Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №345/4965/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4965/26

Провадження № 2/345/3353/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

06.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Калуша у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє представник Величко Лариса Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2026 представник позивача звернулася до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» із позовною заявою до відповідача, в якій просить: стягнути заборгованість за договором № 577364-КС-001 про надання кредиту від 19.01.2026 року, що становить 168 500,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 83 500,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 25 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 10 000,00 грн. витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що 19.01.2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 577364-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 19.01.2026 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 577364-КС-001 про надання кредиту. Того ж дня відповідач прийняла (акцептувала) пропозицію щодо укладення договору на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4891 на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений позичальником в анкеті, який останньою було введено/відправлено. Таким чином, 19.01.2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено договір № 577364-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача. До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, здійснивши лише часткову оплату в розмірі 1 000,00 грн., розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 577364-КС-001. На думку позивача, здійснення часткової оплати свідчить про визнання відповідачем договору та заборгованості за ним. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 06.08.2026 року утворилась заборгованість за договором № 577364-КС-001 про надання кредиту в розмірі 168 500,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 83 500,00 грн.; суми заборгованості по штрафах - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 10 000,00 грн. У зв`язку з цим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Витребувано документи, що становлять банківську таємницю.

29 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на виконання зазначеної ухвали.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 19.01.2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 577364-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 19.01.2026 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 577364-КС-001 про надання кредиту.

19.01.2026 року ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 577364-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4891 на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 19.01.2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 577364-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.

Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

На виконання умов договору відповідачці було перераховано 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яку остання вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Переказ коштів підтверджується відповідним підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого 19.01.2026 року о 16:58 ТОВ «ПрофітГід» на підставі платіжної інструкції ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» здійснено успішний переказ коштів у розмірі 50 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», отримувачем яких зазначено ОСОБА_1 із призначенням платежу: «Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. кред.дог. №577364-КС-001 від 19.01.2026».

Судом також встановлено, що відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 17.09.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260911/63952-БТ, наданого на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_4 (рахунок № НОМЕР_5 ).

Згідно з випискою за вказаним рахунком за період з 19.01.2026 року по 06.07.2026 року, 19.01.2026 року на картковий рахунок ОСОБА_1 за операцією « АДРЕСА_1 » зараховано грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн.

Таким чином, зазначеними банківськими документами підтверджується факт отримання ОСОБА_1 19.01.2026 року грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн., що відповідає сумі кредиту, визначеній договором № 577364-КС-001.

Однак відповідачка зобов`язання за договором належним чином не виконала, здійснивши лише часткову оплату за договором у розмірі 1 000,00 грн., у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 577364-КС-001 станом на 06.08.2026 року розмір заборгованості відповідачки становить 168 500,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 83 500,00 грн.; суми заборгованості по штрафах - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року N 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Позивач свої зобов`язання за договором № 577364-КС-001 про надання кредиту від 19.01.2026 року виконав у повному обсязі та 19.01.2026 року надав відповідачці кредит у розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальниці, яку остання вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», випискою за рахунком та підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором № 577364-КС-001 про надання кредиту від 19.01.2026 року вбачається, що станом на 06.08.2026 року утворилась заборгованість за договором у розмірі 168 500,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 83 500,00 грн.; суми заборгованості по штрафах - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 10 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Щодо розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено види відсоткової ставки, стандартну та знижену (пільгову), в залежності від періоду користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що настає у разі невиконання зобов`язань за договором.

Відповідачка належним чином умов кредитного договору не виконала, у зв`язку з чим станом на 06.08.2026 року утворилась заборгованість за договором № 577364-КС-001 про надання кредиту в розмірі 168 500,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 83 500,00 грн.; суми заборгованості по штрафах - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 10 000,00 грн.

Судом також встановлено, що відповідачка на виконання умов договору № 577364-КС-001 здійснила часткову оплату заборгованості в загальному розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Здійснення відповідачкою часткової оплати за кредитним договором свідчить про вчинення нею конклюдентних дій, спрямованих на виконання договірних зобов`язань, та підтверджує визнання нею факту існування кредитного зобовязання.

У матеріалах справи наявний розширений розрахунок заборгованості, а доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачкою, отримання нею кредитних коштів у розмірі 50 000,00 грн. та невиконання нею зобов`язань за договором, а розрахунок заборгованості свідчить про наявність заборгованості за кредитом, та враховуючи, що відповідачкою у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача щодо нарахованих сум, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» слід стягнути заборгованість за договором № 577364-КС-001 про надання кредиту від 19.01.2026 року в розмірі 168 500,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 83 500,00 грн.; суми заборгованості по штрафах - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 25 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 10 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача.

Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. надав договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2026 року, рахунок-фактуру № 05-577364-КС-001 від 15.05.2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до умов договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2026 року, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс», розмір гонорару за підготовку позовної заяви є фіксованим та складає 10 000,00 грн.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати та втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас за наявності заперечень учасника справи суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи вони лише мають бути сплачені, за умови підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості.

Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначили, що суд під час розподілу витрат має виходити з їх реальності, необхідності та розумності, враховуючи складність справи, обсяг виконаної роботи, ціну позову та значення спору. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені витрати, якщо встановить їх непропорційність предмету спору.

З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, ціни позову, незначного обсягу юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду, характеру спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. є неспівмірними із складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи, а тому не відповідають критеріям реальності, необхідності та розумності в повному заявленому розмірі.

При цьому суд враховує, що дана справа не є складною, стосується типових кредитних правовідносин, а позовна заява містить стандартне правове обґрунтування вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи критерії, визначені статтею 137 та частиною третьою статті 141 ЦПК України, суд вважає реальним, необхідним і розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі 4 000,00 грн.

А тому з відповідачки на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» слід стягнути 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 81, 89, 137, 141, 247, 268, 280 ЦПК України, статтями 525, 526, 625, 627, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, статтями 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє представник Величко Лариса Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_6 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528) заборгованість за договором № 577364-КС-001 про надання кредиту від 19.01.2026 року, що становить 168 500,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 83 500,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 25 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 10 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_6 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528) сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, IBAN № НОМЕР_6 в АТ «ОТП БАНК», 21685166, МФО: 300528) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: