Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №343/2069/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2069/26

Провадження №: 3/343/445/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідалності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, який має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, працює у Вигодському КП, притягувався до адміністративної відповідальності 24.08.2026 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, які встановив суд під час розгляду справи:

ОСОБА_1 , будучи особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, повторно протягом року вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії фізичного характеру, а саме застосував насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілій.

Правопорушення вчинив за таких обставин.

06 вересня 2026 року близько 21:05 год ОСОБА_1 , будучи особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, повторно протягом року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 у формі застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої.

ІІ. Позиція особи, яка бере участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, не визнав. Вказав, що саме потерпіла намагалася його побити, оскільки була п`яною, а він хотів віднести її із землі на ліжко та впав разом з нею.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що її колишній чоловік намагався її задушити, тому вона вимушена була захищатися.

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена такими дослідженими в судовому засіданні доказами та відеозаписами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 739923 від 06.09.2026, в якому викладена суть правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. У протоколі наявні відмітки про ознайомлення з протоколом та отримання його копії (а.с. 1);

- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, згідно з яким 06.09.2026 о 21:05 зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що прийшла сусідська дитина та повідомила, що тато б`є маму. Прибувши на місце події ГРПП установила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце факт домашнього насильства, в ході якого останні давали один одному ляпаси (а.с. 2);

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно із якою визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 щодо постраждалої особи як високий (а.с. 3, 4);

- DVD-R диском із напислм "Кравчук" (а.с. 6), на якому наявні відеозаписи, на яких зафіксовано, як працівники поліції 06.09.2026 прибувають на місце події, де перебувають ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та встановлюють обставини конфлікту. Коли вони заходять у будинок, чути крик дітей. Далі у кімнаті ОСОБА_2 з ознаками сп`яніння та побиття кричить, стверджує про спробу її згвалтування, що заперечує ОСОБА_1 , вказуючи, що саме колишня дружина, перебуваючи у стані сп`яніння, наносила йому удари, однак його твердження є агресивними, супроводжуються нецензурною лексикою у сторону потерпілої. Остання ж перелякана, плаче, кричить. Працівники поліції вивели ОСОБА_1 у кайданках на вулицю, однак вслід за ними вибігла ОСОБА_2 , продовжуючи кричати. Поліцейські з`ясовують у неї чи буде знімати побої, писати заяву, однак вона не реагує на їх запитання, а намагається нанести удар ОСОБА_1 , стверджуючи, що останній її чуть не задушив, після чого повертається у будинок. Надалі поліцейські складають адмінматеріали, роз`яснюють зміст протоколу ОСОБА_1 , його права та можливість написати пояснення. Останній заперечує факт побиття колишньої дружини, підписує протокол та отримує його копію;

- постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24.08.2026, яка набрала законної сили 03.09.2026, згідно із якою суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та наклав стягнення у виді штрафу (а.с. 7-12).

Вказані вище докази є такими, що доповнюють один одного, є повними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду. Рапорт хоча і не є доказом винуватості ОСОБА_1 , однак його дані узгоджуються з іншими доказами та він засвідчує факт повідомлення та виявлення вчиненого адмінправопорушення.

V. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Даний Закон передбачає, що фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, повторно протягом року вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії фізичного характеру, а саме застосував насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілій.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що його дії були вимушеними та становили собою намагання допомогти потерпілій, яка перебувала у стані сп`яніння, то суд уважає їх неспроможними з огляду на стан потерпілої після конфлікту, яка є переляканою, з ознаками побиття, стверджує про намагання ОСОБА_1 її згвалтувати та задушити. А відтак доводи ОСОБА_1 суд розцінює як намагання спростувати очевидні факти з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд ураховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, те, що він має постійне місце роботи, бере участь в утриманні неповнолітніх дітей.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зважаючи на стан потерпілої, а також, що правопорушення вчинено у присутності дитини, суд уважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, обравши стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

V. Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич