Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №343/2080/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №343/2080/26

Суддя: Лицур І. М.

Справа №: 343/2080/26

Провадження №: 2/343/1421/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого – судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання – Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за кредитним договором № 115057 від 10.07.2024 року в розмірі 12 309,00 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 10 липня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця було укладено кредитний договір № 115057, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовим ідентифікатором, який надіслано в смс-повідомленні на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 3 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 . 23 грудня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТзОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, у відповідності до якого ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» відступило, а ТзОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимагати повернення коштів за кредитним договором № 115057 від 10.07.2024 року. ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав і його борг по кредитному договору на дату відступлення права вимоги становить 12 309,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 2 559,00 грн. – заборгованість за відсотками, 750,00 грн. – заборгованість за комісіями та 6 000,00 грн. – заборгованість за пенею. Вказані дії свідчать про відмову відповідача від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 470076110478 від 15.11.2022 року (а.с. 36) керівник Романенко М.Е. не з`явився, в позовній заяві висловив прохання про розгляд справи без участі представника позивача, вказавши, що не заперечує проти заочного розгляду даної справи.

Відповідач відзиву на позов не подавав, в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи був належно повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки, яку він отримав 24.09.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.09.2026 року (а.с. 54).

За таких обставин суд 07.10.2026 року постановив ухвалу про проведення розгляду даної справи за відсутності відповідача в порядку заочного провадження.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Про те, що 10.07.2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кредит в розмірі 3 000,00 грн., строком на 90 днів, тобто до 07.10.2024 року, підтверджується індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 105057 від 10.07.2024 року, додатком № 1 до цього договору – графіком розрахунків та загальної вартості кредиту, підписаними ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «KL3488», а також довідкою про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026 року, з якої вбачається, що даний одноразовий ідентифікатор було відправлено відповідачу на номер мобільного телефону (а.с. 16-21,42).

Відповідно до п. 1.3 вказаного кредитного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 445,3 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % на добу. Тип процентної ставки – фіксована.

У пункті 9 «Реквізити та підписи сторін» цього ж кредитного договору відповідачем для отримання кредитних коштів зазначено електронним платіжним засобом банківську картку № НОМЕР_1 , що також підтверджується вищевказаною довідкою про ідентифікацію клієнта.

Згідно довідки ТзОВ «ПрофітГід» про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 13), ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» повідомлено про те, що на виконання умов договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-153 від 20.05.2021 року, ТзОВ «ПрофітГід» 10.07.2024 року о 09:06 год. перераховано грошові кошти в сумі 3 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 115057.

Таким чином, ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування цими коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань.

З договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року та додатків до нього, акту приймання-передачі реєстру прав вимог за вказаним договором від 23.12.2024 року, витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року та платіжних інструкцій № 11417 від 13.02.2025 року та № 11146 від 15.01.2025 року на загальну суму 1 014 453,10 грн. (а.с. 24,34,37,43-47), встановлено, що ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» відступило ТзОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 105057 від 10.07.2024 року на суму заборгованості 12 309,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 105057 від 10.07.2024 року, наданого первісним кредитором ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» (а.с. 38-39), борг ОСОБА_1 по кредитному договору становить 12 306,00 грн., з них: 3 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 2 559,00 грн. – заборгованість за відсотками, 750,00 грн. – заборгованість по комісії, що нарахована в день видачі кредиту, та 6 000,00 грн. – заборгованість за пенею.

З цього ж розрахунку встановлено, що ОСОБА_1 не здійснив жодної сплати з метою погашення кредиту за вищевказаним договором, що свідчить про його відмову від добровільного повернення боргу.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що вимоги ТзОВ «Діджи Фінанс» в частині стягнення з відповідача 6 000,00 грн. заборгованості за пенею не підлягають задоволенню з таких підстав, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки пеня за даним кредитним договором нарахована в період дії на території України воєнного стану, то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплатити на користь ТзОВ «Діджи Фінанс».

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладеного кредитного договору, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з нього на користь позивача слід стягнути 6 309,00 грн. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 105057 від 10.07.2024 року.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 51,26 % сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що був сплачений згідно платіжної інструкції в національній валюті № 115057 від 28.07.2026 року в розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 48), який становитиме 1 364,75 грн.

Крім того, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір № 42649746/01 про надання правової допомоги від 01.06.2026 року, укладеного між ТзОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду № 115057 до вказаного договору від 29.06.2026 року про надання правової допомоги у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026 року та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 29.06.2026 року (а.с. 9-12,35,40), відповідно до яких сторони погодили, що сума витрат за надання послуг в даній справі становить 6 000,00 грн.

Виходячи з викладеного, оскільки суд задоволив позовні вимоги позивача на 51,26 %, то на його користь пропорційно слід стягнути з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 075,60 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 207,256,257,261,512,526,626,628,638,1048-1050,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 105057 від 10.07.2024 року в сумі 6 309,00 грн. (шість тисяч триста дев`ять гривень), а також 1 364,75 грн. (одну тисячу триста шістдесят чотири гривні та 75 копійок) відшкодування сплаченого судового збору та 3 075,60 грн. (три тисячі сімдесят п`ять гривень і 60 копійок) витрат за надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» професійної правової допомоги фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , відмовивши в решті позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», що знаходиться за адресою: 07406, Київська область м.Бровари вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua