Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №345/3530/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3530/26

Провадження № 2/345/2600/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, який мотивує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , 1922 р.н., котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 .

Спадкодавець ОСОБА_2 , 1922 р.н., котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишив заповіт, посвідчений 28 жовтня 1999 року, секретарем Ріп`янської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області та який зареєстрований в реєстрі за № 19. Згідно заповіту, спадкодавець ОСОБА_2 , 1922 р.н., заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина на наступне спадкове майно, а саме: на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну частку (пай), розміром 33,80/1.42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луква», с Боднарів, Калуського району, Івано-Франківської області, належного спадкодавцю ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 005090 виданого 12.08.1999 року Калуською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Калуської райдержадміністрації від 10 лютого 1997 року № 54.

В установленому законом порядку та спосіб, а також строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, позивач звернувся з письмовою заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Локатир М.В.

04 червня 2026 року в.о. державного нотаріуса Калуської районної державної нотаріальної контори Федина А.М. спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), яка залишилась після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Разом з тим, постановою від 04 червня 2026 року в.о. державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Федина А.М. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння в АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що технічні характеристики будинковолодіння на момент підготовки довідки (27.10.2025 р.) можуть не відповідати технічним характеристикам, які зазначені у правовстановлюючому документі та технічному паспорті, а також в Свідоцтві про право власності на жилий будинок власник зазначений « ОСОБА_2 », а по Свідоцтву про смерть « ОСОБА_2 », та рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до виписки з матеріалів інвентаризаційної та реєстраційної справи № 00417 від 27.10.2025 року, яка надана ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», згідно архівних даних поточна технічна інвентаризація будинковолодіння АДРЕСА_1 , не проводилась.

Враховуючи, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був збудований до 1992 року (відповідно до технічного паспорту рік спорудження будинку до 1963), то після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на даний житловий будинок.

21 травня 1991 виконавчим комітетом Ріп`янківської сільської ради народних депутатів Калуського району Івано-Франківської області, на ім`я ОСОБА_2 , дійсно було видано Свідоцтво № б/н про право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_2 .

У вказаному Свідоцтві по батькові власника жилого будинку ОСОБА_2 , помилково записано як « ОСОБА_3 », хоча правильним слід вважати його по батькові як « ОСОБА_4 », оскільки записаний в Свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок від 21.05.1991 року « ОСОБА_2 » та записаний в Свідоцтві про смерть Серія НОМЕР_1 від 10.10.1999 року, « ОСОБА_2 », є однією і тією ж особою, а зазначена помилка сталася за неуважності особи, яка оформляла зазначений документ.

Інших спадкоємців, які б протягом встановленого законом строку звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України та спадкоємців, передбачених ст.1261 ЦК України, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім`єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.

У зв`язку з цим, позивач просить суд: визнати ним право власності на наступне спадкове майно, яке залишилось після ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в цілому, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.06.2026 прийнято справу до провадження, провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання (а.с.42-43).

08.07.2026 судом отримано від представника відповідача Калуської міської ради заяву, в якій заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що добудова 18,9 кв.м. до будинку може бути самочинним будівництвом (а.с.45-47).

15.09.2026 представником позивача подано суду заяву про долучення доказів (а.с.50).

Ухвалою суду від 15.09.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.66).

Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовну заяву підтримує в повному обсязі (а.с.67).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак в своїй заяві від 08.07.2026 просив справу розглянути у його відсутності (а.с.47).

Суд, дослідивши письмові докази по справі, заслухавши усні пояснення, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , 1922 р.н., котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 року, яке видане Ріп`янською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, актовий запис № 31 від 10.12.1999 року (а.с.13).

Спадкодавець ОСОБА_2 , 1922 р.н., котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишив заповіт, посвідчений 28 жовтня 1999 року, секретарем Ріп`янської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області та який зареєстрований в реєстрі за № 19, що підтверджується копією заповіту, та довідкою № 96 від 13.10.2025 року, які видана Ріп`янським старостинським округом Калуської міської ради Калуського району Івано-Франківської області. Заповіт не змінювався та не відмінявся (а.с.14, 15).

Згідно вищезазначеного заповіту, спадкодавець ОСОБА_2 , 1922 р.н., котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та який проживав в будинку АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , все своє майно.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина на наступне спадкове майно, а саме:

1) на земельну частку (пай), розміром 33,80/1.42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Луква», с Боднарів, Калуського району, Івано-Франківської області, належного спадкодавцю ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 005090 виданого 12.08.1999 року Калуською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Калуської райдержадміністрації від 10 лютого 1997 року № 54;

2) на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке складається з наступних об`єктів:

-а/ житлового будинку під літерою «А», », загальною площею 71,3 кв. м., з яких під житловою площею – 40,2 кв. м., під допоміжною площею – 31,1 кв. м.;

-б/ стайні під літерою «Б», площею 15,7 кв. м..

-в/ гаражу під літерою «В», площею 30,0 кв. м.;

-г/ навісу під літерою «Г», площею 7,8 кв. м.;

-ґ/ вбиральні літерою «Д», площею 2,7 кв. м.;

-д/ криниці під № 1, площею 9 п.м.;

-е/ воріт під № 2, площею 10,7 кв.м.;

-є/ огорожі під № 3, площею 16,9 кв. м.;

-ж/ воріт під № 4, площею 6,2 кв. м.

Вищезазначене підтверджується технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , який виготовлений 17.10.2025 року ФОП ОСОБА_5 , інвентаризаційна справа № 17/10/25/1 та який зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва від 13.11.2025 року, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01: 4985-3636-3484-8867 (а.с. 22-30).

В установленому законом порядку та спосіб, а також строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, позивач звернувся з письмовою заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Локатир М.В., що підтверджується заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину від 04 травня 2000 року за № 171, спадкова справа №150 (а.с.16).

04 червня 2026 року в.о. державного нотаріуса Калуської районної державної нотаріальної контори Федина А.М. видано спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), яка залишилась після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом Серія НКК № 751589 від 04.06.2026 року та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, № витягу: 85503535 від 04.06.2026 року (а.с.17, 18).

Разом з тим, постановою від 04 червня 2026 року в.о. державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Федина А.М. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння в АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що технічні характеристики будинковолодіння на момент підготовки довідки (27.10.2025р.) можуть не відповідати технічним характеристикам, які зазначені у правовстановлюючому документі та технічному паспорті, а також в Свідоцтві про право власності на жилий будинок власник зазначений « ОСОБА_2 », а по Свідоцтву про смерть « ОСОБА_2 », та рекомендовано звернутися до суду, (а.с.19, 21).

Відповідно до виписки з матеріалів інвентаризаційної та реєстраційної справи № 00417 від 27.10.2025 року, яка надана ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», згідно архівних даних поточна технічна інвентаризація будинковолодіння АДРЕСА_1 , не проводилась (а.с.31).

У відповідь на адвокатський запит ФОП ОСОБА_5 було надано наступну інформацію: 17.10.2025 було проведено поточну технічну інвентаризацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якої було виготовлено технічний паспорт, інвентаризаційна справа № 17/10/25/1, інформацію про технічну інвентаризацію якого було внесено в Реєстр Будівельної діяльності. Відповідно до наданих заявником документів, будівництво житлового будинку було здійснено в 1963 році, а реконструкція вказаного житлового будинку проведена до серпня 1992 року. Зазначена реконструкція відповідає вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та не належить до самочинного будівництва. До даної відповіді долучено копію технічного паспорту та довідку від 17.10.2025 (а.с.54-65).

Фактично єдиним документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).

За пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95, (втратив чинність) документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Тобто, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

Таким чином, враховуючи, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був збудований до 1992 року (відповідно до технічного паспорту рік спорудження будинку до 1963), то після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на даний житловий будинок.

Також судом встановлено, що 21 травня 1991 виконавчим комітетом Ріп`янківської сільської ради народних депутатів Калуського району Івано-Франківської області, на ім`я ОСОБА_2 , дійсно було видано Свідоцтво № б/н про право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_2 (а.с.19, 20).

У вказаному Свідоцтві по батькові власника жилого будинку ОСОБА_2 записано як « ОСОБА_3 ». Суд приходить до висновку, що в даному записі зроблена помилка і правильним слід вважати його по батькові як « ОСОБА_4 », оскільки це підтверджується сукупністю матеріалів справи (зокрема довідкою сільської ради).

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 411Т-260209-017 від 09 лютого 2026 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності – ТОВ «ТІУН», що діє на підставі Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України, ринкова вартість домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , становить 86703,00 грн., (вісімдесят шість тисяч сімсот три гривні нуль копійок) (а.с.32-36).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У ст. 328 ЦК України зазначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що стороною позивача надано достатньо доказів, які підтверджують належність спадкодавцю спадкового майна (будинковолодіння). Також судом встановлено, що позивач належним чином прийняв спадщину після смерті спадкоємця. Відповідно до встановлених обставин справи, інших спадкоємців за законом на спадкове майно немає, будь-які інші особи не претендують на спадкове майно, оскільки не зверталися з заявою про прийняття спадщини за законом на спадкове майно до нотаріуса. Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності на наступне спадкове майно, яке залишилось після ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в цілому, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий