Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №389/1486/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

07.10.2026

ЄУН 389/1486/26

Провадження №2/389/774/26

Рішення

іменем України

07 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Брудницької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за прострочення виконання грошового зобов`язання,

встановив:

ТОВ «Він Фінанс» 27.04.2026 звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 збитків в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №389/4615/14-ц в сумі 384 грн 34 коп та 1 147 доларів 84 центи США.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що 11.12.2014 Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалив рішення у справі №389/4615/14-ц, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Він Фінанс», заборгованість за кредитним договором №11390270000 від 03.09.2008 в сумі 1 245 грн 50 коп та 12 765 доларів 47 центів США. З часу набрання рішенням законної сили вчинялися дії щодо його примусового виконання, однак рішення залишилося невиконаним. Таким чином, вказане судове рішення не виконувалося ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 25.02.2019 до 23.02.2022, що є триваючим правопорушенням, тому позивач вважає, що має право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. Строк позовної давності за цим позовом вважає не пропущеним, оскільки цей строк зупинявся під час дії обмежень карантинного характеру та введення воєнного стану на території країни.

Представник відповідачки подав суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Заперечення мотивовані тим, що вказаним вище судовим рішенням у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , як поручителя, було відмовлено, тому вона не може бути відповідачем в цій справі. Крім того, після смерті ОСОБА_2 вона не прийняла спадщину, тому не є його спадкоємцем. Також представник відповідачки заявив про застосування строків позовної давності, шо є підставою для відмови у позові. Зазначив, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, який сплив 25.12.2017, поважних причин пропуску не наведено.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, однак її представник - адвокат Логвінов О.В. подав суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.09.2008 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11390270000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 14 648 доларів 94 центи США, а ОСОБА_2 зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити за користування кредитом проценти. Додатковими угодами до цього договору строк повернення кредиту визначено до 04.09.2017.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 03.09.2008 укладено договір поруки №227101, згідно з умовами якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору, та відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник, за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пеня) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, в повному обсязі.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором ПАТ «УкрСиббанк» 20.10.2014 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та його поручителя ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.12.2014 у справі №389/4615/14-ц (провадження №2/389/1016/14), яке набрало законної сили 25.12.2014, позов задоволено частково.

З ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто борг по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом та пені за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11390270000 від 03.09.2008 в сумі 12 765 доларів 47 центів США, що за курсом НБУ станом на 18.03.2014 становить 124 550 грн 15 коп, а також судовий збір в сумі 1 245 грн 50 коп.

У задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_1 відмовлено, оскільки пунктом 2.2 договору поруки від 03.09.2008 передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які останній зобов`язаний виконати протягом 10 робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) шляхом переказу/перерахування коштів у розмірі, визначеному п.1.3 договору, на рахунки, вказані кредитором. Так як позивачем не було наведено доказів виконання зазначених умов договору поруки, зокрема отримання ОСОБА_1 письмової вимоги від банку із зазначенням невиконаного зобов`язання, тому заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню лише з позичальника ОСОБА_2 .

Надалі, ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.08.2015 у справі №389/4615/14-ц (провадження №6/389/25/15), яке набрало законної сили 12.08.2015 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 06.08.2015 про виправлення описки), у виконавчому провадженні на підставі виконавчого листа №2/389/1016/14, виданого Знамянським міськрайонним судом Кіровоградської області 17.06.2015 у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (яке 25.07.2024 змінило назву на ТОВ «Він Фінанс»).

З наведеного у позові розрахунку слідує, що рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.12.2014 не виконувалося, тому за період з 25.02.2019 до 23.02.2022 заборгованість за несвоєчасне виконання рішення суду становить 384 грн 34 коп та 1 147 доларів 84 центи США.

Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ст.526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В цій справі позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених невиконанням зобов`язань з повернення кредиту, підтверджених судовим рішенням в іншій справі.

Первісно позивач пред`явив вимоги про стягнення збитків до позичальника ОСОБА_2 та його поручителя ОСОБА_1 .

Проте, ухвалою суду від 01.06.2026 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , оскільки останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до звернення до суду з цим позовом. Одночасно позивачу роз`яснено право на звернення до суду з позовними вимогами до спадкоємців померлого. Вказана ухвала суду не оскаржувалася та набрала законної сили 15.06.2026.

Одночасно, ухвалою суду від 01.06.2026 провадження в цій справі було відкрито та призначено до розгляду лише в частині позовних вимог до поручителя ОСОБА_1 .

Передбачене ч.2 ст.625 ЦК України нарахування індексу інфляції та 3% річних має компенсаційний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Стаття 625 ЦК України застосовується лише за порушення існуючого грошового зобов`язання, тобто обов`язковою умовою для застосування цієї статті є наявність чинного, невиконаного та простроченого грошового зобов`язання безпосередньо у особи, до якої пред`явлено позов.

Нарахування за ст.625 ЦК є додатковими (охоронними) зобов`язаннями, які здійснюються виключно на суму простроченого основного боргу.

Як вже зазначалося, преюдиційним рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.12.2014 у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є позивач) до ОСОБА_1 , як поручителя, відмовлено.

Підставою для ухвалення такого рішення стало встановлення судом факту невиконання банком умов договору поруки, а тому у ОСОБА_1 не виникло обов`язку сплати заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, відмова суду у стягненні боргу з поручителя означає, що в межах цих правовідносин поручитель не стала безпосереднім боржником банку, а отже ОСОБА_1 не набула статусу «боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання», що повністю виключає можливість покладення на неї додаткових фінансових зобов`язань.

Для стягнення інфляційних витрат та відсотків річних кредитор повинен довести факт порушення грошового зобов`язання конкретним відповідачем.

Оскільки в судовому порядку констатовано відсутність підстав для стягнення з поручителя ОСОБА_1 суми основного боргу, тобто у неї не виникло обов`язку зі сплати коштів і вона не несе відповідальності за кредитним боргом, тому нарахування додаткових санкцій та заходів цивільної відповідальності за ч.2 ст.625 ЦК України на таку особу є неправомірним та безпідставним.

З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Одночасно суд зазначає, що позовна давність застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Оскільки цим судовим рішенням встановлено, що право позивача, за захистом якого він звернувся, з боку відповідачки не порушено, тому питання щодо застосування позовної давності, про що заявлено представником відповідачки, в цій справі не розглядається.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та з огляду на відмову у позові, понесені позивачем судові витрати необхідно віднести на його рахунок.

На підставі ст.15,16, 526, 530, 546, 553, 554, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, на підставі ст.82, 141, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити.

Понесені позивачем судові витрати віднести на його рахунок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», місце знаходження: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, м.Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 38750239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва