засобу марки «PEUGEOT PARTNER».

Таке стягнення, на переконання суду, відповідає характеру вчиненого правопорушення, обставинам його вчинення, особі правопорушниці, а також забезпечує необхідну мету адміністративної відповідальності та відповідає принципу пропорційності.

Щодо витрат, пов`язаних зі зберіганням транспортного засобу, суд враховує положення частини третьої статті 520 Митного кодексу України та Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року №731.

Відповідно до зазначеного Порядку до витрат у справі про порушення митних правил належать, зокрема, витрати на зберігання транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Разом із тим, при обчисленні витрат за зберігання транспортного засобу не враховується час проведення митним органом у межах процедури митного контролю та митного оформлення досліджень, аналізів та експертиз.

Як встановлено судом, у межах даної справи проводилися, зокрема, автотехнічна та трасологічна експертиза №3408-Е від 17 вересня 2026 року на підставі постанови Львівської митниці від 13 липня 2026 року. Відтак, період проведення зазначеної експертизи не підлягає включенню до строку, за який обчислюються витрати на зберігання транспортного засобу.

З огляду на наведене, витрати за зберігання автомобіля підлягають стягненню за 24 доби у сумі 240 євро, що за курсом НБУ, зазначеним у матеріалах справи, становить 12 115,92 грн.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею ст. 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 33, 40-1, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, статтями 486, 489, 495, частиною першою статті 483 Митного кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості переміщуваних товарів, що становить 74 639, 03 грн, без конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, та транспортного засобу марки «Peugeot Partner», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , Vin-код НОМЕР_3

Вилучені, згідно із протоколом №1095/UA209000/26 від 07.07.2026 року, товари повернути ОСОБА_1 або уповноваженій нею особі.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 12 115 гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 гривень судового збору.

У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя /підпис/ Х.М. Мисько

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили ______________ року.

Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.

Суддя Х.М. Мисько

Помічник судді Чорненька К.М., 06.10.2026 року.