Суд: Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №383/1708/26
Суддя: Бондаренко В. В.
Справа № 383/1708/26
Номер провадження 2-а/383/19/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренка В.В.,
за участю секретаря судового засідання – Зербул С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
23.09.2026 року ОСОБА_1 через представника – адвоката Пономарьова Олега Валентиновича звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом у якому просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7878129 від 13.09.2026 року, винесену поліцейським відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області сержантом поліції Косогой Віктором Вікторовичем відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказано про те, що 13.09.2026 року о 18 год. 50 хв. у місті Бобринець по вулиці Молодіжна, 48 ОСОБА_1 передав права керування транспортним засобом (мотоциклом) марки МТ200-9 Косовану Тимуру Сергійовичу, який не має права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.9 ґ ПДР, однак ОСОБА_1 не передавав права керування іншим особам транспортним засобом (мотоциклом) марки МТ200-9. Поліцейський жодної фіксації щодо вказаного порушення не надав, не здійснив відео фіксацію відповідними приладами, а в разі її представлення суду, постанова не містить посилання на технічний засіб за допомогою якого здійснювалась фіксація порушення, пояснення свідків відсутні, постанову прийняв з порушенням законодавства, не за місцем нібито вчиненого правопорушення, оскільки взагалі позивач не був по вулиці Молодіжна у місті Бобринець того дня (вулиця Молодіжна у місті Бобринець відсутня). З постанови не вбачається вирішення питання наявності у діях позивача вини, не вказані заперечення позивача (якщо вони були) та їх оцінка. Посилаючись на викладене просить оскаржувану постанову скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано з Головного управління національної поліції в Кіровоградській області матеріали адміністративного провадження, які реалізовані у постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.09.2026 року серії ЕНА №7878129 відносно ОСОБА_1 , а також оригінал самої (оскаржуваної) постанови, відеофіксація тощо.
До суду від представника відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області Тарасенко Ярослава Ігоровича надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейський оцінив всі обставини справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення та застосував адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.126 КУпАП. Постанова є законною та обґрунтованою.
Листом відділення поліції №3 Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області від 01.10.2026 року №131405-2026 повідомлено про неможливість надання відеозапису відносно ОСОБА_1 за порушення ч.2 ст.126 КУпАП від 13.09.2026 року через технічну несправність бодікамери з копією рапорту поліцейського СРПП відділення поліції №3 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Косогой Віктора.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.09.2026 року поліцейським відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Косогой Віктором Вікторовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7878129, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за порушення вимог п.2.9 ґ ПДР – допуск до керування транспортним засобом особи, яка не має права керування транспортними засобами, що підтверджується копією вказаної постанови (а.с.6).
Згідно даної постанови, 13.09.2026 року о 18 год. 50 хв. в м. Бобринець по вул. Молодіжна, 48, Косован Сергій Іванович передав права керування транспортним засобом - мотоциклом марки МТ200-9 Косовану Тимуру Сергійовичу, який не має права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.9 ґ ПДР.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За вимогами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч.2 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За правилами п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.1. ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до вимог розділу 24 цих Правил.
Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обА`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
При цьому, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).
Як вбачається із позовної заяви, позивач зазначає, що не передавав права керування іншим особам транспортним засобом – мотоциклом марки МТ200-9.
Разом із тим відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував викладені у постанові обставини. Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Суд звертає увагу, що сама лише оскаржувана постанова не може вважатися належним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Так, у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 зроблено висновок, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності сама по собі не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, а є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим за результатами оцінки доказів. Така постанова не може підтверджувати правомірність самої себе та не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести законність прийнятого рішення належними та допустимими доказами.
Аналогічний правовий підхід неодноразово висловлювався Верховним Судом у справах щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення та відповідає положенням ч.2 ст.77 КАС України щодо розподілу обов`язку доказування.
Таким чином, суд вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а в даному випадку відповідачем, в порушення вимог ст.72 КАС України не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, окрім оскаржуваної постанови, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Оскаржувана постанова не є достатнім доказом вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, оскільки зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, вказаних у постанові.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, оскільки вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Керуючись ст.ст. 126, 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття справи про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7878129 від 13.09.2026 року, винесену поліцейським відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Косогой Віктором Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління національної поліції в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 40108709, місцезнаходження: вул. Віктора Чміленка, 41, м. Кропивницький Кіровоградська область, п.і.25006.
Суддя В.В. Бондаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua