Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №347/1294/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1294/26

Провадження № 2/347/1002/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

28 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Кіцули Ю.С.,

секретаря Сумарука І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

26.05.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №24715-02/2025 від 11.02.2025 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн., строком на 120 днів, кінцева дата погашення кредиту 10.06.2025 року, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості, а Відповідачзобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом впорядку та строки, визначені Договором, згідно Графіку платежу, який є невід?ємною частиною цього Договору (п.3.1 Договору).

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, асаме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовамикредитного договору за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідач, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, якастановить 25080грн., з яких:заборгованість за тілом кредиту – 6000 грн.;заборгованість за відсотками – 6480грн., заборгованість за комісією – 600 грн.та заборгованість за штрафом – 12000 грн.

В ході укладеного договору факторингу, зобов?язання відповідача за кредитним договором перейшло до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», який як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

У зв?язку із цим, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за Договоромпро надання фінансового кредиту№24715-02/2025 від 11.02.2025 року у розмірі25080грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з?явився, однак в позовній заяві та у додатково поданійзаяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подавала.

Судом також розміщувалось оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а.с.68, 80).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 08.06.2026 року позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторони відповідача та призначено до судового розгляду на 03.08.2026 року.

Також, ухвалою від 08.06.2026 року витребувано докази у АТ КБ «Приват Банк».

Ухвалою від 03.08.2026 року у зв?язку із неявкою відповідача та відсутністю доказів його належного повідомлення, судове засідання відкладено на 24.08.2026 року.

24.08.2026 року у зв?язку із неявкою відповідача, судове засідання відкладено на 28.09.2026 року.

Про судове засідання відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується трекінгом перевірки статусу поштового відправлення, в якому 04.09.2026 року Укрпоштою проставлена відмітка «Вручено одержувачу» с-ще ОСОБА_2 (а.с.82).

Одночасно із цим, судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №347/1294/26 відповідача ОСОБА_1 (а.с.68, 80).

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно копії Заявки-анкети Клієнта на отримання фінансового кредиту від 11.02.2025 року (а.с.16-18) встановлено серед іншого анкетні дані позичальника, її місце проживання та номер картки на яку вона бажала отримати кошти в кредит (5168-75хх-хххх-0243).

З копії Паспорта споживчого кредиту встановлено, що він містить інформацію, яка надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит, а саме: сума кредиту 6000 грн. строком на 120 днів, 0,90% в день, який також містить у формі таблиці Графік платежів за обраним відповідачем строком кредитування, де останній платіж передбачено 10.06.2025 року(а.с.19-23).

Судом установлено, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №24715-02/2025 від 11.02.2025 року, відповідно до умов якогоТовариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн., строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості (а.с.24-36).

Згідно копії Графіка платежів, який є Додатком №1 до кредитного договору, відповідач зобов?язалася погасити кредит у загальній сумі 13080 грн., з яких: 6000 грн. – сума кредиту, 6480 грн. – проценти за користування кредитом та 600 грн. комісія за надання кредиту (а.с.37-39).

Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію, підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Стар Файненс Груп». Акцепт договору підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.41).

Згідно копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №24715-02/2025 від 11.02.2025 року наданої первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп», встановлено, що загальна сума заборгованості за договором становить 25080 грн. (6000 + 6480 + 600 + 12000) (а.с.42-43).

Згідно копії листа від 17.02.2026 року наданого директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідачу ОСОБА_1 в системі iPay.ua 11.02.2025 року були перераховані грошові кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 6000 грн. (а.с.44).

Згідно копії Договору факторингу №19062025 від19.06.2025рокуТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (фактор) право грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами (а.с.45-47), оплата за яким підтверджується копією платіжної інструкції від 19.06.2025 року, в тому числі в до боржника за порядковим №2879 ОСОБА_1 , заборгованість якої становить 25080 грн. (а.с.48).

Згідно копії Досудової вимоги від 11.05.2026 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надіслало відповідачу ОСОБА_1 лист-вимогу щодо виконання нею зобов`язання за Договором №24715-02/2025 від 11.02.2025 року, шляхом погашення заборгованості у сумі 25080грн. (а.с.48).

Відповідно до копії інформації наданої АТ КБ «Приват Банк» на вимогу суду в порядку витребування доказів за №20.1.0.0.0/7-260609/152238-БТ від 12.06.2026, – встановлено, що на ім?я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 банком не було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.71).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань за договором споживчого кредиту, право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію».

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Стар Файненс Груп»).

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно дост.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно положень ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором . Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

За правилами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст.81 ЦПК України).

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК Україниобов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогамистатті 13 Цивільного процесуального кодексу Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Положеннями частини п`ятоїстатті 12 ЦПК Українина суд також покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року, зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

Ухвалою від 08.06.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у АТ КБ «Приват Банк» інформацію щодо належності відповідачу ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», за період з 11.02.2025 року до 16.02.2025 року.

Відповідно до копії інформації наданої АТ КБ «Приват Банк» на вимогу суду в порядку витребування доказів за №20.1.0.0.0/7-260609/152238-БТ від 12.06.2026, – встановлено, що на ім?я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 банком не було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 .

У постанові від 30 січня 2018 року у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором Верховний Суд зазначив, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд, враховуючи наведене, беручи до уваги предмет спору та обставини, на які посилається представник позивача, вважає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повинно було надати суду докази на підтвердження надання коштів у розмірі 6000 грн за договором №24715-02/2025 від 11.02.2025 року з відповідачем, проте таких суду надано не було

Саме позивач ініціював витребування з банківської установи інформації щодо переказу коштів відповідачу за договором на суму 6000 грн за період з 11.02.2025 року до 16.02.2025.

Водночас позивач не надав належних доказів перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача. Окрім долученого листа від 17.02.2026 року наданого директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахунок відповідачу ОСОБА_1 в системі iPay.ua 11.02.2025 року грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 6000 грн., інші платіжні документи, які б підтверджували здійснення відповідної операції відсутні.

Відповідно до частини 2, 3 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів зарахування відповідних коштів на рахунок відповідача, а наданий розрахунок заборгованості, складений позивачем самостійно, не є належним і допустимим доказом факту надання відповідачу кредитних коштів та виникнення заборгованості за договором №24715-02/2025 від 11.02.2025, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у позові судові витрати у розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 8000 грн. витрат на правову допомогу, стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення у зв`язку з перебуванням судді у відпустці складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Ю.С. Кіцула