Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №349/1221/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1221/26

Провадження № 1-кп/349/133/26

В И Р О К

іменем України

07 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091210000122 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, який працює монтажником вентиляційних систем у ТОВ "ХК "ІСУ", раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

встановив:

ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких, встановлених судом, обставин.

За ч.1 ст.1291 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2024 року, яка набрала законної сили 28 червня 2024 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Будучи належним чином ознайомлений з вказаною постановою суду, ОСОБА_3 не виконав судове рішення в частині позбавлення його права керування транспортними засобами та 22 квітня 2025 року о 19 год. 30 хв., керував транспортним засобом - мотоциклом "KOVI 300-ST", реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Cагайдачного, 38 в с.Підкамінь Івано-Франківського району Івано-Франківської області, де допустив наїзд на огорожу житлового будинку, внаслідок чого пасажирка мотоцикла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, а мотоцикл та огорожа механічні ушкодження. За цим фактом працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_7 було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення штраф в розмірі тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2400,00 грн., а також складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, ст.124 КУпАП. За наслідками розгляду цих протоколів Рогатинським районним судом Івано-Франківської області 14 травня 2025 року винесено постанову, яка набрала законної сили 27 травня 2025 року за якою ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП, ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_3 постанова Рогатинського районного суду Івано-Франківської області в справі 349/878/24 від 17 червня 2024 року, яка набула законної сили 28 червня 2024 року, в частині позбавлення права керування транспортними засобами ним не виконана, чим порушено один з основних принципів судочинства - обов`язковість виконання судових рішень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують його особу.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що йому було відомо про постанову суду, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами, однак всупереч цьому він продовжував керувати транспортним засобом. Усвідомлює, що вчинив кримінальне правопорушення, повністю усвідомив вчинене, засудив свою поведінку запевнив, що більше таке не повториться.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 382 КК України, оскільки він вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

У судовому засіданні було досліджено такі документи, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема:

- вимогу слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 (м.Рогатин) ОСОБА_8 від 29 вересня 2025 року згідно з якої ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався;

- довідку-характеристику на ОСОБА_3 , видану 29 вересня 2025 року за №02-28/2803 виконавчим комітетом Рогатинської міської ради Івано-Франківської області відповідно до якої він проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з батьками ОСОБА_9 , 1974 року народження, ОСОБА_10 , 1969 року народження, депутатом не обирався.

- довідку Комунального некомерційного підприємства "Рогатинська центральна районна лікарня" від 29 вересня 2025 року відповідно до якої ОСОБА_3 на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, психіатрична допомога йому не надавалася;

- посвідчення серія НОМЕР_2 від 25 січня 2024 року, видане на ім`я ОСОБА_3 , відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій;

- довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29 вересня 2025 року №4/4145 відповідно до якої ОСОБА_3 був призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 05 березня 2022 року у в/ч НОМЕР_3 , 04 квітня 2024 року звільнений з військової служби.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в приписах частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, визнання вини.

Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з досудової доповіді, складеної 06 жовтня 2026 року Івано-Франківським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється, як середній. Дослідження інформації, що характеризує особу, умови його життєдіяльності, відносини у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Враховуючи висновок з досудової доповіді, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, є учасником бойових дій, за місцем проживання харектиризується позитивно, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, повністю сплатив штрафи в справах про адміністративні правопорушення, позицію прокурора в судових дебатах, який просив звільнити обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання в межах мінімальної санкції, передбаченої ч.1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік із застосуванням ст.75 КК України.

Згідно ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч.4 ст.75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

При визначені тривалості іспитового строку та обов`язків, які необхідно покласти на обвинуваченого, суд враховує характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного покарання, наведені дані, що характеризують особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують покарання.

На підставі наведеного, суд визначає для обвинуваченого іспитовий строк тривалістю один рік, з покладенням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Таке призначене покарання з подальшим звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладенням обов`язків передбачених ч.1 ст.76 КК України на думку суду є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази та документи суду не надавались.

Під час судового провадження учасники процесу не заявляли клопотань щодо грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.368-370, 373- 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 ( один ) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з випробуванням з іспитовим строком на 1 ( один ) рік.

На підставі ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1