Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №386/1753/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1753/26

Провадження № 3/386/299/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року селище Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р.,

захисника-адвоката Голубенка Р.С.,

розглянувши (відповідно закріпленому статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порядку) у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 ,

- до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

встановив:

21.09.2026 до суду з ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов протокол серії ОДК/Б №11 від 16.09.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується в тому, що будучи відповідальним за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2026 №467, не здійснив записи до Журналу обліку видачі, повернення портативних відеореєстраторів та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, щодо інформації про одержання обладнання членами груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 за 02.08.2026, 04.08.2026, 10.08.2026, 12.08.2026 та 13.08.2026. Таким чином, у зв`язку з недбалим ставленням до військової служби та неналежним виконанням службових обов`язків сержантом ОСОБА_1 групам оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 не були видані нагрудні відеокамери, що є порушенням вимог Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, п.п. 52, 53 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок), невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 №4351/уд/5 02.08.2026, оскільки 04.08.2026 під час виконання своїх службових обов`язків (здійснення заходів оповіщення) не використовували технічні засоби, що мають функції фото- та відеофіксації, тим самим не здійснювали відеофіксацію на портативний відеореєстратор - нагрудну відеокамеру.

При перевірці записів з нагрудних відео камер ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що записи 10.08.2026, 12.08.2026, 13.08.2026 наявні, разом з тим сержантом ОСОБА_1 не зроблені відповідні записи в Журналі обліку видачі, про видачу нагрудних відео камер у дані дні.

Також в протоколі вказується про встановлення того, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.08.2026 № 579 “Про створення груп оповіщення військовозобов`язаних під час загальної мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_6 та підпорядкованих відділах” визначено на 21.08.2026 одну групу оповіщення в складі: старшого групи - капітана ОСОБА_2 , члена групи - старшого сержанта ОСОБА_3 . Згідно записів журналу обліку видачі сержант ОСОБА_1 видав нагрудну відеокамеру старшому солдату ОСОБА_4 , який не входив до групи оповіщення. На сержанта ОСОБА_1 як на визначену наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2026 №467 особу, яка була відповідальною за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів у ІНФОРМАЦІЯ_4 , покладались організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже, в розумінні положення примітки до ст. 172-15 КУпАП він, на момент скоєння правопорушення, являвся військовою службовою особою - суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.

Протокол містить доводи про те, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлено, що сержант ОСОБА_1 всупереч наведеним вище статутним обов`язкам та інтересам служби, в порушення вимоги діючого законодавства, вчинив недбале ставлення до військової службової особи. Таким чином, за викладених вище обставин сержант ОСОБА_1 , будучи відповідальним за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів у ІНФОРМАЦІЯ_4 , всупереч вимогам Інструкції, невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 №4351/уд/5, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині не використання під час здійснення заходів оповіщення нагрудної відеокамери, у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 належного та об`єктивного контролю за виконанням уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 своїх посадових обов`язків під час оповіщення військовозобов`язаних та створенню передумов для приховування інформації, тим самим сержант ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Між тим, як свідчать результати перевірки таке ігнорування вимог нормативно - правових актів та Статутів Збройних Сил України опосередковано призводить до формування відчуття безкарності і та вседозволеності у правопорушників, є побічним потуранням для протиправних дій. Порушення вищевказаної Інструкції та вимог Статутів Збройних Сил України можуть суттєво порушити твердий статутний порядок, спонукати приховуванню інформації від підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у зв`язку з чим підлягають невідкладному усуненню. Вказане порушення має очевидний характер та негативно впливає на стан законності і правопорядку в Збройних Силах України. Таке ставлення до виконання законів України та інших нормативно-правових актів є неприпустимим, створює передумови до виникнення нових порушень, а тому потребує реагування.

29.09.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Голубенко Роман Сергійович подав до суду заперечення, в якому зазначив, що у протоколі зазначається, що групам оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 начебто не були видані нагрудні відеокамери 02.08.2026, 04.08.2026, 10.08.2026, 12.08.2026 та 13.08.2026, оскільки в Журналі обліку видачі відсутні відповідні записи про одержання обладнання. Цей висновок спростовується рапортами начальника групи зв`язку сержанта ОСОБА_1 , поданими начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 безпосередньо у відповідні дні, а саме: рапорт від 02.08.2026 (вх. № 8276) про те, що станом на 11:00 год. жодна бодікамера не задіяна, а уповноважені представники груп оповіщення з невідомих причин не з`явилися для отримання відеореєстраторів; рапорт від 04.08.2026 (вх. №8335) аналогічного змісту станом на 09:00 год.; рапорт від 10.08.2026 (вх. №8631) аналогічного змісту станом на 09:00 год.; рапорт від 12.08.2026 (вх. №8738) про те, що задіяна лише одна бодікамера Motorola VB400 з інвентарним номером №101480342, яку отримав днем раніше, 11.08.2026, сержант ОСОБА_5 ; рапорт від 13.08.2026 (вх. №8802) про те, що станом на 09:00 год. жодна бодікамера не задіяна, а уповноважені представники груп оповіщення не з`явилися для отримання відеореєстраторів.

