Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №386/1645/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Голованівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №386/1645/26

Суддя: Гарбуз О. С.

Справа № 386/1645/26

Провадження № 2/386/923/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, шляхом направлення 06.09.2026 позовної заяви через підсистему "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яка надійшла до суду 07.09.2026. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.04.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві між сторонами зареєстрований шлюб, актовий запис №711 від 28.04.2015. Сторони мають дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Представник позивача вказав, що спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Всі спроби подружжя налагодити стосунки виявились невдалими. З 06 вересня 2026 року сторони припинили подружні стосунки, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, фактичних сімейних відносин не підтримують. Таким чином, шлюб має лише формальний характер. Подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача, у зв`язку з чим він наполягає на його розірванні. Спір про місце проживання дітей між сторонами відсутній. Враховуючи зазначені обставини, представник позивача просить розірвати шлюб, який укладений між сторонами та зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №711 від 28.04.2015.

Ухвалою суду від 09.09.2026 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується довідками про доставку судових повісток-повідомлень в електронному вигляді від 10.09.2026; 10.09.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується повідомленням з відміткою від 16.09.2026 про невручення рекомендованого листа з причин "адресат відсутній", який направлявся з судовою повісткою-повідомленням за зареєстрованим місцем проживання відповідачки; заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи або відзив на позов до суду не подавала.

За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідачку про дату, час і місце судового засідання, яка не з`явилась в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подала до суду відзив на позов, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 28 квітня 2015 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №711, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 5).

Сторони мають трьох спільних неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого 24.02.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голованівського районного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 6), доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданого 30.03.2021 Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 7) та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17.11.2020 Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 8).

Статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частиною першою ст. 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, спільного господарства сторони не ведуть, разом як подружжя не проживають, мають спільних неповнолітніх дітей. Спору про місце проживання дітей не мають. Згідно наданої позивачем заяви збереження шлюбу між сторонами неможливе. Таким чином, шлюб носить формальний характер.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу з відповідачкою, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, оскільки між сторонами остаточно припинено шлюбні відносини і їх неможливо відновити, а тому збереження сім`ї є неможливим.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідачка, яка змінила прізвище при реєстрації шлюбу, до суду не подала заяву про залишення або зміну прізвища, тому суд вважає за необхідне залишити їй прізвище « ОСОБА_7 ».

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої позивачем квитанції АТ «ПУМБ» №F8AD-RRU4-FAYE від 06.09.2026 (а.с. 3) та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 18), останній за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 1064,96 грн, виходячи з розміру, встановленого підпунктом 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, що підлягає відшкодуванню відповідачкою.

Підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору судом не встановлено.

На підставі поданих по справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 28 квітня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №711.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_7 ».

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати припиненим у день набрання чинності цим рішенням.

Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Місце проживання відповідачки ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачкою в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подані заяви про його перегляд або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гарбуз О. С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua