Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №341/278/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/278/26

Провадження № 2/346/1962/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги ТОВ «Коллект Центр» обґрунтовує тим, що 27.05.2019 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0931071597, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Перший фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної ним заявки-анкети, яка є невід`ємною часиною даного договору. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної заявки-анкети, яка є невід`ємною частиною договору. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов договору. Згідно з вказаним договором, в тому числі на умовах фінансового кредиту, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткова ставка за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

14.07.2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №0931071597. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором позики №0931071597 від 27.05.2019 року, що укладений між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором позики станом на 04.02.2026 року утворилася заборгованість, визначена позивачем у розмірі 79 110,48 грн., яка складається з: 5 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 74 110,48 грн. - за відсотками на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51 372,98 грн., яка складається із 5 000 грн. – заборгованості за тілом кредиту та 46 372,98 грн. – за відсотками на дату відступлення права вимоги, а також судові витрати, які складаються із 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та 16 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 року залучено до участі в справі в якості правонаступника позивача – ТОВ «Гармонія Фінанс» ФІНАНС» (а.с. 172).

Представник ТОВ «Гармонія Фінанс» в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності ( а.с. 197).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмові пояснення, в яких вказує, що заявлений розмір відсотків за користування кредитом із врахуванням принципу розумності та співмірності як 51 372,98 грн. не відповідає умовам кредитного договору, яким передбаченого, що проценти за користування кредитом становлять 1,75% за один день користування з максимальним строком користування 30 календарних днів ( 5 000 х 1,75% = 87,50 грн. (день користування кредитом); 87,50 х 30 (днів) = 2 625 грн.). Однак, ТОВ «Вердикт Капітал» як новим кредитором продовжено надалі нарахування відсотків за кредитним договором №0931071597 від 27.05.2019 року, що є неправомірним, оскільки договором відступлення права вимоги подальше нарахування відсотків не передбачено. Позивач набув права вимоги до відповідача в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент відступлення такого права первісним кредитором. При цьому, умовами договору відступлення права вимоги не передбачено права фактора на самостійне нарахування нових процентів за користування кредитом після набуття права вимоги, а визначено лише право вчиняти дії, спрямовані на реалізацію вже наявного права вимоги та отримання заборгованості від боржника. Крім того, кредитний договір укладено між нею та ТОВ «Інфінанс» 27.05.2019 року, а кошти кредиту (транш) отримано 01.02.2020 року на строк 30 днів, тобто позивач дізнався про своє порушене право 03.03.2020 року і саме з цієї дати повинен обчислюватися трьохрічний строк звернення до суду, а звернувся з позовом до суду в березні 2026 року, тобто позовні вимоги заявлені із спливом строку позовної давності. Заявлений позивачем розмір судових витрат на правову допомогу відповідач вважає необґрунтованим, а також вказує, що в матеріалах справи відсутні докази перерахування зазначеної суми адвокату, не надано квитанції, акту прийняття-передачі наданих адвокатом послуг, детального опису виконаних робіт. Тому відповідач просить в задоволенні позову відмовити, а розгляд справи проводити у її та її представника відсутності (а.с.163-166).

За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 27.05.2019 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0931071597, підписаний позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до п. 1.1 якого товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «МоneyВООМ», які є невід`ємною частиною договору, а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами (а.с. 7-9 ).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами в додатку №1 та додатку №2 до додатку - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та додатку №3 та додатку №4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).

Умовами договору (п.1.5, 1.6, 1.10.1, 1.10.2) передбачено: загальний (максимальний) розмір кредитної лінії – 20 000 грн., процентна ставка фіксована, максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) - 30 календарних днів, діючий ліміт (сума) кредиту – 20 000 грн., максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%, максимальна вартість кредиту за діючим лімітом у грошовому вираженні 3,078 грн., максимальна реальна річна процентна ставка 638,75 %.