Захисник стверджує, що наведені рапорти є офіційними службовими документами, поданими сержантом ОСОБА_1 невідкладно, у день настання відповідних обставин, та зареєстрованими у встановленому порядку (про що свідчать вхідні номери та відповідні резолюції на документах). Ці рапорти прямо і своєчасно доводили до відома начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про відсутність можливості забезпечити групи оповіщення справним обладнанням з незалежних від сержанта ОСОБА_1 причин — через нез`явлення уповноважених представників груп оповіщення для отримання камер. Таким чином, відсутність записів у Журналі обліку видачі за вказані дати пояснюється не недбалістю сержанта ОСОБА_1 , а об`єктивною відсутністю самого факту видачі обладнання, про що він письмово й своєчасно доповідав своєму керівництву. Дії сержанта ОСОБА_1 в цій частині були добросовісними, він вживав усіх залежних від нього заходів та інформував командування про наявну проблему, що виключає його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також захисник в запереченні вказав, що у протоколі зазначається, що при перевірці записів з нагрудних відео камер встановлено, що записи 10.08.2026, 12.08.2026, 13.08.2026 наявні, проте не зроблено відповідних записів у Журналі обліку видачі. Сторона захисту заперечує сам факт наявності відеозаписів саме заходів оповіщення військовозобов`язаних за вказані дати. У матеріалах протоколу відсутні: самі відеозаписи або їх копії; опис змісту відеозаписів (хронометраж, дата й час створення файлу, метадані); відомості про те, хто, коли і за яких обставин проводив перегляд цих записів; будь-які інші докази, що дозволили б встановити, що виявлені записи стосуються саме проведення заходів оповіщення, а не є записами іншого характеру. З огляду на встановлений рапортами сержанта ОСОБА_1 факт незадіяння бодікамер у групах оповіщення 10.08, 12.08 та 13.08.2026, наявність на носіях окремих відеофайлів за вказані дати може пояснюватися повністю законними та звичайними для матеріально-відповідальної особи діями, а саме: проведенням технічної перевірки справності обладнання, здійсненням тестових (контрольних) записів з метою встановлення працездатності камер перед можливою видачею, що не є забороненою дією і не утворює складу правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.

Також захисник стверджує, що органом, який склав протокол, не доведено протилежного. Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Обов`язок доведення винуватості особи лежить на органі, що склав протокол, а не на особі, яка притягається до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі зазначається, що сержант ОСОБА_1 видав нагрудну відеокамеру старшому солдату ОСОБА_6 , який, за твердженням органу не входив до групи оповіщення, визначеної наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.08.2026 № 579. Цей висновок є необґрунтованим та таким, що суперечить документам, оскільки наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 №12 від 05.01.2026 «Про призначення уповноважених осіб на перевірку документів та вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним» визначено перелік уповноважених осіб, які здійснюють заходи мобілізаційної роботи, у тому числі перевірку документів та вручення повісток. Старший солдат ОСОБА_7 (кухар відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ) включений до складу осіб, визначених цим наказом, а отже - на законних підставах залучався до заходів, що потребують застосування засобів фото- та відеофіксації відповідно до вимог наказу МОУ від 06.08.2024 №532 та невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 № 4351/уд/5.

Той факт, що наказ від 20.08.2026 №579, яким формувалася окрема разова група оповіщення на 21.08.2026 у складі капітана ОСОБА_2 та старшого сержанта ОСОБА_3 , не згадує прізвища ОСОБА_4 , не спростовує і не скасовує чинності загального наказу №12 від 05.01.2026, яким ОСОБА_4 включений до числа уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , залучених до заходів мобілізаційної роботи. Наявність двох наказів, що регулюють різні за обсягом та періодом заходи, не свідчить про неправомірність видачі камери особі, яка на постійній основі визначена уповноваженою наказом №12. Також у сторони наявні сумніви щодо доведення змісту наказу від 20.08.2026 №579 до ОСОБА_8 .

Таким чином, дії сержанта ОСОБА_1 , щодо видачі відеокамери старшому солдату ОСОБА_4 , були правомірними та відповідали вимогам чинних наказів, а висновок протоколу про порушення в цій частині є помилковим і таким, що зроблений без урахування наказу №12 від 05.01.2026.

Матеріали справи, з урахуванням наведених вище рапортів та наказу №12 від 05.01.2026, свідчать про протилежне: сержант ОСОБА_1 своєчасно доповідав про об`єктивні перешкоди (нез`явлення уповноважених представників груп оповіщення), не приховував інформацію від командування, а видача камери проводилася особі, включеній до кола уповноважених наказом органу. За таких обставин відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки відсутня вина сержанта ОСОБА_1 .

В зв`язку з вищевикладеним, просив справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП провадженням закрити на підстав п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання 09.07.2026 ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Захисник-адвокат Голубенко Р.С. в судовому засіданні підтримав свої доводи, викладенні в запереченні. Зазначив, що органом, який склав протокол не надано доказів вини ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю. Просив клопотання про витребування доказів залишити без розгляду, так як саме на орган, який складав протокол, КУпАП покладено обов`язок в доведенні вини ОСОБА_1 .

У відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу у відсутність ОСОБА_1 , який належним чином сповіщений про розгляд справи та від якого не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи та права якого в судовому засіданні захищає адвокат.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання захисника про витребування доказів, суддя клопотання залишив без розгляду у зв`язку з позицією захисника.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі вчинення недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

До протоколу про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_9 долучено:

- письмове пояснення ОСОБА_1 від 16.09.2026, який на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання пояснень (а.с. 8);

- копію доповіді про перевірку від 15.09.2026, в якій вказано недоліки перевірки, зауваження та вжиті заходи (а.с. 9-12);

- копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №61 від 01.05.2022 про прийняття на посаду з 01.05.2022 на посаду начальника групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 (а.с. 13);

- копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №467 від 04.07.2026 «Про призначення відповідальних осіб за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів у ІНФОРМАЦІЯ_6 », яким ОСОБА_1 було призначено відповідальним за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів (а.с. 14-16);

- копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №534 від 01.08.2026 «Про створення груп оповіщення військовозобов`язаних під час загальної мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_6 та підпорядкованих відділах», яким створено групу оповіщення №1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 02.08.2026 в складі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 17);

- копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №538 від 03.08.2026 «Про створення груп оповіщення військовозобов`язаних під час загальної мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_6 та підпорядкованих відділах», яким створено групу оповіщення №1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 04.08.2026 в складі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (а.с. 18);

- копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №579 від 20.08.2026 «Про створення груп оповіщення військовозобов`язаних під час загальної мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_6 та підпорядкованих відділах», яким створено групу оповіщення №1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 21.08.2026 в складі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 19);

- копію витягу з журналу обліку видачі, повернення портативних відео реєстраторів та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (а.с. 20-24);

- копію витягу з журналу інструктажу особового складу груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25-29);

- копію функціональних обов`язків начальника групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 24.12.2025, який прийнято до виконання ОСОБА_13 під підпис (а.с. 30-31);

- копію службової характеристики від 15.09.2026 на ОСОБА_1 (а.с. 32);

- копію довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 за №8/1156 від 14.09.2023, в якій вказано, що ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби (а.с. 33);

- копію паспорту, військового квитка та картки платника податків ОСОБА_1 (а.с. 34-38).

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції Україні законів України.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Як встановлено з дослідженого протоколу та доданих до нього документів, ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення вчинення недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, що виразилось в тому, що він 02.08.2026, 04.08.2026, 10.08.2026 та 13.08.2026 не видав відповідальним особам ІНФОРМАЦІЯ_2 -членам груп оповіщення відповідного обладнання, що призвело до відсутності відповідних записів.

Також ОСОБА_1 ставиться в провину те, що в Журналі обліку видачі, повернення портативних відео реєстраторів та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відсутні відомості про отримання нагрудних камер відповідальними особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як встановлено наявність записів від 10.08.2026, 12.08.2026 та 13.08.2026.

Крім того, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що ним видано нагрудну відеокамеру старшому солдату ОСОБА_4 , який не входив до групи оповіщення 21.08.2026.

Однак ІНФОРМАЦІЯ_9 , посадовою особою якого складено протокол, не надано копію Інструкції із застосування ІНФОРМАЦІЯ_6 технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №467 від 04.07.2026.

Відсутність зазначеної Інструкції унеможливлює встановити порядок видачі нагрудних камер відповідальним особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , порядок дій відповідальної особи за видачу нагрудних камер та порядок зберігання інформації з нагрудних камер, в тому числі не доводить вчинення зазначених в протоколі порушень ОСОБА_1 .

Також ІНФОРМАЦІЯ_9 до протоколу не додано документів на підтвердження обставин, зазначених в протоколі про створення груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 10.08.2026, 12.08.2026 та 13.08.2026. Не надано записів з нагрудних камер від 10.08.2026, від 12.08.2026 та від 13.08.2026.

З наданих письмових доказів не можливо встановити факт вчинення правопорушення, про що вказується в протоколі.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 суду не надано.

Захисник відмовився від витребування документів у органу, який склав протокол, а суд з власної ініціативи витребовувати докази не має права, враховуючи диспозитивнійсть процесу.

Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

За таких обставин, суд не вбачає безумовних та переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 -15 КУпАП, що позбавляє можливості дійти висновку про наявність складу правопорушення.

Викладені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 221, 245-246, п. 1 ч. 1 ст. 247, 248-249, 251-252, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя –

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Гарбуз О. С.