Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №347/2409/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2409/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованої, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , 02.09.2026 року о 13:00 годині випивала алкогольні напої за місцем проживання та ухилялася від передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, щиро покаялася та пояснила, що за вказаних у протоколі обставин вона, будучи з похмілля, насварила свого сина, у зв`язку із чим він викликав поліцію. Син її пробачив. У подальшому подібний дій не допускатиме.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вбачає у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, що проявлялось у поданні поганого прикладу синові у зв`язку із вживанням алкогольних напоїв та агресивної, насильницької поведінки відносно сина.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, доведена повністю письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738422 від 16.09.2026 року (а.с.1), рапортом (а.с.2), копією пояснення ОСОБА_1 (а.с.3), копією паспорта (а.с.4), копією свідоцтва про народження (а.с.5), копією постанови від 01.05.2026 року (а.с.6-8), копією рапорта (а.с.9).

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинене правопорушення, суддя визнає шире каяття адмінпритягуваної.

Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, суддею не встановлено.

При накладенні стягнення суддя враховує характер та наслідки вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, тривалість протиправних дій.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

Санкцією частини 2 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, обставини вчинення правопорушення, особу порушниці, її матеріальне становище - ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 284 КУпАП та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

у х в а л и л а :

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 копійок на користь держави за реквізитами: отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д.С. Драч