Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №390/3037/25 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/3037/25

Номер провадження 2/383/321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді - Замші О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кареліної Д.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Коваленка М.В.,

представника відповідача – Пономарьова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Бобринець Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2025 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Коваленка Миколу Васильовича, звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики від 10.06.2025 року в сумі 335647 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 червня 2025 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 з приводу покупки жниварки зернової «Claas V750» 2008 року випуску, вартість якої становила 16 тисяч доларів США.

Поскільки у ОСОБА_2 були при собі лиш 8 тисяч доларів США він запропонував позивачу передати йому жниварку за вказану суму, а решту коштів поверне в серпні 2025 року, тобто через два місяці.

Не маючи сумнівів у порядності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 отримав від останнього 8 тисяч доларів СІІІА, передав жниварку зернову «Claas V750» 2008 року випуску, а ОСОБА_2 особисто написав боргову розписку про те, що в серпні 2025 року поверне позивачу борг в сумі 8 тисяч доларів США.

У визначений строк борг відповідач не повернув. З огляду на викладене, позивач просить Стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором від 10.06.2025 року в розмірі 335647 грн. 20 коп., що еквівалентно 8 тисячам доларів США станом на листопад 2025 року.

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

09.03.2026 року ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, окрім того, просили стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідач у судовому засіданні 18.06.2026 року заперечив написання ним вказаної розписки. Щодо правовідносин, які вказані у позовній заяві пояснень не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_2 заперечує викладені обставини та написання ним боргової розписки.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до розписки від 10.06.2025 року, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, ОСОБА_2 купив жатку класовську варіо 7,5 2008 року за 16 тисяч доларів, дав половину суми 8 тисяч доларів, половину суми зобов`язується повернути, а саме 8 тисяч доларів в серпні 2025 року. Жатку купив у ОСОБА_1 1982 року народження, серія паспорта НОМЕР_1 (підпис) ОСОБА_2 серія паспорта НОМЕР_2 10.06.2025 року (підпис).

Позивачем зазначено, що станом на дату звернення до суду відповідач свої зобов`язання по поверненню грошових коштів на виконання розписки не виконує, внаслідок чого наявна заборгованість у розмірі 335647 грн. 20 коп., що еквівалентно 8 тисячам доларів США станом на листопад 2025 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а також за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

18.06.2026 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. На вирішення експертизи поставлено питання: Ким виконано від імені ОСОБА_2 підпис та текст в борговій розписці від 10.06.2025 року, ОСОБА_2 чи іншою особою? Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 .

27.08.2026 року на адресу суду надійшов лист від Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2092/1203-4-26/27, відповідно до якого ухвалу суду про проведення експертизи залишено без виконання, оскільки станом на 25.08.2026 року не сплачено вартість проведення експертизи.

Оцінюючи доводи сторони відповідача щодо заперечення написання ОСОБА_2 боргової розписки від 10.06.2025 року та відсутності зобов`язань щодо повернення коштів, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на спростування факту власноручного підписання ним розписки та отримання коштів. Більше того, призначена за клопотанням самого відповідача судова почеркознавча експертиза не була проведена з його ж вини, у зв`язку з ухиленням від її оплати. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази на спростування розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов`язань по договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання не виконав, платежі відповідно до розписки не повернув, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов`язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов договору.

Натомість, стороною позивача шляхом надання оригіналу боргової розписки, належним чином доведено факт існування боргового зобов`язання відповідача та строку його виконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що стороною відповідача не спростовано презумпцію правомірності правочину, тоді як стороною позивача у повному обсязі доведено наявність законних та обґрунтованих правових підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргового зобов`язання в розмірі 335647 грн. 20 коп., що еквівалентно 8 тисячам доларів США станом на листопад 2025 року.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідно статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно ч.8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду надано квитанцію №31 від 11.11.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав юридичну допомогу від ОСОБА_3 на загальну суму 7000 грн., а саме, вид юридичної допомоги: складання процесуального документу - позовна заява про поділ спільного майна подружжя та заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, предметом даного судового розгляду є спір про стягнення заборгованості за договором позики (борговою розпискою).

Отже, наданий документ не стосується предмету спору та не підтверджує понесення позивачем витрат на правничу допомогу, пов`язаних із підготовкою та розглядом саме цієї конкретної цивільної справи. Оскільки суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів (детального опису робіт, актів виконаних робіт, квитанцій тощо) на підтвердження обсягу та вартості послуг адвоката у справі про стягнення боргу, вимога позивача про компенсацію 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 3360 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 263, 265, 430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10.06.2025 року в розмірі 335647 грн. 20 коп., що еквівалентно 8 тисячам доларів США станом на листопад 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3360 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Відмовити ОСОБА_1 у стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 07.10.2026 року.

Суддя Олена ЗАМША