Відповідно до п. 3.1, 3.1.1, 3.3 договору перший фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети (додаток №5) та додатка №2 до договору, які є невід`ємною частиною даного договору. В заявці-анкеті на отримання першого фінансового кредиту (траншу) зазначено суму першого фінансового кредиту та строк користування ним, інші умови визначено у додатку №2. Підписання товариством додатку №1 до договору і позичальником додатку №2 до договору є укладення та підписання договору в цілому. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети (додаток №5) та додатку № 4, які є невід`ємною частиною даного договору. В заявці-анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначаються сума кредиту (траншу), строк користування, у додатку № 4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше. Строк користування поточним кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати пені (в разі наявної простроченої заборгованості та вимоги товариства про її сплату), на відповідний рахунок товариства з цільовим призначенням «Оплата за продовження строку дії користування поточним кредитом за договором №0931071597 від 27.05.2019 року». Здійснення оплати в даному випадку проводиться одним із способів, визначених в Правилах.

Відповідно до п. 7.1., 7.2, 7.6 договору позичальник підтвердив, що він самостійно перед укладенням даного договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору і які відповідають умовам договору та погоджується з ними; він отримав вичерпну інформацію в письмовій формі про умови надання кредиту і що один з оригіналів договору був йому переданий. Підписання позичальником договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 2.3 договору сторони узгодили, що товариство має право на відступлення права вимоги за даним договором будь-кому без згоди це позичальника.

Відповідно до листа ТОВ “ Універсальні платіжні рішення ” №872380_25707143521 від 07.07.2025 року між ним та ТОВ «Інфінанс» укладено договір на переказ коштів ФК-П-17/08-04 від 03.08.2017 року, відповідно до якого 01.02.2020 року о 15:38 год. перераховано кошти в розмірі 5 000 грн. на банківську картку клієнта НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – НОМЕР_2 (а.с. 10).

14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до п. 2.1 якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату грошової вимоги у сумі 221 939 136,68 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками ( а.с. 21-25 ).

Відповідно до п. 6.1.4, 7.1 договору факторингу право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників (додаток № 2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги. Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 1 561 454,09 грн.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що фактор має право здійснити наступне відступлення права вимоги будь-якій третій особі.

Копія платіжного доручення свідчить, що ТОВ «Вердикт Капітал» оплатило ТОВ «Інфінанс» 1 561 454,09 грн. за відступлення прав вимоги за договором факторингу №14-07/21 (а.с. 39).

Згідно з актом приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 року ТОВ «Інфінанс» передало ТОВ «Вердикт Капітал», а останнє прийняло реєстр боржників, кількістю 8 150 ( а.с. 40, 41).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором № 0931071597 на загальну суму заборгованості 51 372,98 грн., з яких: 5 000 грн. – за тілом кредиту; 46 372,98 грн. - за відсотками; дата укладення договору - 27.05.2019 року; дата закінчення договору – 02.03.2020 року. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, проведеним ТОВ «Інфінанс» за період з 28.02.2019 року по 14.07.2021 року, в якому зазначено дата видачі кредиту - 01.02.2020 року ( а.с. 11-18, 42-44).

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» ( новий кредитор ) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до п. 2.1 якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором ( а.с. 45-50).

Згідно з п.7.1 зазначеного договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 312 491,59 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» передало ТОВ «Коллект центр», а останнє прийняло реєстр боржників, кількістю 207 307, після чого до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей ( а.с. 58, 59 ).

Згідно з реєстром боржників до договору про відступлення ( купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором № 0931071597 на загальну суму заборгованості 79 110,48 грн., з яких: 5 000 грн. – за тілом кредиту; 27 737,50 грн. – за нарахованими відсотками; 46 372,98 грн. - за відсотками на дату відступлення права вимоги. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, проведеним ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 14.07.2021 року по 10.01.2023 року (а.с. 19, 60-62).

Згідно з розрахунком ТОВ «Коллект центр» заборгованість відповідача за договором позики №0931071597 від 27.05.2019 року станом на 04.02.2026 року визначена як 74 110,48 грн., з яких заявлена до стягнення 51 372,98 грн.: 5 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 46 372,98 грн. - за відсотками ( а.с. 20 ).

17.04.2026 року між ТОВ «Коллект Центр» (первісний кредитор) та ТОВ «Гармонія Фінанс» ( новий кредитор ) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 17-4/26, відповідно до п. 2.1 якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором ( а.с. 126-136).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №17-04/26 від 17.04.2026 року ТОВ «Коллект центр» передало «Гармонія Фінанс», а останнє прийняло реєстр боржників, після чого до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей ( а.с. 145, 147).

Згідно з реєстром боржників до договору про відступлення ( купівлю-продаж) прав вимоги №17-04/26 від 17.04.2026 року ТОВ «Гармонія Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором № 0931071597 на загальну суму заборгованості 79 110,48 грн., з яких: 5 000 грн. – за тілом кредиту; 74 110,48 грн. – за нарахованими відсотками (а.с. 150-153).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України (в редакції, станом на дату укладення вищезазначеного договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала договір позики, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеними між ним та правонаступником кредитодавця відповідача договорами факторингу/відступлення прав вимоги, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18) за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Як зазначено вище, згідно з п. 3.3 договору строк користування поточним кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати пені (в разі наявної простроченої заборгованості та вимоги товариства про її сплату), на відповідний рахунок товариства з цільовим призначенням «Оплата за продовження строку дії користування поточним кредитом за договором №0931071597 від 27.05.2019 року».

Як встановлено судом, строк кредитування кредитом (траншем) був погоджений сторонами та становив 30 днів.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги від ТОВ «Інфінанс» до відповідача за договором №0931071597 від 27.05.2019 року, дата закінчення якого 02.03.2020 року в розмірі 51 372,98 грн., з яких: 5 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 46 372,98 грн. - за відсотками.

Натомість, як встановлено з розрахунку заборгованості перед ТОВ “ Вердикт Капітал ” та реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, вказаним товариством, право вимоги після якого набув ТОВ «Коллект Центр», здійснено нарахування відсотків в розмірі 1,75% (денних) після закінчення дії договору позики (строку користування кредитом (траншем) – 02.03.2020 року), а саме з 14.07.2021 року по 10.01.2023 року та з 10.01.2023 року по 04.02.2026 року, тобто заявлена до стягнення сума відсотків нарахована як за період до прострочення боржником, так і за період після такого прострочення за вказаним договором.

Водночас, відомості про зміну строку користування поточним траншем та надання другого, наступних траншів матеріали справи не містять, а тому строк кредитування за вищевказаним договором становить 30 днів.

Оскільки договором позики визначений строк його дії (строк користування кредитом (траншем)), який становить 30 днів, а доказів пролонгації строку користування кредитом (поточним кредитом (траншем)) ні ТОВ «Коллект Центр», ані ТОВ «Гармонія фінанс» (відповідно до п.3.3 договору) не надано, саме протягом даного строку ТОВ “ Інфінанс ” мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки. Вимог щодо стягнення з відповідача коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 5 000 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,75%, заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором становить 2 625 грн. (5 000 грн. х 1,75 % х 30 ).

У зв`язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 7 625 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту – 5 000 грн.; за відсотками – 2 625 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 7 625 грн., що становить 14,84 % від заявлених вимог в розмірі 51 372,98 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 395,04 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

Також, Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023) внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та пункт 19 викладено у наступній редакції: « У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

У постанові Верховного Суду від 13.11.2024 року у справі № 383/1645/23 щодо позовної давності зазначено про те, що строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред`явлення позовних вимог на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності у вказаних правовідносинах не сплив.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Як встановлено судом, 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення ( а.с. 70-72).

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору. Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги № 962 від 01.01.2026 року та витягу з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року, сторони погодили надання правових послуг у виді усної консультації з вивченням документів - 2 год., вартість – 2 000 грн., ціна - 4 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 4 год., вартість – 3 000 грн., ціна – 12 000 грн. ( а.с. 76, 77 ).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 16 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 000 грн.

На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Фінанс" заборгованість за договором позики №0931071597 від 27.05.2019 року в загальному розмірі 7 625 (сім тисяч шістсот двадцять п`ять ) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Фінанс" 395 (триста дев`яносто п`ять ) гривень 04 копійки сплаченого судового збору та 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ТОВ "Гармонія Фінанс", код ЄДРПОУ 43520773, юридична адреса: 01135, м.Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, приміщення 12.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя:Яремин М. П.