Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №439/1458/25 — Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1458/25

Провадження № 2/439/1142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Броди Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Скорик І.Б.,

у відкритому судовому засіданні в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та договором споживчого кредиту,

встановив:

ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі – Товариство) звернулося до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за договорами позики та договором споживчого кредиту.

В позовній заяві (а.с. 2 – 8), письмових запереченнях на заяву відповідача (а.с.147 – 155) відображено наступну позицію.

На підставі укладеного 05 січня 2024 року договору позики № 2542877 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надано ОСОБА_1 позику в сумі 6 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування нею.

Згідно з укладеним 30 жовтня 2023 року договором позики № 6398425 ТОВ «МАНІФОЮ» надано ОСОБА_1 позику в сумі 4 100 грн. строком на 60 днів зі сплатою процентів за користування нею.

Відповідно до укладеного 12 грудня 2023 року договором про надання споживчого кредиту № 1337926 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надано ОСОБА_1 кредит в сумі 4 000 грн. з оплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 912,5 % річних, строком на 360 днів.

Позичальник грошові зобов`язання (щодо повернення коштів, сплати процентів за користування ними) за договорами належним чином не виконував, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого та додатковими угодами до нього Товариство набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 2542877 в сумі 23 820 грн. (заборгованість за основною сумою боргу – 6 000 грн., заборгованість за процентами – 17 820 грн.).

11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та позивачем укладено договір факторингу № 11/01/24, згідно з умовами якого та додатковими угодами до нього Товариство набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №6398425 в сумі 13 210,20 грн. (заборгованість за основною сумою боргу – 4 100 грн., заборгованість за процентами – 9 110,20 грн.).

14 жовтня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем укладено договір факторингу № 14102024, відповідно до умов якого Товариство набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 1337926 в сумі 31 600 грн. (заборгованість за основною сумою боргу – 4 000 грн., заборгованість за процентами – 27 600 грн.).

Для припинення нарахування процентів за укладеними договорами відповідач був зобов`язаний повідомити первісних кредиторів про свій статус військовослужбовця з моменту мобілізації та надати відповідні підтверджуючі документи, однак вказаних дій не вчинив.

За вказаних обставин позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договорами позики № 2542877, № 6398425 та надання споживчого кредиту № 1337926, в загальній сумі 68 630,20 грн.

Відзив на позов не надходив.

В заяві (а.с. 129 – 132) викладені наступні заперечення відповідача проти позову.

Доказів підтвердження перерахування ОСОБА_1 грошових коштів позивачем не надано. Від сплати процентів за користування кредитом та позиками, відповідач, як військовослужбовець, звільнений на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`являвся.

Судом ухвалено про розгляд справи за відсутності її учасників.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі укладено договір позики № 6398425 (а.с. 48 – 52), за умовами якого позикодавець надав відповідачу позику в сумі 4 100 грн., зі сплатою процентів за фіксованою «акційною» ставкою 1,61850 % на день протягом першого розрахункового періоду (10 днів до 09 листопада 2023 року згідно з розрахунком за договором) у разі наявності акційних пропозицій за умови дотримання умов оплати заборгованості (п. 2.4.1 договору), фіксованою «базовою» ставкою 2,49 % на день протягом першого розрахункового періоду (10 днів до 09 листопада 2023 року згідно з розрахунком за договором), а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами (п. 2.4.2 договору), фіксованою «основою» ставкою 3,0 % на день протягом усього строку позики (50 днів до 29 грудня 2023 року згідно з розрахунком за договором) окрім першого розрахункового періоду (п. 2.4.3 договору), на строк 60 діб (п. 2.3.4 договору) на умовах повернення коштів позики.

На підставі додаткової угоди від 09 листопада 2023 року (а.с. 58) загальний строк дії договору позики продовжено до 28 січня 2024 року.

12 грудня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 1337926 (а.с. 29 – 35), відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 4 000 грн. строком на 360 днів (без можливості пролонгації), зі сплатою процентів за користування кредитом, згідно графіку платежів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.5.1 договору) в межах строку кредиту, фіксованою «зниженою» процентною ставкою 0,01% (за програмою лояльності) у випадку сплати до 11 січня 2024 року, або протягом 3 календарних днів, що слідують за вказаною датою, коштів у сумі не менше першого платежу визначеного у графіку платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту.

05 січня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі укладено договір позики № 2542877 (а.с. 9 – 11), за умовами якого позикодавець надав відповідачу позику в сумі 6 000 грн., зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 26,71 % за перший день користування позикою, «базовою» фіксованою ставкою 3 % починаючи з другого дня користування позикою до дати її повернення, «зниженою» фіксованою ставкою 0,01% починаючи з другого дня користування позикою до дати її повернення (яка згідно п. 16 договору припиняє свою дію у разі недотримання позичальником правил програми лояльності та/або правил постійно діючої акції «Економ», після чого застосовується «базова» процентна ставка), фіксованою ставкою 3,5% за понадстрокове користування позикою яка не застосовується в період дії воєнного стану (п. 1.1, 2, 16, 19 договору), на строк 30 діб (п. 2.2 договору) на умовах повернення коштів позики.

Відповідно до п. 4 договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.

Указані договори, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковими для виконання сторонами.

ОСОБА_1 кредит за договором про надання споживчого кредиту № 1337926 у розмірі 4 000 грн. одержав 12 грудня 2023 року, що підтверджується повідомленнями про переказ коштів (а.с. 36), за договором позики № 6398425 у розмірі 4 100 грн. – 30 жовтня 2023 року (а.с. 61), за договором позики № 2542877 у розмірі 6 000 грн. – 05 січня 2024 року.

На позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі №559/1622/19).

Одержання та користування коштами за кредитним договором та договорами позики відповідачем не спростовано.

Як встановлено ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредитів, сплати процентів, внаслідок чого, відповідно до розрахунків (а.с. 23, 37, 69), допустив заборгованість:

-за договором позики № 6398425 станом на 10 квітня 2024 року в сумі 13 210,20 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням – 4 100 грн., заборгованості за процентами за користування позикою – 9 110,20 грн.;

-за договором позики № 2542877 станом на 30 червня 2025 року в сумі 23 820 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням – 6 000 грн., заборгованості за процентами за користування позикою – 17 820 грн.;

-за договором про надання споживчого кредиту № 1337926 станом на 14 жовтня 2024 року в сумі 31 600 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням – 4 000 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом – 27 600 грн.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) – ст. 610 ЦК України.

Суд вважає, що первісні кредитори виконали свої зобов`язання за договорами, надавши відповідачу кредит та позики, а останній користувався цими коштами, проте неналежним чином виконував зобов`язання за договорами, допустив заборгованість.

11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11/01/24 (а.с.62 – 64), відповідно до умов якого та додаткової угоди до нього (а.с. 65), позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики від 30 жовтня 2023 року № 6398425.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 (а.с. 13 – 15), відповідно до умов якого та додаткових угод до нього (а.с. 16 – 18) позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики від 05 січня 2024 року № 2542877.

14 жовтня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14102024 (а.с. 39 – 41), відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 12 грудня 2023 року №1337926.

Як встановлено ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Суд визнає обґрунтованим розмір заборгованості:

-за договором про надання споживчого кредиту від 12 грудня 2023 року №1337926, у сумі 10 900 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням – 4 000 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 12 грудня 2023 року до 21 березня 2024 року, – 7 100 грн.;

-за договором позики від 30 жовтня 2023 року № 6398425, у сумі 13 210,20 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням – 4 100 грн., заборгованості за процентами за користування позикою, нарахованими за період з 30 жовтня 2023 року до 28 січня 2024 року, – 9 110,20 грн.;

-за договором позики від 05 січня 2024 року № 2542877, у сумі 17 550 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням – 6 000 грн., заборгованості за процентами за користування позикою, нарахованими за період з 05 січня 2024 року до 21 березня 2024 року, – 11 550 грн.

Суд не погоджується з нарахуванням процентів за договором про надання споживчого кредиту від 12 грудня 2023 року № 1337926 та за договором позики від 05 січня 2024 року № 2542877, з 22 березня 2024 року.

Відповідно до довідки першого заступника командира-начальника штабу військової частини НОМЕР_1 (а.с. 137), ОСОБА_1 з 22 березня 2024 року проходить військову службу за контрактом у цій військовій частині.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Як встановлено ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Суд вважає, що Товариство не має права на проценти за користування кредитом та позикою, нарахованими з дня початку проходження відповідачем військової служби, в сумах, згідно з розрахунком, за договором про надання споживчого кредиту № 1337926, з 22 березня 2024 року до 14 жовтня 2024 року, – 20 500 грн., а також за договором позики №2542877, з 22 березня 2024 року до 16 травня 2024 року, – 6 270 грн.

Заборгованість за процентами, вимагати від відповідача яку вправі Товариство, виникла станом на 21 березня 2024 року включно та становить: 7 100 грн. за договором № 1337926 , 11 550 грн. за договором № 2542877 .

Суд не погоджується із розміром процентів, нарахованих за договором позики №2542877 з 05 січня 2024 року за ставкою, передбаченою п. 2.4 договору – 3 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах строку договору.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, у період з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року, не може перевищувати 2,5 %.

Тобто, за період з 05 січня 2024 року до 21 березня 2024 року загальна сума процентів за користування позикою згідно з договором № 2542877 не може перевищувати 11 550 грн. (150 грн. х 77 днів).

Невиконанням умов кредитного договору та договорів позики порушені права нового кредитора у зобов`язаннях, тому позивач має право вимагати сплати позичальником цієї заборгованості.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 41 660,20 грн. заборгованості за кредитним договором та договорами позики в доведеному розмірі та, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Симона Петлюри, б.30; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014) до ОСОБА_1 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договорами позики та договором споживчого кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 12 грудня 2023 року № 1337926 в сумі 10 900 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором позики від 30 жовтня 2023 року №6398425 в сумі 13 210,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором позики від 05 січня 2024 року №2542877 в сумі 17 550 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати в сумі 1 838,07 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення (08 жовтня 2026 року) до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків