Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №345/5102/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5102/26

Провадження № 2-а/345/159/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Сирка Й.Й., розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

07.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову від 14 серпня 2026 року № 1564 про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення, винесену керівником суб`єкта владних повноважень, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги мотивує тим, що не отримував повістку про виклик до відповідача у справі, а викладені у оскарженій постанові відомості з цього приводу є суперечливими. Зі змісту оскарженої постанови не зрозуміло, за якою адресою направлялася повістка військовозобов`язаному. Відмітка у поштовому документі про відсутність адресата за місцем надіслання повістки не свідчить про її належне вручення позивачу. У постанові немає даних із посиланням на докази, які б підтверджували належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, в результаті чого позивач не мав можливості заявити клопотання та скористатися послугами адвоката. З іншого боку, позивач самостійно припускає про його належне повідомлення відповідачем щодо необхідності явки для уточнення облікових даних, проте відсутні, на його думку, докази належного повідомлення щодо дати, часу і місця розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Також позивач стверджує, що суб`єкт владних повноважень не мотивував своє рішення про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в максимально визначеному законом розмірі. Просить позов задовольнити, поновивши пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови, про наявність якої дізнався значно пізніше. 28.08.2026 звернувся до територіального центру з надання безоплатної правничої допомоги для підготовки та подання відповідного позову.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2026 року відкрито провадження у даній справі, її розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження).

Відповідач у встановлений судом процесуальний строк відзиву не подав, однак в письмових поясненнях від 23 вересня 2026 року зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . На адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 надіслано повістку № 7304713 від 12.05.2026, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі в тексті – ЄДРПВР), через відділення АТ Укрпошта про його виклик для уточнення персональних даних на 22 травня 2026 року. Однак повістка повернулась до відповідача у справі з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отож позивача належним чином оповіщено про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але у визначені час і дату ОСОБА_1 не з`явився, про причини свого неприбуття не повідомив. Лише 08 серпня 2026 року під час прибуття військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_2 в супроводі працівників поліції, в його присутності, відповідальним виконавцем групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 931 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Військовозобов`язаний не забажав викласти власноручні пояснення у складеному стосовно нього протоколі про адміністративне правопорушення, лише усно повідомив, що за повісткою не з`явився через її ненадходження, але наміру ухилятися від отримання повістки не мав. На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився з невідомих для відповідача причин. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов до таких висновків.

З належним чином засвідченої копії постанови № 1564 від 14 серпня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , направлено поштовим зв`язком повістку № 7304713 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 22 травня 2026 року. На вказану дату військовозобов`язаний не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. За вчинене правопорушення до позивача у цій справі застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 гривень.

Згідно з належним чином засвідченою копією повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сформована за допомогою ЄДРПВР 12.05.2026, для уточнення даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , викликано на 14.00 год 22 травня 2026 року. Повістка надіслана за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за цією адресою достовірно підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 06 листопада 2013 року, засвідченої підписом позивача у справі та наданої ним самостійно до позовної заяви.

Позивач у справі не оспорює викладені у відзиві на позовну заяву відомості щодо його перебування у ІНФОРМАЦІЯ_4 на військовому обліку як військовозобов`язаного.

Із долученої до позовної заяви копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю ІІІ групи довічно (інвалідність з дитинства).

Відповідно до інформації АТ «Укрпошта» надіслана ОСОБА_1 за місцем реєстрації його проживання рекомендованим листом № RO 6716 7724 369 повістка № 7304713 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних адресату не вручена через його «відсутність за вказаною адресою». Повернення рекомендованого поштового відправлення з такою відміткою здійснено 19 травня 2026 року, що підтверджується даними трекінгу про відстеження рекомендованого поштового відправлення. Фактичне надіслання повістки за відповідним номером підтверджується належним чином засвідченою відповідачем у справі копією опису (форма 107П) від 12 травня 2026 року про вкладення повістки до надісланого через АТ «Укрпошта» рекомендованого поштового відправлення.

ОСОБА_1 , особа якого встановлена в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , після роз`яснення йому змісту ст.63 Конституції України, прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, підписав складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2026 року, вказавши, що не отримував повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одночасно ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11.00 14 серпня 2026 року. Вказані обставини підтверджуються зокрема у своїй сукупності змістом відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, який зареєстрований за вихідним № 1/2/ НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у день складання; достовірність внесених відомостей у протоколі засвідчена підписами присутніх свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Водночас, другий примірник складеного протоколу вручено під розписку безпосередньо ОСОБА_1 , що підтверджується підписом останнього.

Вирішуючи зазначений публічно-правовий спір між сторонами суд зазначає.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.7,245 цього Кодексу).

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч.2 ст.283 КУпАП).

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а.

Частиною 1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і до теперішнього часу.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 4 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу свого проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до приписів ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає у тому числі: порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення тощо.

У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України (ч.6 ст.22 зазначеного в попередньому абзаці цього рішення Закону).

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі – Порядок № 560).

Чинною на дату надіслання повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 про явку військовозобов`язаного для уточнення даних редакцією Порядку № 560 (п.6) прямо вказано, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації тощо.

З оголошенням мобілізації військовозобов`язані, резервісти СБУ зобов`язані з`явитися за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку ; за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби (п.20-21,27 Порядку №560).

Відповідно до п.22 Порядку № 560 резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ. Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. (абз.1-3 п.34 Порядку №560).

Аналіз вищенаведених положень законодавства України про мобілізаційну підготовку і мобілізацію підтверджує, що на усіх громадян України чоловічої та жіночої статі, які перебували на військовому обліку станом на 18 травня 2024 року, покладено обов`язок у межах 60 днів, тобто до 16 липня 2024 року включно, уточнити в передбачений законом однин із альтернативних способів визначені законом персональні дані. Крім того, оповіщення військовозобов`язаних про явку до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядається законодавцем як невід`ємна частина призову громадян на військову службу під час мобілізації.

Будь-яких документальних підтверджень про належне та своєчасне виконання військовозобов`язаним ОСОБА_1 покладеного на нього законом обов`язку з уточнення своїх персональних даних позивачем не надано, як і копій військово-облікових документів позивача у цій справі (в тому числі електронного ВОД, виданого після оформлення 10.07.2024 ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання довічно).

Таким чином, надіслання ОСОБА_1 повістки для уточнення персональних даних за адресою реєстрації місця його проживання не викликає в суду будь-яких сумнів щодо законності таких дій відповідача та їх повній відповідності законодавству України. При цьому наявність у позивача інвалідності не звільняла останнього від обов`язку з дотримання законодавства України в частині своєчасного уточнення своїх окремих персональних даних у межах 60 календарних днів після 18 травня 2024 року згідно з вимогами абз. 4 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року.

Суд наголошує у цій справі, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є, зокрема, день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, якщо ця особа не повідомила територіальний центр комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання (пп.2 п.41 Порядку №560).

Отже, будь-яких порушень під час виклику (оповіщення) ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку до відповідача для уточнення персональних даних суд не вбачає.

Позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами викладені у позові обставини щодо нібито неповідомлення його про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначені аргументи безпосередньо спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, копія якого долучена ІНФОРМАЦІЯ_5 до матеріалів справи. Винесена постанова містить чіткі посилання на норми законодавства України про оборону, мобілізацію та мобілізаційну підготовку, які порушені позивачем у цій справі під час особливого періоду.

Твердження позивача щодо відсутності у оскарженій постанові мотивів застосування до ОСОБА_1 штрафу в максимальному розмірі спростовуються змістом відповідної постанови, яка вказує, що військовозобов`язаний вдруге протягом року притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, як складової частини мобілізаційного процесу, що є обставиною, яка обтяжує відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП згідно з вимогами п.2 ст.35 цього Кодексу.

Суд додатково вказує, що законодавством України не визначено обов`язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки вказувати у повістці про виклик військовозобов`язаного чіткий перелік персональних відомостей, які необхідно уточнити.

Інших доводів адміністративний позов ОСОБА_1 не містить.

Крім того суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 9 травня 2024 року № 3696-IX (далі – Закон № 3696), який також набрав чинності з 18 травня 2024 року, викладено у новій редакції статті 210 та 210-1 КУпАП.

Цим Законом № 3696 статтю 210 КУпАП (разом зі ст. 210-1 цього Кодексу) викладено у новій редакції із додаванням примітки такого змісту: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Також доповнено ч.4 ст.258 КУпАП новою частиною, передбачивши, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику".

Перелік відомостей персонального характеру, які органи ведення ЄДРПВР одержують в електронному вигляді, визначений у ч.3 ст.14 Закону України «Про Державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII.

При цьому використання у законі словосполучення про «не застосування» відповідних положень статей КУпАП вказує, що за наявності відповідних можливостей у держателя ЄДРПВР відсутня навіть подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 або 210-1 КУпАП. До такого висновку суд дійшов виходячи із того, що відповідно до п.1 ст.247 цього Кодексу відсутність події та складу адміністративного правопорушення не дозволяє розпочинати провадження у справі про таке правопорушення, а розпочате підлягає закриттю.

Таке «законодавче» не застосування стосується повною мірою статей 210 та 210-1 КУпАП відповідно, а не лише їхніх санкцій.

Правові та організаційні засади створення, функціонування ЄДРПВР, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць регулюються нормами Закону України «Про Державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі в тексті – Закон № 1951).

Держателем ЄДРПВР є винятково Міністерство оборони України, яке водночас витупає й адміністратором цього реєстру. Органами адміністрування реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України . Держатель надає органам адміністрування та ведення реєстру доступ до бази даних реєстру (ч.1,2,5,6 ст.5 відповідного Закону).

Відповідно до ч.1 ст.6, ст.13 Закону № 1951 до ЄДРПВР вносяться персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Персональні дані зазначених осіб включають ПІБ, місце і дату їхнього народження, місця проживання та перебування, номери засобів зв`язку та електронної пошти; освіти, сімейного стану, місця роботи тощо; для формування бази даних реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії держателю реєстру персональні відомості про усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Таким чином, відповідач у справі не є держателем ЄДРПВР, яким у законі визнається лише Міністерство оборони України.

Позивач у справі не заперечив в суді того факту, що всупереч вимогам Закону № 3633 особисто не уточнював в межах встановлених цим законом строку і порядку персональні та інші облікові дані. Текст позовної заяви не зазначає, яку саме інформацію ІНФОРМАЦІЯ_2 мав можливість отримання шляхом взаємодії з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами, базами (банками) даних. Доказів щодо наявності у ОСОБА_1 чинної станом на 22.05.2026 та належним чином оформленої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації суду також не надано.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений висновок також акцентує увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.2,6-9,72-77,241-246,286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 серпня 2026 року № 1564 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500 гривень, залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Розподіл судових витрат у справі не здійснювати.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя